Черевиченко Яків Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черевиченко Яків Тимофійович
Черевиченко.GIF
Народження 30 вересня (12 жовтня) 1894(1894-10-12)
Російська імперія с. Новоселівка, нині Орловський район, Ростовська область, Російська імперія
Смерть 4 липня 1976(1976-07-04) (81 рік)
СРСР Москва, СРСР
Приналежність Flag of Russia.svg Російська імператорська армія
Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ Кіннота
піхота
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 19151918
1918 — 1950
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник
Командування СРСР СРСР Командувач військами Одеського військового округу,
Командувач Брянським фронтом
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Бессарабсько-буковинський похід
Друга світова війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Кутузова I ступеня
Орден Суворова II ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Черевиче́нко Я́ків Тимофі́йович (*30 вересня (12 жовтня) 1894(18941012), с. Новоселівка, нині Орловський район, Ростовська область — †4 липня 1976, Москва) — радянський воєначальник, генерал-полковник, командувач фронтами у роки Другої світової війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї селянина. Учасник 1-ї світової війни 1914—18, старший унтер-офіцер.

З листопада 1917 в Червоній Гвардії, потім в Червоній Армії.

У Громадянську війну 1918—20 командував взводом, ескадроном, був помічником та командиром полку. Закінчив кавалерійські курси (1921), Вищу кавалерійську школу (1924), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1935).

З 1927 командир і комісар кавалерійського полку, з 1935 командував 31-ю кавалерійською дивізією, 2-м і 3-м кавалерійськими корпусами, армійською кавалерійською групою. З липня 1940 командувач військами Одеського військового округу.

У нацистсько-радянську війну 1941—45 — командував військами 9-ї армії (червень — вересень 1941), Південного (жовтень — грудень 1941) і Брянського (грудень 1941 — лютий 1942) фронтів, заступник командувача військами Кримського і Північно-Кавказького фронтів (квітень — серпень 1942), командував Чорноморською групою військ (вересень — жовтень 1942), військами 5-ї армії (жовтень 1942 — лютий 1943), заступник командувача військами Північно-Західного фронту (квітень — вересень 1943), командувач військами Харківського військового округу (1943—1944).

З січня 1944 — у розпорядженні Ставки ВГК, у розпорядженні Військової ради 1-го Білоруського фронту. З 27 квітня 1945 — командир 7-го стрілецького корпусу, на 1-му Білоруському фронті, що брав безпосередню участь в штурмі Берліна.

Після війни до 1948 продовжував командувати корпусом, потім помічник командувача військами Таврійського військового округу. З квітня 1950 у відставці.

Вів велику військово-патріотичну роботу, був головою ради ветеранів 1-ї Кінної армії.

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Империя Сталина. Биографический энциклопедический словарь. Москва, Вече, 2000

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]