Балка Келебердине
Балка Келебердине (Калабердине), урочище Келебердине також балка Корисирдінова[1] - балка на межі міста Дніпро і селища Горького. Простягається з півночі на південний захід від межі житлового масиву Таромське до села Новотаромське, де впадає в балку Розсоловата. Балку перетинає шосе Н 08 Бориспіль - Запоріжжя. В балці розташовані три озера, котрі, ймовірно, раніше були єдиним водотоком. До ХІХ століття балка була вкрита густим листяним лісом.
Походить від прізвища Калабердин, що був начальником поштової станції розташованої поблизу на шляху Катеринослав -Одеса. Легенда оповідає начебто через станцію в заслання у 1820 році їхав Олександр Пушкін і саме Калабердин став прототипом героя повісті "Станційний доглядач"[2]. Також через станцію проїздив Тарас Шевченко на шляху до Хортиці.[2]
В печерах байраку місцеве слов'янське населення переховувалось під час нападів степових кочівників.
Також в часи Війська Запорозького в балці сиділи втікачі з підпольської України, яких не пускали на Січ.
Навесні 1648 року перед битвою в урочищі Княжі Байраки на Жовтих Водах в Корисирдіновій балці зупинялось на перепочинок козацьке військо під проводом Богдана Хмельницького[2].
Радіоактивно забруднена територія внаслідок розташування хвостосховищ уранових відходів Придніпровського хімічного заводу "База С", "Сухачівське-1", "Сухачівське-2", а також "Доменна піч N 6", де в нижній водоймі балки поховані деталі шостої доменної печі Дніпровського металургійного заводу імені Ф. Е. Дзержинського, на якій відбувалися плавки уранової руди для радянської атомної бомби.[3]
- Михайло Лоян Таромські зошити - Дніпропетровськ, "Моноліт" 2006.
- ↑ Балка Корьісьірдинова - Wikimapia.
- ↑ а б в Шевцова, Зоя. Козацьке Таромське. Історія і культура Придніпров'я (укр.) . ДНУ ім. Олеся Гончара. Процитовано 7 серпня 2024.
- ↑ Програма виходу міста Дніпродзержинська з екологічної кризи 2011 -2015 (укр) . Дніпропетровськ. 2010.
