Вовк жахливий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Canis dirus
Час існування: ранній плейстоцен — голоцен
Canis dirus Skeleton.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Песовиді (Canoidea)
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Пес (Canis)
Вид: C. dirus
Біноміальна назва
Canis dirus
Leidy, 1858
Синоніми
* C. ayersi
  • C. indianensis
  • C. mississippiensis
  • Aenocyon dirus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Canis dirus
EOL logo.svg EOL: 4444493
Fossilworks: 44837

Вовк жахливий (Canis dirus) — вид роду вовки, жив в епоху пізнього плейстоцену на території Північної Америки. Особини цього виду були найбільшими з усієї родини псових, тому вид назвали «жахливим».

Історія[ред.ред. код]

Canis dirus перестав існувати близько 16 тис. років тому, в часи Льодовикового періоду, після того, як на територію сучасної Північної Америки прийшли перші племена людей-переселенців. Вид вимер, як більшість тварин фауни тієї епохи плейстоцену, через постійні холоди і нестачу їжі. Крім того, через потужний і присадкуватий кістяк, хижак був не надто спритним і швидким — якості, необхідні для виживання і притаманні іншим вовкам того часу.

На сьогодні знайдені скам'янілості жахливого вовка виставлені як експонати в музеї Ранчо Ла-Брея в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія.

Маса та розміри[ред.ред. код]

Реконструкція жахливого вовка північноамериканського та південноамериканського походження.

Жахливий вовк був близько 1,7 м завдовжки і важив близько 70 кг[1][2]. Незважаючи на зовнішню схожість з сірим вовком, між цими двома видами є істотні відмінності. Довжина ніг жахливого вовка була коротшою, самі ноги були значно міцнішими, а черепна коробка — меншою, ніж у сірого вовка тих же розмірів[3].

Живлення і конкуренти[ред.ред. код]

Основу живлення жахливих вовків становили стародавні бізони та американські коні. Також вони могли полювати на мегатеріїв (гігантських лінивців) та верблюдів роду Camelops.

Дорослий мамонт не міг стати їхньою здобиччю, але, ймовірно, вони могли харчуватися дитинчатами і молодими особинами, які відбилися від стада. Способи полювання, швидше за все, мало чим відрізнялися від сучасних вовків. Жахливі вовки не гребували падлом, як і сучасні вовки. Однак багато вчених вважають, що за способом життя жахливий вовк був більш схожий на гієну, ніж на сірого вовка.

Примітки[ред.ред. код]

  1. S. Legendre and C. Roth. 1988. Correlation of carnassial tooth size and body weight in recent carnivores (Mammalia). Historical Biology 1(1):85-98 DOI:10.1080/08912968809386468 (англ.)
  2. Campbell, C. Canis dirus - Dire wolf. Wolf History. Natural Worlds. Архів оригіналу за 2012-02-29.  (англ.)
  3. Wolves, Coyotes, and Dogs (Genus Canis). Illinois State Museum. Архів оригіналу за 2012-02-29.  (англ.)

Посилання[ред.ред. код]