Граблі

Граблі на держаку

Робоча частина грабель

Граблі́ — сільськогосподарське знаряддя для загрібання сіна, соломи, скошеного хліба тощо. Також граблі використовуються для загрібання грядок у полі.

Українці знали два види грабель — дерев'яні та залізні. Обидва могли бути ручними та кінними.

Ручні дерев'яні граблі складалися з валка довжиною до 90 см, у який знизу під прямим кутом (чи трохи навскіс) забивали зубці (переважно 9-10 см, на Півдні України 20-30 см) 10-12 см завдовжки, а збоку — держак (граблисько, граблище). Останній робили з рівної ліщини з подвійною, а то й з потрійною розвилкою на кінці. Дерев'яні граблі через їх зручність і легкість продовжують використовувати і по сьогодні.

Причіпні механічні граблі

На початку XX сторіччя з'явились ручні залізні граблі, валок та цвяхоподібні зубці яких виготовлялись фабрично. Ці граблі використовувались здебільшого для загрібання грядок.

На Півдні України поряд із ручними заможні селяни застосовували масивні дерев'яні кінні граблі з валком до 240 см та 40 зубцями до 50 см кожен. Ними переважно підгрібали колоски у полі після того, як снопи були вивезені. З кінця XIX сторіччя для виконання цієї роботи у великих господарствах стали використовувати фабричні кінні залізні граблі — так звані гребки (гребалки).

У сучасному промисловому сільському господарстві граблями називають причіпні комплексні пристрої різного типу, що призначені для виконання аналогічних функцій в умовах великих земельних угідь.

Література та джерела

• Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2

Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.