Цокольний поверх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цокольний поверх (нульовий поверх) — поверх у будівлі, рівень підлоги приміщень якого нижче запланованої позначки землі на висоту не більше ніж на половину висоти приміщень, що в ньому розташовані[1][2]. Цокольний поверх розташований на висоті цоколю[3].

Стіни цокольного поверху утворюють фундамент. Як правило, житлові приміщення в цокольному поверсі намагаються не розміщувати. Причиною цього є дефіцит природного освітлення і психологічні чинники. Одним з чинників є фобія «спуску під землю» яка зустрічається в тій чи іншій мірі у багатьох людей. Тому цокольний поверх найчастіше використовують для допоміжних приміщень, котелень, комор, санвузлів. Також можна зустріти розміщені на такому поверсі більярдні, басейни, зали для тренажерів та фітнесу[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Український юридичний термінологічний словник: поверх цокольний
  2. ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
  3. Цокольний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Що таке цокольний поверх?. Архів оригіналу за 29 жовтень 2016. Процитовано 10 лютий 2017.