Рейтер Макс Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рейтер Макс Андрійович
латис. Maksis Reiters
Max Reyter.jpg
Ім'я при народженні Рейтер Максим Андреевич
Народження 12 (24) квітня 1886(1886-04-24)
Російська імперія Віндавський повіт, Курляндська губернія, Російська імперія
(нині Вентспілський край Латвія)
Смерть 6 квітня 1950(1950-04-06) (63 роки)
СРСР Москва СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ піхота
Освіта Іркутське військове училищеd
Роки служби 19061950
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник
Командування Командувач 20-ою армією
Командувач військами Брянського та Резервного фронтів, Степового та Південно-Уральського військових округів
Війни / битви Громадянська війна
Друга світова війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
CMNS: Рейтер Макс Андрійович у Вікісховищі

Ре́йтер Макс Андрі́йович (12 (24) квітня 1886(18860424) Віндавський повіт Курляндська губернія, (нині Вентспілський край Латвія) — 6 квітня 1950 Москва) — радянський воєначальник, генерал-полковник1943 року).

У Червоної Армії з 1919 р. Закінчив Вищі академічні курси комскладу (1923), Курси вдосконалення вищого начскладу (1928), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1935). В 1906 р. поступив на військову службу добровольцем. В 1910 р. закінчив Іркутське військове училище. Під час Першої світової війни командував ротою, батальйоном, був офіцером для доручень при штабі армії, полковник.

Після Жовтневого перевороту перейшов на бік радянської влади. У Громадянську війну бився з білогвардійцями й інтервентами на Північному фронті, обіймаючи посади: ад'ютанта полку, помічник командира і командир полку. В 1920 р. брав участь у боях проти белополяків, у березні 1921-го — в придушенні Кронштадтського заколоту. З 1921-го командував стрілецькою бригадою, потім був помічником командира 11-ї стрілецької дивізії.

У 1924—1929 рр. командир 2-ї Приамурської і 30-ї стрілецької дивізій. В 1929 р. брав участь у боях на КВЖД. З грудня 1920 р. на оборонній роботі у ВСНХ СРСР — заступник начальника протиповітряної оборони промисловості СРСР.

З 1932 командир 73-й стрілецької дивізії Сибірського військового округа, з листопада 1935 на відповідальній роботі в Генштабі. У 1936—1939 рр. начальник відділу Управління бойової підготовки РСЧА, з січня 1940-го помічник, а з липня — заступник командувача військами Північно-Кавказького військового округа.

Під час Німецько-радянської війни Рейтер — начальник тилу — заступник командувача військами Центрального і Брянського фронтів (серпень — грудень 1941), помічник командувача Західним фронтом (лютий — березень 1942). З березня 1942 командувач 20-ю армією, з вересня 1942-го по червень 1943-го — командувач Брянським фронтом. У березні 1943 р. командував військами Резервного фронту. Війська Брянського фронту брали участь у розгромі воронезько-касторненського угрупування противника.

Потім Рейтер командував військами Степового військового округа, був заступником командувача Воронезьким фронтом.

З вересня 1943 р. командувач військами Південно-Уральського військового округа.

З січня 1946 р. начальник курсів «Вистріл».

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Сандалов Л. На боевых постах.— «Воен.-ист. журн.», 1966, № 4.