Анджей Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Анджей Іван
Анджей Іван
Анджей Іван
Особисті дані
Повне ім'я Анджей Іван
Народження 10 листопада 1959(1959-11-10)
  Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка[2]
Смерть 27 грудня 2022(2022-12-27)[1] (63 роки)
  Краків, Республіка Польща
Зріст 175 см
Вага 76 кг
Громадянство Польща Польща
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1968—1975
1976
Польща «Ванда» (Краків)
Польща «Вісла» (Кр)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1976—1985 Польща «Вісла» (Кр) 198 (69)
1985—1987 Польща «Гурник» (З) 67 (21)
1988—1989 Німеччина «Бохум» 30 (2)
1989 Польща «Гурник» (З) 3 (0)
1990—1991 Греція «Аріс» 30 (2)
1992 Польща «Гурник» (З) 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)

1978—1987
Польща Польща (U-18)
Польща Польща

29 (11)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце

2003—2005
2004—2005
2005—2006
2006
2006—н.ч.
Польща «Вісла-мол.» (Кр)
Польща «Окоцимський» (Бжесько)
Польща «Малопольща»
Польща «Пломінь» (Єж)
Польща «Вятр» (Людзьмеж)
Польща «Орлята» (Рудава)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Анджей Іван (пол. Andrzej Iwan; 10 листопада 1959, Краків — 27 грудня 2022, там само[3]) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Ванда» (Краків), з якого перейшов у краківську «Віслу». У 1976 році виграв молодіжний чемпіонат Польщі з «Віслою», а в 1978 році вже в складі першої команди «білої зірки» виграв титул чемпіона Польщі, випередивши «Шльонськ». У вищій лізі у футболці «Вісли» зіграв 198 матчів і забив 69 м'ячів. Разом з краківською командою грав у фіналі кубка Польщі 1979 та 1984 роках.

У 1985 році перейшов у «Гурник» (Забже), а на початку 1988 року приєднався до німецького «Бохуму». Потім ненадовго повернувся у «Гурник» в 1989 році, після чого відправився в Грецію, у клуб «Аріс» (Салоніки). Після двох сезонів у команді переїхав до Швейцарії, де грав за аматорські клуби. Повернувшись до Польщі, також грав у командах з нижніх ліг.

Іван виграв чотири титули чемпіона (з «Віслою» і «Гурником»). Він зіграв 269 матчів у вищій лізі (дебют у віці 17 років) і забив 90 м'ячів, також зіграв 17 матчів в єврокубках і відзначився чотирма голами.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Будучи гравцем юнацької збірної Польщі, завоював бронзову медаль юніорського турніру УЄФА 1978 року. В основній збірній Польщі він вперше опинився в того ж року — його викликали на чемпіонат світу в Аргентині, де він дебютував у матчі проти Тунісу. Однак після мундіалю його майже два роки не викликали в збірну. Проте, на чемпіонат світу з футболу 1982 року поїхав вже як основний гравець. Він отримав пошкодження у другому матчі з Камеруном і не зміг грати далі, а поляки в підсумку посіли третє місце на турнірі. Чотири роки по тому він не потрапив на чемпіонат світу з футболу 1986 року через травму, отриману в національному чемпіонаті. Усього зіграв 29 матчів у збірній Польщі і відзначився 11 голами[4].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Закінчивши свою футбольну кар'єру, розпочав працювати тренером. Протягом декількох років працював з молодіжним складом краківської «Вісли». У 1999—2001 роках він допомагав головним тренерам «білої зірки», спочатку Адаму Навалці, а потім Оресту Ленчику. У червні 2002 року він зайняв позицію помічника тренера «Заглембє» (Любін), де знову працював разом з Адамом Навалкою, але через менш ніж п'ять місяців весь тренерський штаб був звільнений. Наступним місцем роботи Івана став «Окоцимський», який він очолив одноосібно в січні 2003 року. У команді працював до квітня 2005 року, коли його звільнили після серії поразок. Працюючи з клубом, Іван у 2004 році виграв четверту лігу (східна група), але в плей-офф за підвищення в класі клуб поступився «Кміті» (Забежув)[5].

У 2004 році був призначений тренером збірної Малопольщі на фінальний турнір Кубка регіонів УЄФА, який відбувся влітку 2005 року в Польщі.

У травні 2005 року Іван очолив аматорський «Пломінь» (Єжмановице). У клубі з села недалеко поблизу Кракова він працював не дуже довго. Це пов'язано з проблемами зі здоров'ям колишнього футболіста. Іван повернувся на тренерську лаву «Пломіня» 4 листопада 2005 року, а попрощався з командою в січні. У березні 2006 року він зайняв пост головного тренера команди юніорів «Вятра» (Людзьмеж), а вже через сезон покинув клуб. У наступному сезоні став тренером команди «Орлята» (Рудава).

Особисте життя[ред. | ред. код]

Син Анджея Івана, Бартош, також став футболістом.

Анджей Іван також є спортивним коментатором і телевізійним експертом Polsat Sport. Також працював в редакції Orange Sport, коментує матчі чемпіонату Польщі.

У 2012 році видавництво Бухман опублікувало автобіографію Анджея Івана під назвою «Стомлені», яку він написав у співпраці з журналістом Кшиштофом Становським. У ній він розповідає про пристрасті до алкоголю, азартних ігор та спроб самогубства.

Статистика[ред. | ред. код]

У збірній[ред. | ред. код]

Матчі у збірній
Дата Матчі Суперник Результат Змагання Грав Примітки
1. 6 червня 1978 Росаріо Туніс Туніс
1-0
ЧС 1978
з 60'
2. 10 червня 1978 Росаріо Мексика Мексика
3-1
ЧС 1978
до 75'
3. 26 березня 1980 Будапешт Угорщина Угорщина
1-2
товариський
до 75'
4. 2 квітня 1980 Брюссель Бельгія Бельгія
1-2
товариський
до 51'
5. 22 червня 1980 Варшава Ірак Ірак
3-0
товариський
з 62'
Гол
6. 2 липня 1980 Санта-Крус-де-ла-Сьєрра Болівія Болівія
1-0
товариський
з 46'
Гол
7. 9 липня 1980 Богота Колумбія Колумбія
4-1
товариський
90'
Гол Гол Гол
8. 29 вересня 1980 Хожув Чехословаччина Чехословаччина
1-1
товариський
90'
9. 12 листопада 1980 Барселона Іспанія Іспанія
2-1
товариський
90'
Гол Гол
10. 19 листопада 1980 Краків Алжир Алжир
5-1
товариський
90'
Гол Гол
11. 7 грудня 1980 Валетта Мальта Мальта
2-0
квал. ЧС 1982
77'
12. 25 березня 1981 Бухарест Румунія Румунія
0-2
товариський
90'
13. 2 травня 1981 Хожув НДР НДР
1-0
квал. ЧС 1982
до 79'
14. 24 травня 1981 Бидгощ Ірландія Ірландія
3-0
товариський
90'
Гол
15. 2 вересня 1981 Хожув Німеччина Німеччина
0-2
товариський
з 35'
16. 10 жовтня 1981 Лейпциг НДР НДР
3-2
квал. ЧС 1982
з 9'
17. 28 жовтня 1981 Буенос-Айрес Аргентина Аргентина
2-1
товариський
do 79'
18. 15 листопада 1981 Вроцлав Мальта Мальта
6-0
квал. ЧС 1982
90'
19. 18 листопада 1981 Лодзь Іспанія Іспанія
2-3
товариський
90'
20. 14 червня 1982 Віго Італія Італія
0-0
ЧС 1982
до 71'
21. 19 червня 1982 Ла-Корунья Камерун Камерун
0-0
ЧС 1982
до 26'
22. 22 травня 1983 Хожув СРСР СРСР
1-1
квал. Євро 1984
з 75'
23. 7 вересня 1983 Краків Румунія Румунія
2-2
товариський
90'
Гол
24. 28 жовтня 1983 Вроцлав Португалія Португалія
0-1
>квал. Євро 1984
90'
25. 27 січня 1984 Калькутта КНР КНР
1-0
товариський
з 76'
26. 21 серпня 1985 Мальме Швеція Швеція
0-1
товариський
90'
27. 23 вересня 1987 Варшава Угорщина Угорщина
3-2
квал. Євро 1988
90'
28. 14 жовтня 1987 Забже Нідерланди Нідерланди
0-2
квал. Євро 1988
90'
29. 27 жовтня 1987 Братислава Чехословаччина Чехословаччина
1-3
товариський
90'

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

У збірній[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

  • Польща Найкращий польський футболіст (1): 1987

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Zmarł Andrzej Iwan
  2. 90minut.pl — 2003.
  3. Zmarł Andrzej Iwan. www.90minut.pl. Процитовано 27 грудня 2022.
  4. Mamrud, Roberto; Stokkermans, Karel; Arnhold, Matthias (29 February 2012). Poland - Record International Players. RSSSF. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 3 July 2012.
  5. Paweł Mogielnicki. Baraże o udział w III lidze, grupa: 4. 90minut.pl (пол.). Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 31 травня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]