Антіфон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антіфон
Народився бл. 480 до н. е.[1][2]
Рамнунт[d], Aiantis[d], Стародавні Афіни
Помер 411 до н. е.[2]
Афіни, Стародавні Афіни
Громадянство
(підданство)
Стародавні Афіни
Діяльність політик, оратор
Відомі учні Фукідід[3][4]
Володіє мовами давньогрецька

Антіфо́н (грец. Αντιφων, 2-а половина 5 століття до н. е.) — стародавній грецький філософ-софіст, математик, ідеолог афінської рабовласницької демократії.

Філософія Антіфона суперечлива. У ній втілена своєрідна спроба поєднати вчення натурфілософів, зокрема Емпедокла та Демокріта, з ідеалістичною філософією елейської школи. Ставлячи «веління природи» — прагнення людей до щастя — вище за громадські обов'язки, Антіфон піддавав критиці державу, суд, закони, створені сильними для пригноблення слабких і, як прихильник теорії «природного права», пропагував ідею рівності всіх людей.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]