Рейтер Макс Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рейтер Макс Андрійович
Max Reyter.jpg
Ім'я при народженні Рейтер Максим Андреевич
Народження 12 (24) квітня 1886(1886-04-24)
Російська імперія Віндавський повіт, Курляндська губернія, Російська імперія
(нині Вентспілський край Латвія)
Смерть 6 квітня 1950(1950-04-06) (63 роки)
СРСР Москва СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ піхота
Освіта Q4203329?
Роки служби 19061950
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Звання CCCP army Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник
Командування Командувач 20-ою армією
Командувач військами Брянського та Резервного фронтів, Степового та Південно-Уральського військових округів
Війни / битви Громадянська війна
Друга світова війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Рейтер Макс Андрійович у Вікісховищі?

Ре́йтер Макс Андрі́йович (12 (24) квітня 1886(18860424) Віндавський повіт Курляндська губернія, (нині Вентспілський край Латвія)  — 6 квітня 1950 Москва) — радянський воєначальник, генерал-полковник1943 року).

У Червоної Армії з 1919. Закінчив Вищі академічні курси комскладу (1923), Курси вдосконалення вищого начскладу (1928), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1935). У 1906 поступив на військову службу добровольцем. У 1910 закінчив Іркутське військове училище. Під час Першої світової війни командував ротою, батальйоном, був офіцером для доручень при штабі армії, полковник.

Після Жовтневого перевороту перейшов на бік радянської влади. У Громадянську війну бився з білогвардійцями і інтервентами на Північному фронті, обіймаючи посади: ад'ютанта полку, помічник командира і командир полку. У 1920 брав участь у боях проти белополяків, у березні 1921 — в придушенні Кронштадтського заколоту. З 1921 командував стрілецькою бригадою, потім був помічником командира 11-ої стрілецької дивізії.

У 1924—29 командир 2-ої Приамурської і 30-оі стрілецької дивізій. У 1929 брав участь у боях на КВЖД. З грудня 1920 на оборонній роботі у ВСНХ СРСР — заступник начальника протиповітряної оборони промисловості СРСР.

З 1932 командир 73-й стрілецької дивізії Сибірського військового округа, з листопада 1935 на відповідальної роботі в Генштабі. У 1936—39 начальник відділу Управління бойової підготовки РСЧА, з січня 1940 помічник, а з липня заступник командувача військами Північно-Кавказького військового округа.

Під час Німецько-радянської війни Рейтер — начальник тилу — заступник командувача військами Центрального і Брянського фронтів (серпень — грудень 1941), помічник командувача Західним фронтом (лютий — березень 1942). З березня 1942 командувач 20-ою армією, з вересня 1942 по червень 1943 командувач Брянським фронтом. У березні 1943 командував військами Резервного фронту. Війська Брянського фронту брали участь у розгромі воронезько-касторненського угрупування противника.

Потім Рейтер командував військами Степового військового округа, був заступником командувача Воронезьким фронтом.

З вересня 1943 командувач військами Південно-Уральського військового округа.

З січня 1946 начальник курсів «Вистріл».

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Сандалов Л. На боевых постах.— «Воен.-ист. журн.», 1966, № 4.