Березовий сік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Березовий сік у тетрапаку.

Бере́зовий сік — прозора, солодкувата рідина, що міститься в судинах деревини берези і утворюється у великих кількостях в період весняного сокоруху (з середини березня до середини квітня); витікає з місць пошкодження кори на стовбурі або гілках під дією кореневого тиску. Забезпечує активну життєдіяльність точок росту дерев у період їх весняного пробудження. Містить глюкозу (0,5 — 2 %), мінеральні речовини (0,03 %, у тому числі К, Са, Fe).

Заготівля березового соку в Україні, як для власних потреб, так і за умови промислової заготівлі — проводиться з обов'язковою випискою Лісового квитка. За порушення цієї вимоги заготівельників-порушників чекає адміністративна кримінальна відповідальність. Такси для обчислення розміру шкоди, що може бути заподіяна, становлять (залежно від діаметра пошкодженого дерева) від 173 до 760 грн.

Промислова заготівля в Україні[ред.ред. код]

Щойно зібраний березовий сік є біологічно нестабільним оскільки в процесі збирання він контамінується спонтанною мікробіотою і терміни його зберігання до переробки хоча і залежать від температури зберігання, але обмежуються, як правило, 2 добами.[1]

Існують розроблені нормативно–довідникові таблиці виходу березового соку залежно від типів лісорослинних умов та повноти березових насаджень.

У 80 — 90х роках двадцятого століття в рамках «Продовольчої програми» СРСР лісогосподарські підприємства України щорічно заготовляли лише березового соку близько 50 тисяч тонн. На переробних підприємствах, які належали до лісової галузі виготовляли близько 26 мільйонів літрів натурального березового соку, решта перероблялась на консервних підприємствах Міністерства харчової промисловості УРСР та Укрспоживспілки.

У 2000-2010-х роках малі обсяги заготівлі та продажу березового соку обумовлені тим, що на території України деякі консервні заводи виробляють штучний березовий сік із води, лимонної кислоти і підсолоджувачів. Виробництво такого продукту значно дешевше і триває цілорічно, в той час як заготівля натурального березового соку обмежена двома — трьома тижнями у березні — квітні. Державні органи контролю та Комісія по захисту прав споживачів фактично саботують виявлення подібного фальсифікату на переробних підприємствах і в торгових мережах України.

У 2009 році лісогосподарські підприємства Держкомлісгоспу України самостійно заготовили соку березового — 1580 тонн.

Найбільше березового соку-сирцю зібрали підприємства Волинського та Чернігівського обласних управлінь лісового та мисливського господарства — 687 та 623 тони відповідно.

У 2010 році підприємствами лісової галузі планувалося заготовити близько 3000 тонн березового соку.

Використання[ред.ред. код]

Завдяки лікувально-профілактичній дії на організм березовий сік знаходить широке застосування при деяких захворюваннях легенів, бронхітах, туберкульозі як загально зміцнюючий засіб, при ниркокам'яній хворобі, фурункульозі, подагрі, захворюваннях суглобів, екземі, лишаях як стимулятор обміну речовин в організмі.[2]

Березовий сік має кровоочисну, протизапальну, сечогінну дію, сприяє швидкому звільненню організму від продуктів обміну і досить цінний при інтоксикаціях і захворюваннях, викликаних порушенням обмінних процесів в організмі.[3] Сік використовують при захворюваннях судин, атеросклерозі, ним роблять обтирання при псоріазі, корості.

У Білорусі з березового соку, який там заготовляють бочками, роблять квас[4].

Шляхом купажування березового соку з цукром, ароматизатором та водою одержують безалкогольний напій. При купажуванні додатково вносять барвник та сироп манчжурського горіху.[5]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Пилипенко Л. М., Рогова Н. В. Біотехнологія виробництва соків та напоїв лікувально-профілактичного призначення // Товарознавчий вісник Збірник наукових праць. — Випуск 3. Редкол.: відп.ред. д.т. н., професор Байдакова Л. І. — Луцьк: ЛНТУ, 2011.- 336 c.
  2. Рогова Н. В. Технологія виробництва соку березового ферментованого / Н. В. Рогова, В. В. Кожухар, Л. М. Пилипенко, М. В. Кожухар // Збірник наукових праць ЛНАУ: — Луганськ: Видавництво ЛНАУ. 2006. — Вип. 68. — С.169–173.
  3. Меньшикова З. А., Меньшикова И. Б., Попова В. Б. Лекарственные растения в каждом доме. — М.: Адонис. 1991. — С. 37.
  4. (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
  5. Пат. 2041661 Россия, МКИ А 23 L 2/02, С/12. Способы производства фруктового кваса / Г. В. Володзько, О. В. Лысикова, Г. И. Касьянов, О. И. Квасенков. — Опубл. 20.08.95.

Джерела[ред.ред. код]

  • Лесная энциклопедия: В 2-х т./Гл.ред. Воробьев Г. И.; Ред.кол.: Анучин Н. А., Атрохин В. Г., Виноградов В. Н. и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1985.-563 с., ил. (рос.)
  • Міфи і реальна користь соку


Їжа та напої Це незавершена стаття про їжу та напої.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.