Черевиченко Яків Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черевиченко Яків Тимофійович
рос. Я̀ков Тимофеевич Черевичѐнко
Черевиченко.GIF
Народження 30 вересня (12 жовтня) 1894(1894-10-12)
Російська імперія с. Новоселівка, нині Орловський район, Ростовська область, Російська імперія
Смерть 4 липня 1976(1976-07-04) (81 рік)
СРСР Москва, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Flag of Russia.svg Російська імператорська армія
Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ Кіннота
піхота
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 19151918
1918 — 1950
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник
Командування СРСР СРСР Командувач військами Одеського військового округу,
Командувач Брянським фронтом
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Бессарабсько-буковинський похід
Друга світова війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Кутузова I ступеня
Орден Суворова II ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Черевиче́нко Я́ків Тимофі́йович (*30 вересня (12 жовтня) 1894(18941012), с. Новоселівка, нині Орловський район, Ростовська область — †4 липня 1976, Москва) — радянський воєначальник, генерал-полковник, командувач фронтами у роки Другої світової війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї селянина. Учасник 1-ї світової війни 1914—18, старший унтер-офіцер.

З листопада 1917 в Червоній Гвардії, потім в Червоній Армії.

У Громадянську війну 1918—20 командував взводом, ескадроном, був помічником та командиром полку. Закінчив кавалерійські курси (1921), Вищу кавалерійську школу (1924), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1935).

З 1927 командир і комісар кавалерійського полку, з 1935 командував 31-ю кавалерійською дивізією, 2-м і 3-м кавалерійськими корпусами, армійською кавалерійською групою. З липня 1940 командувач військами Одеського військового округу.

У нацистсько-радянську війну 1941—45 — командував військами 9-ї армії (червень — вересень 1941), Південного (жовтень — грудень 1941) і Брянського (грудень 1941 — лютий 1942) фронтів, заступник командувача військами Кримського і Північно-Кавказького фронтів (квітень — серпень 1942), командував Чорноморською групою військ (вересень — жовтень 1942), військами 5-ї армії (жовтень 1942 — лютий 1943), заступник командувача військами Північно-Західного фронту (квітень — вересень 1943), командувач військами Харківського військового округу (1943—1944).

З січня 1944 — у розпорядженні Ставки ВГК, у розпорядженні Військової ради 1-го Білоруського фронту. З 27 квітня 1945 — командир 7-го стрілецького корпусу, на 1-му Білоруському фронті, що брав безпосередню участь в штурмі Берліна.

Після війни до 1948 продовжував командувати корпусом, потім помічник командувача військами Таврійського військового округу. З квітня 1950 у відставці.

Вів велику військово-патріотичну роботу, був головою ради ветеранів 1-ї Кінної армії.

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Империя Сталина. Биографический энциклопедический словарь. Москва, Вече, 2000

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]