Ворожба (місто)
| Ворожба | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Основні дані | |||
| Країна | |||
| Регіон | |||
| Район/міськрада | Білопільський район | ||
| Код КОАТУУ | 5920610300 | ||
| Засноване | 1894 | ||
| Статус міста | з 1959 року | ||
| Населення | ▼7 582 (01.01.2011)[1] | ||
| Поштові індекси | 41811—815 | ||
| Телефонний код | +380-5443 | ||
| Координати | 51°10′17″ пн. ш. 34°13′41″ сх. д. / 51.17139° пн. ш. 34.22806° сх. д.Координати: 51°10′17″ пн. ш. 34°13′41″ сх. д. / 51.17139° пн. ш. 34.22806° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 151 м | ||
| Водойма | річка Вир | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Ворожба | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - фізична | 45 км | ||
| - залізницею | 54 км | ||
| - автошляхами | 53,9 км | ||
| До Києва | |||
| - залізницею | 296 км | ||
| - автошляхами | 318 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 41811, Сумська область, Білопільський р-н, м. Ворожба, вул. Ворошилова, 8, 9-74-68 | ||
| Веб-сторінка | Ворожбянська міськрада | ||
| Міський голова | Дружченко Андрій Вікторович | ||
Ворожба́ — місто районного підпорядкування в Білопільському районі Сумської області. Розташоване на лівому березі річки Вир, за 3 км на північний захід від міста Білопілля. Відстань до облцентру становить близько 53 км і проходить автошляхом Р44.
Зміст |
Історія міста і станції [ред.]
З 1894 року вступила в експлуатацію вузькоколійна залізниця Ворожба — Середина Буда (нині станція Зернове), яку в 1915 році перебудували на широку колію. Акціонерне товариство Московсько-Києво-Воронезької залізниці на початку 90-х років побудувало на Ворожбянському вузлі паровозо-вагонні майстерні. Економічне значення вузла зростало. Вивозився, головним чином хліб, довозилися вугілля матеріали, сіль тощо.
У 1888 році на кошти Харково-Миколаївської і Курсько-Київської залізниць, збудована нова будівля вокзалу станції Ворожба. За проектом німецького архітектора Юргенца, яка збереглася до нашого часу. Останній поточний ремонт вокзалу був здійснений у 1998 році.
Після закінчення громадянської війни на ворожбянскому залізничному вузлі почалися відновні роботи. Проводилися вони в тяжких умовах. Але, попри це, вже в кінці відновного періоду залізничний вузол працював на повну потужність. Тут приймалося і звідси відправлялося вантажів більше, ніж в 1913 році. Так, протягом 1925—1926 років на станцію прибуло 18,4 тис. тонн вантажів, а було відправлене —41,4 тис. тон.
Вокзал станції Ворожба за обсягом виконуваної роботи віднесений до ІІІ-го класу і за умовами процесу утворення пасажиропотоку є транзитним. Із вокзалу станції можна виїхати на чотири напрямки — Київ, Харків, Вороніж, Оршу. За добу в середньому протягом року із вокзалу відправляється 450 пасажирів. Станція Ворожба — дільнична, за обсягом виконуваної роботи віднесена до 1-го класу, і є міждержавною передаточною станцією на Московську залізницю.
Наприкінці XIX та на початку XX століть на лінії Ворожба — Київ були споруджені станції: Путивль, Грузьке, Конотоп, Бахмач, Плиски, Крути, Ніжин, Носовка, Кобижчі, Бобровиці, Бобрик і Київ. У бік Курська: Волфине, Глушково, Корнєво, Колонтаївка, Артаково, Льгов, Лукашовка, Дьяконово і Курськ. Зазначення залізничної станції Ворожба, яка через деякий час стала вузловою, зростало. Становлення і розвиток станції Ворожба внесли суттєві зміни в розвиток економіки краю. До проведення Курсько-Київської залізниці Білопілля служило місцем збору борошна, жита вівса. Житнє борошно із довколишніх міст розходилось частково по Сумському і Лебединському повітах, на місцеві винокурні заводи та відправлялося в місто Глухів Чернігівської губернії. За ними приїздили із-за Десни, Великоросії. Пшеничне борошно і овес направлялось також на Північний Захід — в Чернігівську, Вітебську губернії. Частина вівса знаходила собі збут ще в Кременчуці, а жито — на Дону.
Після проведення Курсько — Київської залізниці характер і обсяг торгівлі міста Білопілля змінився. Якщо раніше торгівля йшла з Глуховом, а звідти — за Десну й далі, то тепер із Білопілля продукція відправлялася по Курсько-Київській залізниці. Основна маса зерна експортувалася за кордон — у Прусію. Загальний розвиток капіталізму в Росії і, як одна із складових цього процесу — інтенсивне залізничне будівництво, призвели до значних змін залізничного вузла Ворожба. Навколо станції росло залізничне селище. В 1887 р. в ньому налічувалося 557 чол. Незрівнянно збільшувались пасажирські перевезення. Нагально постало питання про будівництво приміщення нового вокзалу. Наприкінці XIX ст. розпочалось його спорудження, а вже влітку 1898 р. новий вокзал станції Ворожба освятили й урочисто відкрили.
Вокзал збудований за проектом архітектора Юргенца. Будівля вокзалу мала два фасади: східний і західний. В одному крилі вокзалу розміщувався зал очікування, в іншому — ресторан.
В крайній правій частині східного фасаду розташовані технічний відділ та митний пост. В крайній лівій частині західного фасаду розташовані кабінети начальника станції, заступника начальника станції, чергового по вокзалу, бухгалтерія та зал проведення планових інструктажів. В центральній частині вокзалу розташовані квиткові каси та відділення ЕКСПРЕСбанку. З усього видно що автор проекту, архітектор Юргенц намагався створити споруду з перспективою на майбутнє, що не тільки тодішнім, а й прийдешнім поколінням було тут зручно, комфортно. Зараз цей чудовий архітектурний витвір є окрасою міста і посідає чільне місце вокзалів України.
Персоналії [ред.]
- Кричевський Василь — історичний діяч 1920-х років, художник.
Посилання [ред.]
- Облікова картка
- Стаття Worożba (1) у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XIV (Worowo — Żyżyn) з 1895 року (пол.)
Примітки [ред.]
|
||||||||
|
|
|||||

