Полій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Полі́й[1], діал. на́морозки[2] — льодяне утворення, що виникло внаслідок замерзання води, що виходить з тріщини льоду на його поверхню. Може утворюватись на поверхні ґрунту внаслідок виходу на поверхню ґрунтових вод. Полоєм також можуть називати воду, що виступила на поверхню льоду[1].

За походженням розрізняють:

Виділяють:

  • Сухий полій, утворений одноразовим виходом води на лід,
  • Мокрий полій, вкритий водою, яка поступово витікає на поверхню льоду.

Довгий час в науковому середовищі не було єдиної думки щодо терміну «полій». На думку одних фахівців, льодом була вода на льоду; інші вважали льодом намерзання підземних або річкових вод, що вилилися на поверхню; треті відносили до полою «процес розтікання води, її замерзання, формування горбів обдимання, їх розтріскування». Така неузгодженість ускладнювала не тільки теоретичні роботи в цій області, але і не давала узагальнити зібрані в процесі спостережень відомості. В результаті ряд серйозних гляціологіческіх проблем вирішувалося в межах окремих наукових уявлень. Скажімо, обмерзання літаків і кораблів, наземних конструкцій, освіту граду і інші явища були предметом дослідження метеорології і фізики атмосфери. А обмерзання транспортних шляхів, міських магістралей вивчали дорожні служби і служби комунального господарства.

Подібна ситуація заважала вченим об'єднати свої зусилля для дослідження «фізично однорідних гляціальних утворень». Лише в 70-80-х роках ХХ століття завдяки ініціативі В. Р. Алексєєва події в цій області взяли інший характер, що дозволило створити Координаційний комітет, що займається роботою фахівців по наледеведенію. Сьогодні в відношенні поняття «полій» в науковому середовищі існує єдина думка: це – шар льоду, що виникає на поверхні грунту, льоду, інженерних споруд при епізодичному витіканні вод гідросфери або техногенних вод [3][4].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Алексеев В. Р., Савко Н. Ф. Теория наледных процессов. — М.: Наука, 1975. — 205 с.
  • Алексеев В. Р. Наледи и наледные процессы. — Новосибирск: Наука, 1978. — 190 с.
  • Алексеев В. Р. Наледи. — Новосибирск: Наука, 1987. — 256 с.
  • Алексеев В. Р. Наледеведение. — Новосибирск: Изд-во СО РАН, 2007. — 438 с.
  • Корейша М. М., Романовский Н. Н. О природных системах наледей и горных ледников // Материалы гляциологических исследований. — 1978. — Вып. 34. — С. 142—145.
  • Троицкий Л. С., Ходаков В. Г. О приледниковых наледях на Шпицбергене // Материалы гляциологических исследований. — 1983. — Вып. 46. — С. 149—151.
  • Иванов В. А. Гидрохимические процессы при наледеобразовании. — Владивосток: ДВНЦ АН СССРБ, 1983. — 108 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Полій // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Наморозки // Великий тлумачний словник сучасної української мови. — «Перун». 2005.
  3. Антипов А. Н. Предисловие// Алексеев В. Р. Наледеведение: словарь-справочник. – Новосибирск: Издательство СО РАН, 2007. — 438 с. — ISBN 978-5-7692-0945-1
  4. Алексеев Владимир Романович // Институт мерзлотоведения имени П. И. Мельникова Сибирское отделение РАН