Бензопила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бензопили

Бензопила (як різновид мотопилки) — ручний інструмент, оснащений двигуном внутрішнього згоряння і призначений для розрізання (розпилювання) дерева (деревини) при роботах з догляду за лісами, садами і парками, при заготовці дров, на будівництві, в боротьбі з лісовими пожежами тощо. Спеціалізовані бензопилки призначені для різання бетону чи каменю. Іноді бензопилки використовуються для різання льоду чи спресованого снігу.

Історія створення[ред. | ред. код]

Бензопила в роботі
Пилка по бетону, шланг забезпечує підведення води

Ключові конструктивні елементи бензопили (ланцюгова пилка, шина, двигун внутрішнього згоряння) були створені в кінці 19-го століття. Практичне застосування «пильної гарнітури» йде з початку 20-го століття, при цьому використовувалися інші типи приводів: пневматичний, паровий, механічний та інш.

Достовірної інформації про першого виробника бензопил немає. Найбільш підтвердженим фактом є початок виробництва ручних ланцюгових пилок з бензиновим приводом Андреаса Штіля (Торгова марка Stihl) наприкінці 1920-х років. Всі ланцюгові пили того часу, що створювалися для валки лісу, представляли собою великогабаритні незграбні машини, якими керували як мінімум дві людини.

Безліч разів проводилися спроби створення потужної ланцюгової пилки для вирубки дерев і в 1926 році німецький інженер-механік Андреас Штіль створив і запатентував першу ручну ланцюгову пилу з електромотором. В 1950 році лідер виробництва бензопил німецька фірма Stihl презентувала на ринку першу компактну ручну пилу «Benzinmotorsäge Typ BL» з поворотним та відкидним ланцюговим ножем якою міг працювати один робітник, така конструкція стала революційною в своїй галузі.[1]

У 1927 році німецький підприємець Еміл Лерп представив світу свою нову розробку — Dolmar[2], модель А. Інструмент оснащувався двигуном об'ємом 245 см3 потужністю 8 к.с. і важив 58 кг. який вправлялись два робітника. Це була перша в світі ланцюгова пила з бензиновим двигуном.

В СРСР вперше було ропочато масове виробницво бензопили «Дружба» в 1955 році. Її було в 1953 році у дослідно-конструкторському бюро авіаційних двигунів Запорізького заводу № 478 (сьогодні конструкторське бюро «Прогрес»).[3]



Загальна конструкція бензопили[ред. | ред. код]

Ланцюг пилки
Звук роботи бензопили «Дружба»

Бензопилка складається з приводного бензинового двигуна з системою повітряного охолодження, ріжучого ланцюга, що рухається по направляючий шині, та органів керування.Також з паливної, антивібраційної та системи змащування ланцюга.

Привід оснащено інерційною муфтою зчеплення, що приводить ланцюг в рух збільшенням оборотів двигуна, та не дозволяє глохнути, при заклинюванні ланцюга або надмірному навантаженні. Для запуску двигуна використовувався ручний шнуровий стартер.

Види бензопил[ред. | ред. код]

Побутові — бензопили для домашніх потреб, заготівлі дров на зиму, очищення саду, будівництва, та іншого. Вони будуть еффективною для мешканців приватного сектору та дачників.

Напівпрофесійні — Розраховані на не великі об'єми праці. При цьому передбачається тривале або навіть щоденне її використання.

Професійні — ці бензопили розроблені для багатозмінної, безперервної роботи протягом декількох днів. В основному це роботи, пов'язані з лісозаготівлею, з проведенням рятувальних робіт, тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ANDREAS STIHL AG & Co. KG, Waiblingen. STIHL - Geschichte. www.stihl.ch (de). Процитовано 2019-11-25. 
  2. Dolmar — назва гори в Тюрингії, де пройшло перше випробування бензопили
  3. Промышленный сектор в истории гп ”Ивченко-Прогресс”