Ворожба (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ворожба
Конотопська дирекція
Південно-Західна залізниця
станція
Вигляд на вокзал станції Ворожба та сумський парк
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Ворожба
Координати 51°10′12″ пн. ш. 34°13′28″ сх. д. / 51.17020000002777635° пн. ш. 34.22460000002777747° сх. д. / 51.17020000002777635; 34.22460000002777747Координати: 51°10′12″ пн. ш. 34°13′28″ сх. д. / 51.17020000002777635° пн. ш. 34.22460000002777747° сх. д. / 51.17020000002777635; 34.22460000002777747
Структура
Структура Конотопська дирекція
Платформ 3
Тип платформ бічні та острівні
Колій 6 пасажирських та 3 вантажні
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні Автобус Таксі Кафе Аптека Ресторан Таксофон
Історія
Відкрито 1868 (156 років)
Електрифіковано 2010 (~25 кв)
Будівля
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 329302
Код Експрес-3 2200050
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Конотоп 74,4 км
Харків-Пасажирський 404 км
Управління залізниці (Київ-Пасажирський) 296 км
Мапа
Мапа
Ворожба на Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ворожба.

Ворожба́ — вузлова дільнична залізнична станція 2-го класу Конотопської дирекції Південно-західної залізниці. Розташована в однойменному місті Сумського району Сумської області.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1868 році. З 1894 року введена в експлуатацію вузькоколійна залізниця Ворожба — Середина-Буда, яку у 1915 році перебудували на широку колію. Акціонерне товариство Московсько-Києво-Воронезької залізниці на початку 1890-х років побудувало на Ворожбянському вузлі паровозо-вагонні майстерні. Економічне значення вузла зростало. Вивозився, головним чином хліб, доставлялося вугілля, низка будівельних матеріалів, сіль тощо.

Вокзал станції Ворожба на початку XX століття

Наприкінці XIX — початку XX століть на лінії Ворожба — Київ відкриті станції: Путивль, Грузьке, Конотоп, Бахмач, Плиски, Крути, Ніжин, Носівка, Кобижчі, Бобровиці, Бобрик, а у напрямку Курська — станції Волфине, Глушково, Корнєво, Колонтаївка, Артаково, Льгов, Лукашовка, Дьяконово.

Значення залізничної станції Ворожба, яка через деякий час стала вузловою, зростало. Становлення і розвиток станції Ворожба зробили суттєві зміни в розвиток економіки краю. До прокладання Курсько-Київської залізниці Білопілля служило місцем збору борошна, жита вівса. Житнє борошно із довколишніх міст розходилось частково по Сумському і Лебединському повітах, на місцеві винокурні заводи та відправлялося до міста Глухів Чернігівської губернії. За ним приїздили навіть із-за населених пунктів за Десною. Пшеничне борошно і овес направлялось також на північний захід — у Чернігівську та Вітебську губернії. Частину вівса здійснювали збут у Кременчук, а жито — на Кубань.

З будівництвом Курсько-Київської залізниці обсяг торгівлі міста Білопілля дещо змінився. Якщо раніше торгівля йшла лише з Глуховом, а звідти — за Десну й далі, то зі станції Білопілля продукція вирушала Курсько-Київською залізницею. Переважна маса зерна експортувалася за кордон — у Пруссію.

Інтенсивне залізничне будівництво, призвели до значних змін залізничного вузла станції Ворожба. Навколо станції росло залізничне селище. 1887 року в ньому налічувалося 557 чол.

26 листопада 1888 року відкрито рух поїздів на ділянці Ворожба — Курськ Курсько-Київської залізниці[1]. Незрівнянно збільшувались пасажирські перевезення. Нагально постало питання про будівництво приміщення нового вокзалу. Наприкінці XIX століття розпочалось його спорудження, а вже влітку 1898 році новий вокзал станції Ворожба освятили й урочисто відкрили.

Після ліквідації УНР на ворожбянському залізничному вузлі почалися відновні роботи. Проводилися вони в тяжких умовах. Проте, попри це, вже наприкінці відновного періоду залізничний вузол працював на повну потужність. Тут приймалося і звідси відправлялося вантажів більше, ніж у 1913 році. У 1925—1926 роках до станції надійшло 18,4 тис. тонн вантажів, а було відправлено — 41,4 тис. тонн.

Вокзал станції Ворожба за обсягом виконуваної роботи віднесений до 3-го класу, а за умовами процесу утворення пасажиропотоку є транзитним. З вокзалу станції є можливість дістатися у київському та харківському напрямками. За добу в середньому протягом року із вокзалу вирушає 450 пасажирів.

Станція Ворожба — дільнична, за обсягом виконуваної роботи віднесена до 2-го класу, і є міждержавною передатною станцією на Московську залізницю.

Наприкінці 2009 року почалися активні роботи з електрифікації дільниці Конотоп — Ворожба.

17 червня 2010 року станція електрифікована змінним струмом, також урочисто відкрито після реконструкції вокзал станції Ворожба, що збудований ще у 1888 року. На станції було введено в дію тимчасову пересувну тягову підстанцію, в майбутньому заплановано будівництво стаціонарної[2].

Вокзал[ред. | ред. код]

У 1888 році на кошти Харківсько-Миколаївської та Курсько-Київської залізниць, збудована нова будівля вокзалу станції Ворожба. За проєктом київського архітектора Миколи Юргенса, яка збереглася до нашого часу. Будівля вокзалу має два фасади: східний та західний. В одному крилі вокзалу розміщувався зал чекання, в іншому — ресторан. В крайній правій частині східного фасаду розташовані технічний відділ та митний пост. В крайній лівій частині західного фасаду розташовані кабінети начальника станції, заступника начальника станції, чергового по вокзалу, бухгалтерія та зала проведення планових інструктажів. В центральній частині вокзалу розташовані квиткові каси та відділення «ЕкпресБанку». З усього видно що автор проєкту, архітектор Юргенц намагався створити споруду з перспективою на майбутнє, що не тільки тодішнім, а й прийдешнім поколінням було тут зручно, комфортно. Зараз цей чудовий архітектурний витвір є окрасою міста і посідає чільне місце вокзалів України. Останній поточний ремонт будівлі вокзалу був здійснений у 1998 році.

9 жовтня 2022 року російські окупанти завдали масованого ракетного удару по об'єктам інфраструктури Ворожбянської міської громади, в ході якої була пошкоджена будівля залізничного вокзалу станції Ворожба[3].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції Ворожба зупиняються всі пасажирські поїзди далекого, регіонального та приміського сполучення[4]

Рух поїздів по станції Ворожба на 2024 рік
№ Маршрут сполучення Періодичність курсування
45/46 Харків — Ужгород Через день
113/114 Харків — Львів Через день
143/144 Суми — Рахів Через день
236/235 Харків — Ужгород За вказівкою
779/780
«Столичний експрес» 		Суми — Київ Щоденно
805/806
«Слобожанський експрес» 		Харків — Конотоп Курсує по особливому графіку, з 9 серпня 2022 року
817/818
«Регіональний експрес» 		Ворожба — Фастів Скасований, курсував щоденно
6101 Ворожба — Бахмач Щоденно
6009 Тростянець-Смородине — Ворожба Щоденно
6010 Ворожба — Кириківка Щоденно
6012/6011 Ворожба — Тростянець-Смородине Щоденно
6102 Бахмач — Ворожба Щоденно
6103/6104 Ворожба — Конотоп Щоденно
6106/6105 Бахмач — Ворожба Щоденно
6888/6889 Ворожба — Лебединська Щоденно
7009/7010 Харків — Ворожба Щоденно

З актуальним розкладом руху пасажирських поїздів по станції Ворожба є можливість дізнатися на офіційному вебсайті АТ «Укрзалізниця»[5].

Станція Ворожба
Платформи станції Ворожба (2018)
ЕПЛ9Т-014 на станції Ворожба

З червня 2010 року курсує електропоїзд підвищеного комфорту № 818/817 Київ — Ворожба. Завдяки електротязі час руху поїздів з Ворожби до Києва скоротився приблизно на півгодини.

З 21 грудня 2021 року призначений регіональний поїзд «Слобожанський експрес» сполученням Харків — Ворожба, який сполучає східні регіони України[6]. З 9 серпня 2022 року маршрут руху регіонального поїзда подовжений до станції Конотоп[7].

Раніше через станцію Ворожба курсували пасажирські поїзди у наступних напрямках:

Скасовані поїзди, що курсували через станцію Ворожба
№ Маршрут сполучення Примітки
21/22
«Вечірні зорі» 		Харків — Трускавець Курсував через день (змінений маршрут через станцію Полтава-Київська)
88/87 Київ — Луганськ Скасований у 2014 році
100/99 Мінськ — Запоріжжя, Новоолексіївка* Скасований з березня 2020 року. Раніше курсував через день, з червня по вересень — щоденно до станції Новоолексіївка
118/117 Москва — Суми
123/124 Костянтинівка — Київ Скасований з березня 2020 року
135/136 Євпаторія — Мінськ Скасований у 2013 році
143/144 Харків — Санкт-Петербург Скасований з березня 2020 року (курсував через день)
327/328 Зернове — Суми Скасований. Курсував по вівторках, п'ятницях, неділях
329/330 Шостка — Суми Скасований у 2020 році (курсував по понеділках, середах, четвергах та суботах)
348/347 Санкт-Петербург — Маріуполь Скасований у 2014 році
375/374 Харків — Брянськ
331/332 Київ — Воронеж
775/776
«Столичний експрес» 		Харків — Київ
885/886
«Слобожанський експрес» 		Харків — Ворожба Курсував по особливому графіку до 8 серпня 2022 року

Галерея[ред. | ред. код]

Вокзал до реконструкції (2006)/
Краєвид у Сумському напрямку
Локомотивне депо

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Харків тарснпортний. Залізничний транспорт. Хроніка [Архівовано 25 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Електрифікація дільниці Конотоп — Ворожба
  3. ↑ На Сумщині обстрілами пошкоджено житлові будинки, агропідприємство та вокзал у Ворожбі (фото). delo.ua. 9 жовтня 2022.
  4. ↑ Розклад руху поїздів по станції Ворожба. poizdato.net. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  5. ↑ Розклад руху призначених пасажирських поїздів по станції Ворожба. Офіційний вебсайт «Укрзалізниці». Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 12 серпня 2017.
  6. ↑ «Укрзалізниця» з'єднує східні регіони України «Слобожанським експресом». Офіційний вебсайт «Укрзалізниці». 18 грудня 2021. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  7. ↑ «Слобожанський експрес» з’єднає Харків, Суми та Конотоп. Times. Харків. 8 серпня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]

Ворожба (станція)
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Залізниця»
П: Проєкт «Залізниця»
CMNS: Ворожба (станція) у Вікісховищі?
Станції
Алтинівка · Бахмач-Гомельський · Бахмач-Київський · Бахмач-Пасажирський · Бондарівка · Брюловецький · Вирівка · Волфине · Ворожба · Глухів · Городня · Доч · Дубов'язівка · Есмань · Камка · Конотоп · Короп · Корюківка · Кошари · Кролевець · Крути · Макове · Макошине · Мельня · Мена · Неплюєве · Низківка · Новгород-Сіверський · Плиски · Путивль · Путійська · Радвине · Свеса · Семенівка · Середина-Буда · Сновськ · Терещенська · Халимонове · Хоробичі · Хутір-Михайлівський · Часниківка · Черемушки · Шостка · Янпіль
Роз'їзди
Пости
Основні станції Південно-Західної залізниці (позакласні і першого класу)
Пасажирські
Станція
Сортувальні
Дільничні
Вантажні
Проміжні
{{{alt}}} Це незавершена стаття про роздільний або зупинний пункт Укрзалізниці.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ворожба_(станція)&oldid=42231941