Рейтарська вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рейтарська вулиця
Київ
Рейтарская 11 Киев 2012 01.jpg
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь рейтарів
Загальні відомості
Протяжність 700 м
Координати початку 50°27′03″ пн. ш. 30°30′50″ сх. д. / 50.450944° пн. ш. 30.514000° сх. д. / 50.450944; 30.514000Координати: 50°27′03″ пн. ш. 30°30′50″ сх. д. / 50.450944° пн. ш. 30.514000° сх. д. / 50.450944; 30.514000
Координати кінця 50°27′18″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.455028° пн. ш. 30.507306° сх. д. / 50.455028; 30.507306
Поштові індекси 01030, 01601, 04053
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Золоті ворота»
Рух двосторонній (від початку до Стрілецької вулиці),
односторонній (від Стрілецької вулиці до кінця)
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11426
У проекті OpenStreetMap r1969313
Мапа
CMNS: Рейтарська вулиця (Київ) на Вікісховищі

Ре́йтарська ву́лиця — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Простягається від Володимирської вулиці до Львівської площі.

Прилучаються вулиці Золотоворітська, Стрілецька, Олеся Гончара, Велика Житомирська та Георгіївський провулок.

Історія[ред. | ред. код]

Місцевість, де розташована сучасна Рейтарська вулиця, була заселена ще у XI столітті столітті та входила до міста Ярослава, тут мешкали переважно торговці. Рейтарська — одна з чотирьох радіальних давньоруських вулиць, що сходилися біля Жидівської (Львівської) брами. Після руйнації, вчиненої татаро-монгольською навалою 1240 року, декілька століть не заселялася.

У другій половині XVII століття, після підписання у 1654 році Переяславської угоди між Україною та Росією, військовий центр було перенесено з Подолу у Верхнє місто. Тут розташувалися царські війська (рейтари і стрільці), які створили на території Старого Києва Рейтарську та Стрілецьку слобідки. З кінця XVII століття Рейтарська вулиця має теперішню назву, зазначена на плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським[1].

Забудова[ред. | ред. код]

На Рейтарській вулиці переважає забудова XIX — початку XX століття. У 1861 році віднесена до вулиць 2-го розряду, на ній дозволялося споруджувати лише кам'яні будинки по лінях вулиць та дерев'яні — у подвір'ях[2]. Пам'ятками архітектури є будівля 24-ї міської лікарні (Рейтарська, 22), зведена у стилі венеціанської готики (1913, архітектор І. А. Зекцер), житлові будинки № 34/41 (стиль — раціональний модерн, 1912) та № 3 (1935). Будинок № 19 зведений у другій половині XIX століття.

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]

На перетині з Золотоворітською вулицею і Георгіївським провулком встановлено пам'ятник Захисникам кордонів Вітчизни всіх поколінь.

Установи[ред. | ред. код]

На вулиці розташовані:

Персоналії[ред. | ред. код]

На вулиці в свій час проживало багато відомих українських діячів науки і культури:

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. План Києва: друга та третя частини (1803 р.) // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116.
  2. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]