Артем'єв Павло Артемійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артем'єв Павло Артемійович
Народження 17 (29) грудня 1897(1897-12-29)
Російська імперія с. Лисичкино, нині Поддорський район Новгородська область, Російська імперія
Смерть 19 березня 1979(1979-03-19) (81 рік)
СРСР СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ прикордонні війська, НКВС
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 19181960
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник
Командування Командувач Московським військовим округом, 1-й заступник командувача Уральського військового округу, Командувач Фронтом Можайської лінії оборони та Московської зони оборони
Війни / битви Громадянська війна в Росії,
Вторгнення СРСР до Польщі,
Друга Світова війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

Павло́ Арте́мійович (Артемович) Арте́м'єв (17 (29) грудня 1897(18971229) — 19 березня 1979) — радянський воєначальник, генерал-полковник (1942). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1952—1956 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Лисичкино Староруського повіту Новгородської губернії, тепер у складі Поддорського району Новгородської області в родині селянина. Закінчив трикласне земське училище і 1 клас середньої школи. Із-за крайньої бідності родини вже з 11 років, з 1908 року, працював шевцем, чорноробом, шпаклювальником, санітаром.

У 1915 році призваний в Російську імператорську армію. Учасник Першої світової війни, рядовий. Під час жовтневих подій 1917 року вступив в Червону гвардію. У Червоній армії з 1918 року. Учасник Громадянської війни. Служив мінером-підривником і політруком роти окремого інженерного батальйону 1-ї стрілецької дивізії, воював на Північному і Південному фронтах.

Член РКП(б) з 1920 року.

З 1921 року — у військах внутрішньої служби: секретар партійного осередку, воєнком батальйону, воєнком Катеринославського конвойного полку. З 1923 року служив у внутрішніх і прикордонних військах ОДПУ/НКВС СРСР: воєнком школи молодшого начскладу, воєнком 91-го дивізіону конвойної варти, воєнком 1-го Харківського конвойного полку, заступник воєнкома повторних курсів при ГПУ СРСР.

Військову освіту отримав у Вищій прикордонній школі ОДПУ (закінчив в 1925 році).

З 1925 року служив в прикордонній охороні ОДПУ, у складі 21-го Ямпільского, 22-го Волочиського, 20-го Славутського прикордонних загонів на посадах помічника начальника загону по політчастині, коменданта прикордонної ділянки та інших. З 1931 року служив у Внутрішніх військах: командир 23-го стрілецького, 56-го залізничного, 4-го Українського мотомеханізованого і 1-го Білоруського мотомеханізованого полків ОДПУ-НКВС СРСР.

Закінчив Військову академію РСЧА імені Фрунзе у 1938 році.

З лютого 1938 року — начальник Ново-петергофського військово-політичного училища військ НКВС імені Ворошилова. З серпня 1938 року — командир Окремої мотострілецької дивізії особливого призначення імені Дзержинського. На посаді командира загону особливого призначення цієї дивізії брав участь в радянсько-фінській війні у лютому-березні 1940 року.

З 26 лютого 1941 року — начальник Управління оперативних військ НКВС СРСР.

З початку німецько-радянської війни, 13 липня 1941 року, призначений командувачем військ Московського військового округу. У наказі ГКО від 19 жовтня 1941 «на начальника гарнізону м. Москви генерал-лейтенанта т. Артем'єва покладена оборона Москви на її підступах». Одночасно з 18 по 30 липня 1941 року командував фронтом Можайської лінії оборони, а з 12 жовтня 1941 року по 15 жовтня 1943 року був командувачем Московською зоною оборони. Командував парадом на Червоній площі 7 листопада 1941 року, а в 1945 році на нього була покладена організація і загальне керівництво парадом Перемоги. Після закінчення війни до 1947 року залишався на посаді командувача військ Московського військового округу.

З червня 1947 року знаходився у розпорядженні міністра Збройних Сил СРСР, потім направлений на навчання. У 1949 році закінчив вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені Ворошилова.

З травня 1949 року по червень 1953 року — знову командувач військ Московського військового округу.

З серпня 1953 року служив в Уральському військовому окрузі заступником, з 1956 року — 1-м заступником командувача військ округу.

З вересня 1960 року — у відставці.

Жив в Москві. Автор мемуарів. Похований на Новодівочому кладовищі.

Література[ред. | ред. код]

  • Главный редактор — М. М. Козлов Великая Отечественная Война. 1941—1945. Энциклопедия.. — Москва: Советская Энциклопедия, 1985. — С. 62.

Джерела в інтернеті[ред. | ред. код]