Баранов Віктор Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Баранов Віктор Федорович
Viktor Baranov.JPG
Народження 14 жовтня 1950(1950-10-14)
  с. Кривуші, Кременчуцького р-ну Полтавської обл.
Смерть 30 липня 2014(2014-07-30) (63 роки)
Громадянство Україна
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова творів українська
Рід діяльності прозаїк, поет, перекладач
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Ві́ктор Фе́дорович Бара́нов (нар.14 жовтня 1950, Кривуші, нині Кременчуцького району Полтавської області — 30 липня 2014[1]) — український письменник (поет, прозаїк, перекладач). Голова Національної спілки письменників України (з жовтня 2011), головний редактор літературного журналу «Київ», віце-президент Товариства «Україна-Румунія», член Комітету з присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року».

Життєпис[ред.ред. код]

Віктор Баранов народився 14 жовтня 1950 р. у с. Кривушах Кременчуцького району на Полтавщині. 1974 року закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Працював на видавничій роботі.

З 1983 року він працював секретарем Національної спілки письменників України, а 19 листопада 2011 р. його було обрано головою спілки[2]. Він змінив на цій посаді Володимира Яворівського, що очолював Національну спілку письменників України протягом десяти років.

Віктор Баранов також був головним редактором літературного журналу «Київ», віце-президентом Товариства «Україна-Румунія».

Письменник Віктор Баранов брав участь у зустрічах із читачами (1985, Тернопіль, Бережани; 1987, Тернопіль, Бережани, Підволочиськ), святах літератури «Золота осінь» (1985, Тернопіль, Теребовля, Чортківський район), «Тернопільська весна» (1989, Тернопіль, Бучач, Збараж), «Медобори» (1996, Збараж, Ланівці), «Хліб України» (1997, Тернопіль), відзначенні 70-річчя від дня народження Р. Андріяшика (2003, Тернопіль, Борщів).

Помер уранці 30 липня 2014 року після тривалої тяжкої хвороби[3].

Творчість[ред.ред. код]

Автор багатьох книжок поезії, прози, численних перекладів, літературно-критичних, публіцистичних та мистецтвознавчих публікацій.

Твори[ред.ред. код]

Поезія[ред.ред. код]

Один із найвідоміших віршів Віктора Баранова — «До українців» — поклав на музику Теодор Кукуруза.

Проза[ред.ред. код]

Переклади[ред.ред. код]

Перекладав з румунської твори М. Емінеску, Т. Аргозі, Ф. Нягу, Дж. Кашбука, Л. Блага та ін.

Нагороди та премії[ред.ред. код]

Лауреат мистецької премії «Київ» у галузі художньої літератури ім. Євгена Плужника, премії ім. О. Гірника, Міжнародних літературних премій «Тріумф» та «Сад божественних пісень» ім. Г. Сковороди (2007), літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського.

  • Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[4]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та посилання[ред.ред. код]