Єпископат Української автокефальної православної церкви (1942–2018): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0 |
→Єпископат за предстоятеля Мстислава (Скрипника): уточнення і посилання |
||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
| [[Василій (Боднарчук)]] |
| [[Василій (Боднарчук)]] |
||
| [[31 березня]] [[1990]] |
| [[31 березня]] [[1990]] |
||
| colspan="2" | '''[[Іоан (Боднарчук)]]''' ([[Українська автокефальна православна церква (1990–2018)|УАПЦ]])<br />[[Варлаам (Ільющенко)]] ([[Російська православна церква|РПЦ]])<ref>Таємно. |
| colspan="2" | '''[[Іоан (Боднарчук)]]''' ([[Українська автокефальна православна церква (1990–2018)|УАПЦ]])<br />[[Варлаам (Ільющенко)]] ([[Російська православна церква|РПЦ]])<ref>Таємно. Існують документальні підтвердження його участі, але немає певності в їхній автентичності, вони можуть бути підробкою[https://enigma.ua/articles/istorichna-rozvidka-shchodo-pershoi-arkhiereysbkoi-khirotonii-uapts].</ref><br />[[Вікентій (Чекалін)]] ([[Російська істинно-православна церква|РІПЦ]])<ref>Загалом існує консенсус, що ця людина не мала апостольської спадкоємності[https://enigma.ua/articles/istorichna-rozvidka-shchodo-pershoi-arkhiereysbkoi-khirotonii-uapts][https://www.religion.in.ua/main/history/45613-samozvanij-yepiskop-vikentij-chekalin-i-jogo-uchast-u-pershix-xirotoniyax-uapc-u-berezni-1990-r.html].</ref> |
||
| [[31 березня]] [[1990]] |
| [[31 березня]] [[1990]] |
||
| єпископ Тернопільський і Бучацький |
| єпископ Тернопільський і Бучацький |
Версія за 20:52, 27 березня 2020
Єпископат Української автокефальної православної церкви, відродженої 1989 року і до об’єднання з іншими українськими юрисдикціями в Православну церкву України 15 грудня 2018 року.
Єпископат за предстоятеля Мстислава (Скрипника)
У цьому розділі подані єпископи відновленої УАПЦ з моменту виходу єпископа Іоана (Боднарчука) зі складу РПЦ і до смерті митрополита-патріарха Філадельфійського Мстислава (Скрипника). За винятком митрополита Мстислава, американські єпископи УПЦ в США у список не включені. На момент смерті предстоятеля в УАПЦ на території України лишалося лише двоє єпископів — Петро (Петрусь) і Михаїл (Дуткевич) (але й вони ненадовго переходили в УПЦ КП). Всі інші, у зв'язку з юридичною ліквідацією УАПЦ з боку держави, перейшли до УПЦ КП.
# п/п | Ім'я | Хіротонія | Сани і титули | Долучення | Залишення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дата | Виконавці | Дата | Назва | Дата | Звідки | Дата | Куди | Причина | |||
1 | Іоан (Боднарчук) | 23 жовтня 1977 | Філарет (Денисенко) (РПЦ) Миколай (Юрик) (РПЦ) Леонтій (Гудимов) (РПЦ) Савва (Бабинець) (РПЦ) Севастіан (Пилипчук) (РПЦ) |
22 жовтня 1989 | єпископ Житомирський і Овруцький | 22 жовтня 1989 | РПЦ | 29 квітня 1992 | УПЦКП | виключений Синодом зі складу єпископату | |
30 жовтня 1989 | архієпископ Львівський і Галицький | ||||||||||
червень 1990 | митрополит Львівський і Галицький | ||||||||||
2 | Мстислав (Скрипник) | 14 травня 1942 | Никанор (Абрамович) (ППЦ) Ігор (Губа) (ППЦ) Мануїл (Тарнавський) (ППЦ) |
5 червня 1990 | Патріарх Київський і всієї України | 30 жовтня 1989 | УПЦ в США | ||||
3 | Василій (Боднарчук) | 31 березня 1990 | Іоан (Боднарчук) (УАПЦ) Варлаам (Ільющенко) (РПЦ)[1] Вікентій (Чекалін) (РІПЦ)[2] |
31 березня 1990 | єпископ Тернопільський і Бучацький | червень 1992 | УПЦ КП | за власним бажанням | |||
4 | Андрій (Абрамчук) | 7 квітня 1990 | Іоан (Боднарчук) (УАПЦ) Василій (Боднарчук) (УАПЦ) Вікентій (Чекалін) (РІПЦ) |
7 квітня 1990 | єпископ Івано-Франківський і Коломийський | червень 1992 | УПЦ КП | за власним бажанням, згодом повернувся | |||
6 червня 1990 | архієпископ Івано-Франківський і Коломийський | ||||||||||
січень 1992 | митрополит Галицький та Івано-Франківський | ||||||||||
5 | Даниїл (Ковальчук) | 28 квітня 1990 | Іоан (Боднарчук) (УАПЦ) Василій (Боднарчук) (УАПЦ) Андрій (Абрамчук) (УАПЦ) |
28 квітня 1990 | єпископ Чернівецький і Буковинський | червень 1992 | УПЦ КП | за власним бажанням | |||
6 | Володимир (Романюк) | 29 квітня 1990 | Іоан (Боднарчук) (УАПЦ) Василій (Боднарчук) (УАПЦ) Андрій (Абрамчук) (УАПЦ) Даниїл (Ковальчук) (УАПЦ) |
29 квітня 1990 | єпископ Ужгородський і Виноградівський | 17 жовтня 1992[3] | УПЦ КП | відлучений Мстиславом (Скрипником) | |||
1991 | архієпископ Білоцерківський, вікарій Київської єпархії | ||||||||||
14 червня 1992 | архієпископ Вишгородський, вікарій Київської єпархії | ||||||||||
7 | Миколай (Грох) | 19 травня 1990 | Іоан (Боднарчук) (УАПЦ) Василій (Боднарчук) (УАПЦ) |
19 травня 1990 | єпископ Луцький і Волинський | 25 червня 1992 | УПЦ (МП) | за власним бажанням | |||
8 | Роман (Балащук) | 22 травня 1990 | Іоан (Боднарчук) (УАПЦ) Василій (Боднарчук) (УАПЦ) Андрій (Абрамчук) (УАПЦ) |
22 травня 1990 | єпископ Чернігівський і Сумський | червень 1992 | УПЦ КП | за власним бажанням, згодом повернувся | |||
5 червня 1992 | архієпископ Чернігівський і Сумський | ||||||||||
9 | Антоній (Масендич) | 16 вересня 1990 | Іоан (Боднарчук) (УАПЦ) Даниїл (Ковальчук) (УАПЦ) Володимир (Романюк) (УАПЦ) |
16 вересня 1990 | єпископ Рівненський і Житомирський | 17 жовтня 1992[3] | УПЦ КП | відлучений Мстиславом (Скрипником) | |||
липень 1991 | архієпископ Київський | ||||||||||
25 січня 1992 | митрополит Переяславський і Січеславський | ||||||||||
10 | Антоній (Фіалко) | 23 червня 1991 | Мстислав (Скрипник) (УАПЦ/УПЦ в США) Антоній (Щерба) (УПЦ в США) Антоній (Масендич) (УАПЦ) |
23 червня 1991 | єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський | 25 червня 1992 | УПЦ (МП) | за власним бажанням | |||
11 | Полікарп (Пахолюк) | 30 червня 1991 | Мстислав (Скрипник) (УАПЦ/УПЦ в США) Антоній (Щерба) (УПЦ в США) Антоній (Масендич) (УАПЦ)[4][7] |
30 червня 1991 | єпископ Овруцький, вікарій Житомирської єпархії | червень 1992 | УПЦ КП | за власним бажанням | |||
12 | Пантелеймон (Романовський) | 21 липня 1991 | Антоній (Масендич) (УАПЦ) Володимир (Романюк) (УАПЦ) Роман (Балащук) (УАПЦ) |
21 липня 1991 | єпископ Миколаївський і Херсонський | червень 1992 | УПЦ (МП) | за власним бажанням | |||
єпископ Вінницький і Брацлавський | |||||||||||
єпископ Дніпропетровський | |||||||||||
13 | Петро (Петрусь) | 7 квітня 1992 | Антоній (Масендич) (УАПЦ) Роман (Балащук) (УАПЦ) |
7 квітня 1992 | єпископ Львівський | у червні 1992 перейшов до УПЦ КП, у грудні 1992 повернувся до УАПЦ | |||||
архієпископ Львівський | |||||||||||
14 | Софроній (Власов) | 18 квітня 1992 | Антоній (Масендич) (УАПЦ) Володимир (Романюк) (УАПЦ) Петро (Петрусь) (УАПЦ) |
18 квітня 1992 | єпископ Вінницький і Кіровоградський | червень 1992 | УПЦ КП | за власним бажанням | |||
29 квітня 1992 | єпископ Житомирський і Овруцький | ||||||||||
15 | Роман (Попенко) | 6 червня 1992 | Антоній (Масендич) (УАПЦ) Володимир (Романюк) (УАПЦ) Роман (Балащук) (УАПЦ) Антоній (Фіалко) (УАПЦ) |
6 червня 1992 | єпископ Миколаївський і Полтавський | червень 1992 | УПЦ КП | за власним бажанням | |||
16 | Михаїл (Дуткевич) | 14 червня 1992 | Антоній (Масендич) (УАПЦ) Володимир (Романюк) (УАПЦ) Полікарп (Пахолюк) (УАПЦ) |
14 червня 1992 | єпископ Білоцерківський і Уманський | у червні 1992 перейшов до УПЦ КП, у січні 1993 повернувся до УАПЦ |
Єпископат після смерті Мстислава (Скрипника)
Після смерті Мстислава (Скрипника) в УАПЦ лишилося тільки двоє єпископів — Петро (Петрусь) та Михаїл (Дуткевич). УПЦ в США на чолі з новим предстоятелем митрополитом Костянтином (Баганом) відмовилася висвячувати нових архієреїв, посилаючись на негативний попередній досвід. Відродження УАПЦ відбувалося головним чином навколо Львівського братства і священика Володимира Яреми — майбутнього патріарха УАПЦ Димитрія. Після загадкової смерті патріарха УПЦ КП Володимира (Романюка) низка ієрархів УПЦ КП повернулася або перейшла до УАПЦ.
Єпископат наприкінці 2018 року
На момент Об'єднавчого собору 15 грудня 2018 до УАПЦ належали 15 єпископів:
- Макарій (Малетич), митрополит Львівський, предстоятель УАПЦ
- Андрій (Абрамчук), митрополит Галицький
- Роман (Балащук), митрополит Вінницький і Брацлавський
- Володимир (Шлапак), архієпископ Житомирський і Поліський
- Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський
- Герман (Семанчук), архієпископ Чернівецький і Хотинський
- Тихон (Петранюк), архієпископ Тернопільський і Бучацький
- Кирило (Михайлюк), єпископ Ужгородський і Закарпатський
- Володимир (Черпак), єпископ Вишгородський і Подільський
- Геронтій (Олянський), єпископ Бориспільський
- Борис (Харко), єпископ Херсонський і Миколаївський
- Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський
- Савва (Фризюк), єпископ Донецький і Слов'янський
- Павло (Мисак), єпископ Коломийський
- Гавриїл (Кризина), єпископ Рівненський і Волинський
Усі єпископи взяли участь у роботі собору та ввійшли до об'єднаної Православної церкви України.
Див. також
- Єпископат Православної церкви України
- Єпископат Української православної церкви (Московського патріархату)
- Єпископат Української православної церкви Київського патріархату
Примітки
- ↑ Таємно. Існують документальні підтвердження його участі, але немає певності в їхній автентичності, вони можуть бути підробкою[1].
- ↑ Загалом існує консенсус, що ця людина не мала апостольської спадкоємності[2][3].
- ↑ а б Де факто залишив УАПЦ ще у червні 1992.
- ↑ Лозовий
- ↑ Горєвой, Деркач
- ↑ Горєвой
- ↑ За іншими даними — Мстислав (Скрипник) і Антоній (Фіалко)[5] або Мстислав (Скрипник), Антоній (Щерба), Антоній (Масендич) і Миколай (Грох)[6]
- ↑ Через сумнівність його хіротонії у лютому 2011 був повторно висвячений з іменем Адріан (Кулик).
- ↑ Був висвячений на єпископа в одній із емігрантських юрисдикцій. Митрополит Мефодій прийняв його без повторного висвячення, але частина єпископу УАПЦ категорично відмовилася визнавати цю хіротонію і не визнавала його як єпископа до повторної хіротонії у 2011 році.
Джерела
- Бабинський, Анатолій. Українська Автокефальна Православна Церква // РІСУ. — 20 червня 2011.
- Горбик, Сергій, протоієрей. До питання визнання Вселенським патріархатом хіротоній Київського патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви // Дніпровська єпархія Православної Церкви України. — 1 липня 2019.
- Драбинко, Александр. Православие в посттоталитарной Украине (вехи истории). — Киев : Свято-Успенская Киево-Печерская Лавра, 2002. — 286 с.
- Лозовий, Марко. Ієрархія ряджених // Православіє в Україні. — 1 лютого 2002.
- "Якби Філарету дозволили піти з Об'єднавчого собору — він би програв", — митрополит Макарій (Малетич). https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 18 серпня 2019. Процитовано 20 серпня 2019.
- Горєвой, Дмитро (25 серпня 2019). Про хіротонії в УАПЦ. https://cerkvarium.org/. Cerkvarium. Процитовано 29 серпня 2019.
- Як в УПЦ (МП) хотіли дискредитувати Cerkvarium, але сіли в калюжу. https://cerkvarium.org/. Cerkvarium. 4 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
- Як в УПЦ (МП) хотіли дискредитувати Cerkvarium, але сіли в калюжу-2. https://cerkvarium.org/. Cerkvarium. 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
![]() |
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |