Вишнівчик (Чемеровецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вишнівчик
Visnevcik chem gerb.gif
Герб
Wisniowczyk.jpg
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Чемеровецький
Рада/громада Вишнівчицька сільська рада
Код КОАТУУ 6825281201
Основні дані
Засноване 1493
Населення 1897
Площа 2,25 км²
Густота населення 843,11 осіб/км²
Поштовий індекс 31622
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 49°01′16″ пн. ш. 26°28′02″ сх. д. / 49.02111° пн. ш. 26.46722° сх. д. / 49.02111; 26.46722Координати: 49°01′16″ пн. ш. 26°28′02″ сх. д. / 49.02111° пн. ш. 26.46722° сх. д. / 49.02111; 26.46722
Середня висота
над рівнем моря
297 м
Місцева влада
Адреса ради 31622, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, с. Вишнівчик, вул. Раєвського, 1, тел. 9-18-69
Карта
Вишнівчик. Карта розташування: Україна
Вишнівчик
Вишнівчик
Вишнівчик. Карта розташування: Хмельницька область
Вишнівчик
Вишнівчик
Мапа

Вишнівчи́к (у XV—XVI ст. Вишнівець) — село в Україні, в Чемеровецькому районі Хмельницької області. Населення становить 1897 осіб. Орган місцевого самоврядування— Вишнівчицька сільська рада. На північний захід від села бере початок річка Ямпільчик.

Заснування[ред. | ред. код]

Про те, що територія сучасного села була заселена у давні часи, свідчать виявлені тут знаряддя праці доби пізнього палеоліту (40—13 тис. років тому), а в урочищах Домбрівка і Озеро — залишки поселень трипільської культури.

Вперше село згадується в письмових джерелах за 1493 рік. Тоді в ньому налічувалося 20 димів. Основним заняттям населення було землеробство, тваринництво, бортництво.

Історія[ред. | ред. код]

На початку XVI ст., після нападу кримських татар, у селі лишилося всього кілька дворів. У 15651583 рр. землі Вишнівця орендував магнат Лянцкоронський, з XVII ст. село належало до Скала-Подільського староства і знаходилося в оренді у шляхтича М. Гербурта. Власник села виділив його разом з виселком Завадівкою в окреме староство, яке дістало назву Вишневецьке, і віддав в оренду. Прагнучи як найбільше здобути прибутків, орендарі не додержувались зазначених в інвентарних договорах повинностей для селян і самовільно їх збільшували. На кінець XVI ст. селяни відробляли 3 дні панщини на тиждень, платили подимне і стадію — спеціальний податок на утримання війська. У XVII ст., крім панщини, селян примушували виконувати ще й інші повинності: чоловіків — охороняти маєток, возити з лісу дрова на панський двір, жінок — ткати полотно тощо.

Після захоплення Поділля турками у 1672 році Вишнівчик близько трьох десятиліть перебував під їх владою. А коли турецьких загарбників було вигнано до села знову повернулися попередні власники — польські шляхтичі.

Після 1793 року, коли Поділля було захоплене Росією, Вишнівчик поступово зростав. У 1830 році тут було 88 дворів і 355 жителів. На своїх маленьких ділянках селяни збирали низькі врожаї зернових — 40—50 пудів з десятини. Панщина посилювалася урочною системою. Поміщику також давали десяту частину із зібраного меду, по кілька курей, а господарства, де була худоба, платили за неї окремий податок. Шляхтичі чинили свою волю над безправними селянами. Відомий факт, коли управитель маєтку в 1841 році так побив селянина Івана Павлюка, що той від побоїв помер. Судова справа, порушена дружиною померлого, закінчилася виправданням убивці. Так само суд виправдав у 1853 році прикажчика, що побив кріпака Якова Варика.

Найвідоміші уродженці[ред. | ред. код]

Природоохоронні території[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Посилання[ред. | ред. код]