Вулиця Корнякта
| Вулиця Корнякта Львів | |
|---|---|
 Вигляд на вулицю Корнякта з вулиці Театральної | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Костянтина Корнякта |
| Колишні назви | |
| Корняктів, Зальцманнштрассе, Корняктів, Ізюмська, Корняктів | |
| польського періоду (польською) | Korniaktów |
| радянського періоду (українською) | Корняктів, Ізюмська, Корняктів |
| радянського періоду (російською) | Корняктов, Изюмская, Корняктов |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 88 м |
| поштові індекси | 79008[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1] |
| Забудова | класицизм |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Корнякта у Вікісховищі | |
Ву́лиця Корня́кта — невеличка вулиця в центральній частині Львова, що сполучає вулиці Краківську та Театральну.
Розташована з південного боку Преображенської церкви. У 1703—1783 роках на цьому місці розташовувався львівський монастир тринітарів, закритий під час касаційних реформ австрійського уряду. 16 листопада 1784 року за розпорядженням цісаря Йосифа ІІ в колишньому монастирі відкрили університет. Під час революційних подій 1848 року університетські споруди були зруйновані артилерійським вогнем та пожежею[2].
Назва[ред. | ред. код]
- 1885 — 1942 роки — Корняктів.
- 1942 — липень 1944 років — Зальцманнштрассе, на честь архітектора, інспектора міського будівництва Львова та Відня Йогана Зальцмана.
- липень 1944 — жовтень 1945 років — Корняктів, повернена передвоєнна назва.
- жовтень—грудень 1945 — Ізюмська.
- грудень 1945 — 1950 роки — Корняктів, вдруге повернена передвоєнна назва.
- від 1950 року — Корнякта, на честь заможного львівського купця й мецената, грека Костянтина Корнякта (бл. 1520—1603).
Забудова[ред. | ред. код]
У фактично єдиному будинку (№ 1) за польських часів була спілка текстильних товарів «Фуґха», магазин шовку Кораля, українська видавнича спілка «Власна Допомога» та редакція часопису «Нива». На зламі XX–XXI століть тут відкрито магазин жіночої білизни «Лоліта», магазин європейських тканин і парфумів «Еден», магазин «Насіння».
Галерея[ред. | ред. код]
-
Залишки снаряду, який влучив у стіну церкви під час польсько-українсько війни 1918—1919 років
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ Марта Ґартен (20 квітня 2002). Таємниці нашого «Мікеланджело». postup.brama.com. Поступ. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 17 лютого 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 40. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 30. — ISBN 966-603-115-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Корнякта Костянтина. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| ||||||||||||||