Рейтарська, 31/16

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Будинок із драконами (Київ))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рейтарська, 31/16

50°27′09″ пн. ш. 30°30′32″ сх. д. / 50.452772222249997469° пн. ш. 30.50915277780555712° сх. д. / 50.452772222249997469; 30.50915277780555712Координати: 50°27′09″ пн. ш. 30°30′32″ сх. д. / 50.452772222249997469° пн. ш. 30.50915277780555712° сх. д. / 50.452772222249997469; 30.50915277780555712
Країна  Україна
Розташування Київ
Тип прибутковий будинок
Стиль історизм
Архітектор Яскевич Микола Іванович

Мапа

Буди́нок із драко́нами — київський прибутковий будинок на Рейтарській, 31/16, зведений у 1900 році за проєктом архітектора Миколи Яскевича і декорований у дусі істориз­му з деяким акцентуванням форм мав­ританського стилю.

Зразок великої прибутко­вої будівлі середмістя з виразним архітектурним вирішенням. Наказом Головного управління охорони культурної спадщини № 10/34-11 від 10.06.2011 внесений до обліку пам'яток архітектури та містобудування.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Файл:Житловий будинок, у якому проживали П. І. Бєлоусов P1460243 вул. Рейтарська, 31.jpg
Декор

До 1874 року маєток належав А.Єщенкові. Власник і його дружина розширили житловий буди­нок кількома прибудовами. 1876 року будинок перейшов до статського рад­ника М. Костерницького. У 1877—1899 роках власницею стала М. Кононович.

1900 року споруда опинилась у власності присяжного повіреного Олексія Фурмана. На його за­мовлення на місці розібраної старої споруди звели будинок за проєктом Миколи Яскевича.[2] Згодом садибу продали купцю Б. Мельцеру й міщанину М. Мельцеру.

1922 року будівлю націоналізували і використовували як комунальне жит­ло.

1990 року проведено капітальний ремонт із заміною міжповерхових перекриттів і балконів на залізобетонні плити, де­рев'яних чорних сходів на залізобе­тонні. 2001 року надбудували мансардний поверх.

Архітектура[ред. | ред. код]

В описі нерухомого майна О. Фурмана за 1900 рік згадується чотири­поверховий із житловими підвалами, цегляний, із бляшаним покриттям буди­нок. У квартирах були паркет­ні підлоги (окрім кухонь, ванних і туалетів) і кахляні грубки. Будинок мав двоє парадних кам'яних сходів і двоє чорних дерев'яних. На подвір'ї місти­лися двоповерховий цегляний сарай, льодовня, льохи. Будівля була підклю­чена до каналізаційної мережі.[1]

Будинок — у плані Г-подібний, зі зрізаним наріжжям і проїздом на вулицю Гончара, секційний, з окремим наріжним входом у цокольний поверх. Парадні та чорні сходи двомаршові.

Внутрішнє планування поверхів коридорне, зі зверненням парадних кімнат на вулицю. Віссю симетрії всієї композиції виступає зрізане на­ріжжя, від якого під тупим кутом відхо­дять рівнозначні крила-секції. Наріж­жя на рівні другого і третього поверхів акцентує прямокутний еркер із пластичними елемента­ми — ліпленими консолями у вигляді крилатих драконів. Видовжені арко­ві вікна з бічними тричвертєвими колонками підтримують архівольти.

Осі симетрії на бічних крилах виз­начено двома вхідними порталами, увінчаними східчастими аттиками. На двогранні п'єдестали встановлені напівколони з лотосоподібними капітелями.[1]

Окремі віконні прорізи мають мавританські підковопо­дібні перемички.[1]

Мансардний дах має сучасне покриття. Пластикові надбудови над бічними крилами спотворюють пам'ятку. Цоколь тинь­ковано «під шубу» та частково обли­цьовано полірованим гранітом.[1]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]