Аерофлот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Aeroflot)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аерофлот
Aeroflot Russian Airlines logo (Russian).svg
ІАТА
SU
ІКАО
AFL
Позивний
Aeroflot
Тип авіакомпанія і державне підприємство
Дата заснування 17 березня 1923
Базовий аеропорт Шереметьєво
Хаби Міжнародний аеропорт «Шереметьєво» і Москва
Основні напрямки Санкт-Петербург
Калінінград
Владивосток
Париж
Лондон
Нью-Йорк
Баку
Берлін
Пекін
Альянс SkyTeam Alliance
Слоган «Искренне ваш, Аэрофлот»
Розмір флоту 150
Пунктів призначення 121
Материнська компанія Уряд Російської Федерації
Дочірні компанії Donavia[d], Aeroflot-Cargo[d], Rossiya[d], Vladivostok Air[d], SAT Airlines[d], Moscow Airways[d], Аврора, Dobrolet Airlines[d] і Pobeda[d]
Штаб-квартира
Керівник Vitaly Savelyev[d]
Оборот
  • 427 900 000 000 російський рубль (2016)[1]
Кількість працівників
  • 26 418 осіб
  • 30 328 осіб
Сайт aeroflot.ru

ВАТ «Аерофлот — російські авіалінії» — найбільша російська, а до цього єдина та монопольна радянська державна авіакомпанія. Національний авіаперевізник, офіційний авіаперевізник Зимових Олімпійських ігор 2014 року. Штаб-квартира — у Москві.

Заснована 15 липня 1923 постановою Ради праці й оборони РРФСР «Про організацію Ради з цивільної авіації» і «Про покладання технічного нагляду за повітряними лініями на Головне керування повітряного флоту». Назву «Аерофлот» було закріплено за цивільною авіацією СРСР 25 лютого 1932 року.

«Аерофлот» — член Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА).

Базовий аеропорт авіакомпанії — московський аеропорт Шереметьєво (термінали D, C, F).

Історія[ред. | ред. код]

Офіційним днем народження цивільного повітряного флоту Росії вважається 9 лютого 1923, коли Рада Праці і Оборони прийняв постанову «про організацію Ради з цивільної авіації» та «Про покладання технічного нагляду за повітряними лініями на Головне управління повітряного флоту».

У 20-ті роки, після закінчення першої світової війни, авіація в європейських країнах все більше використовувалася в мирних цілях — для перевезення пасажирів, пошти і вантажів. Не відставала від своїх сусідів і Росія. Особлива увага приділялася розвитку зв'язків із зарубіжними країнами. Цивільні польоти за кордон виконувалися в основному на переобладнаних військових літаках.

1 травня 1922 відкрилися польоти першої міжнародної авіалінії Москва-Кенігсберг (у той час територія Німеччини). Пізніше цю авіалінію продовжили до Берліна.

15 липня 1923 відкрилася перша регулярна внутрішня лінія Москва-Нижній Новгород.

Штаб-квартира Аерофлоту

У 30-ті роки авіабудування країни являло собою вже великий і складний комплекс виробничих підприємств, конструкторських бюро, науково-дослідних інститутів і т. д. А літаки конструкції О. М. Туполєва, С. В. Ілюшина, О. К. Антонова склали епоху в світовому літакобудуванні.

25 лютого 1932 було утворено Головне управління Цивільного повітряного флоту (ГУ ЦПФ) і засноване офіційне скорочене найменування цивільної авіації країни — АЕРОФЛОТ.

Льотчики Аерофлоту брали участь у Німецько-радянській війні. Вони виконували особливо важливі польоти до лінії фронту, в тил ворога, за кордон і на території країни. У ці важкі роки не припинялися регулярні польоти на міжнародних повітряних лініях.

Після війни міжнародне повітряне сполучення стало активно відновлюватися і розширюватися. З'явилися нові досконаліші літаки Іл-12 та Іл-14 конструкції С. Ілюшина.

Вихід в 1956 році на внутрішні і міжнародні лінії Аерофлоту першого у світі реактивного літака Ту-104 конструкції Туполева розцінювався як видатна подія світового значення.

У 1957 році здійснив перший політ турбогвинтовий лайнер Іл-18, створений в ОКБ ім. С. Ілюшина.

У серпні 1959 року в Москві відкрився аеропорт Шереметьєво, головним призначенням якого стало обслуговування міжнародних польотів.

В кінці 50-х років пройшов випробування і почав регуляние польоти на лініях Аерофлоту найбільший на ті часи літак Ту-114, що відрізнявся більш економічними турбогвинтовими двигунами. Пізніше його замінив на далеких трасах новий радянський літак Іл-62.

У січні 1971 року на базі Транспортного управління міжнародних повітряних ліній було організовано Центральне управління міжнародних повітряних сполучень Аерофлоту (ЦУМВС), яке стало єдиним в галузі підприємством, що виконують міжнародні рейси під назвою «Аерофлот — радянські авіалінії».

У 1978 році в перший рейс за кордон відправився вантажний літак Іл-76. Ця машина використовувалася до 2004 року.

У 1980 році Аерофлот був призначений генеральним перевізником учасників XXII Олімпійських ігор, що проходили в Москві. Для того, щоб прийняти спортсменів та гостей столиці з усього світу, спеціально було збудовано новий міжнародний термінал аеропорту Шереметьєво-2, здатний одночасно обслужити 31 літак будь-якого типу. 6 травня відбулося його офіційне відкриття.

У 1991 році, після розпаду Радянського Союзу, в колишніх союзних республіках і регіонах Росії були створені власні авіакомпанії. Російська компанія стала правонаступником найменування «Аерофлот» і торговельної марки міжнародного перевізника колишнього СРСР. У червні того ж року було створено Виробничо-комерційне об'єднання «Аерофлот — радянські авіалінії», яке з 28 липня 1992 перетворено у відкрите акціонерне товариство «Аерофлот — російські міжнародні авіалінії». Тоді ж авіакомпанія почала експлуатувати західну техніку. Першими було взято в лізинг літаки А310-300 консорціуму «Ербас Індастрі». Через два роки з'явилися Боїнги 767-300ER, що відповідають найжорсткішим екологічним і шумовим вимогам.

У 1994 році в авіакомпанію надійшли нові російські пасажирські літаки третього покоління Іл-96-300 для міжконтинентальних рейсів, які повністю відповідають стандартам ІКАО щодо шумів. В кінці 1995 року Аерофлот взяв у лізинг вантажний літак ДС-10-30Ф для експлуатації на маршрутах великої протяжності.

Керівництво[ред. | ред. код]

Власники і керівництво[ред. | ред. код]

51,17 % акцій належить державі (в особі Федерального агентства з управління федеральним майном), 40,55 % — у власності юридичних осіб (у тому числі близько 30 % контролює Національна резервна корпорація (НРК)), 8,28 % — належить фізичним особам. В січні 2010 року стало відомо про майбутній викуп самої авіакомпанією (точніше, її дочірньою структурою) частки Національної резервної корпорації в розмірі 25,8 % за суму близько $ 400 млн.[2].

Генеральний директор компанії — Віталій Савельєв. У 1997—2009 (по березень) авіакомпанію очолював Валерій Окулов.

Авіапарк[ред. | ред. код]

Кількість літаків Аерофлоту (не включаючи дочірні компанії) за станом на серпень 2012 року:

Пісні[ред. | ред. код]

Висоцький В .С.: Который раз лечу Москва--Одесса.

Розенбаум:Меня носит круглый год мой родной "Аэрофлот".

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]