Войтович Олександр Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Войтович Олександр Ігорович
Народження 1971(1971)
Львів
Країна  СРСР
 Україна
Жанр Портрет
Навчання Львівська національна академія мистецтв
Діяльність художник
Сайт artists.com.ua

Войтович Олександр Ігорович (1971, Львів) — український художник. Відомий оригінальним трактуванням жіночого образу. Портрет та оголена натура — основна тема його творчості.

Біографія[ред. | ред. код]

Олександр Войтович здобув освіту у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша та Львівській академії мистецтв. Дипломна робота на тему "Музи", керівник професор І.Боднар

1994 Участь у виставці молодих художників «Одна для всіх», Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
1995-1996 Міжнародні пленери, Будапешт
1997-2000 Закарпатський художній музей ім. Й.Бокшая, Ужгород
1998 «Мистецтво на зламі тисячоліть», Музей етнографії та художнього промислу НАН України, Львів
1999 Перший авторський проєкт «Inspiratio» з артгрупою «Поліхромія»[1];— візуальне проникнення у минуле та трансформація таємного у сучасне. Проєкт викликав ажіотаж та неоднозначні відгуки, Культурно-мистецький центр Дзиґа (об'єднання), Львів
2000 Лауреат осіннього салону «Високий замок»[2] за диптих «Об'єктивна реальність» у співавторстві з Іванкою Войтович, Львівський палац мистецтв

2001 Персональна виставка «Capriccio…» — гротесковий еротизм на тлі галицького консерватизму, галерея «Гердан», Львів
2002-2004 Участь у виставках в Іспанії -

2003 Персональна виставка «Жіночі примхи», Будапешт , Угорщина

2003-2006 Участь у виставках в Польщі

  • «Lemkowskie Jeruzalem», Горлиці — Краків — Вроцлав
  • Міжнародне трієнале живопису «Срібний квадрат», Перемишль
  • «Lwowskie klimaty», галереї BWA, Кельці — Островець Св. — Сандомир
  • Створення колекції з творів Іванки та Олександра Войтович для культової кав'ярні Львова «Світ кави»

2004 Виставка еротичного мистецтва «Яблуко від Єви», галерея «Ужгород»

  • Угорський артпроєкт в Minoritenkloster, Туллн, Австрія

2005 PREMIO WEB COLOR 2005, відзнака в номінації живопис, галерея «Kleinos», Італія

  • Проєкт галереї старовини «Три корони», Львів — Київ

2006 Спільно з поетом Олександр Гаврош видання поетичної збірки «Тіло лучниці», що стало спробою витворити міф ідеальної жінки шляхом синтезу поезії та живопису
2006-2009 Серія персональних артпроєктів

  • «Алегорія в обцасах», галерея «Зелена канапа», Львів
  • «EKCTAZ. Вихід за межі повсякденності» [4]— звернення до ідеї сакральності тіла що переживає екстаз та спроба зрозуміти природу екстазу, Музей Ідей, Львів
  • «Salome і не тільки …», Київський академічний Молодий театр[5]
  • «Шляхетні розваги в десяти портретах»[6] - пошук ідеального жіночого образу через шляхетну приналежність, Музей Ідей, Львів
  • «Львівські штучки», галерея «Срібні дзвони», Київ

2007-2008 Ідея та організація еротичних артпроєктів «Приборкання Ероса» - чоловічий і жіночий формат, галерея «Зелена канапа», Львів

2009 Відкриття власної галереї «Art Atelier Voytovych» у Львові де представлені колекції живопису, рисунку та декорів від Іванки та Олександра Войтович

2009-2010 Пленери в Угорщині, Балатонфьолдвар та Вац
2010 Персональні виставки

  • «KavART», кав'ярня «Світ кави», Львів
  • «Таємний портрет», Art Atelier Voytovych, Львів
  • "Спокуса святого Антонія", галерея "Зелена канапа", Львів
  • "Coffee woman", в рамках проєкту «KavART», кав'ярня «Світ кави», Львів

Роботи[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Боднар О. — Л. Тайна втілення. — Ужгород: Карпати, 2009. — С. 237—239. — Фото: с. 227, 270. — ISBN 978-966-671-179-6.
  • Гаврош О. Тіло лучниці. — Л.:Піраміда, 2006. — 56 с. — Ілюстрації: О. Войтович. — ISBN 966-8522-69-6.
  • Дідик Н. Основи композиції. — Ужгород: Мистецька лінія, 2009. — С. 44. — ISBN 978-966-8764-96-7.
  • Домарадзкая О. Теория соблазна // Domus design. — 2011. — № 5(90). — С. 29.
  • Космолінська Н. Мистецькі посиденьки на «Заленій канапі» // FINE ART. — 2009. — № 4. — С. 114 — 115.
  • Мокрані А. Таємниця тіла в естетиці Олександра Войтовича // Muza-ua. — 2011. — № 2. — С. 42 — 45.
  • Черватюк Л. Жіночий образ у сучасному українському мистецтві. — К.: Навчальна книга, 2007. — C. 33 — 34. ISBN 978-966-329-110-9.
  • Шумилович Б. Жінки, картини та алегорії на обцасах // Образотворче мистецтво. — 2008. — № 4. — С. — 92—93. — ISSN 0130-1799.
  • Ivanka és Alexander Voytovics festőművész család // Fészekrakó. — 2003. —III.évfolyam 1.szám — P. 3, 58-59. HU ISSN 1587-1304.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Модерне мистецтво, як препарування класики" газета "День". Архів оригіналу за 5 листопада 2004. Процитовано 6 грудня 2010.
  2. Львівський осінній салон "Високий замок". Архів оригіналу за 17 лютого 2010. Процитовано 7 грудня 2010.
  3. премія в номінації рисунок «Aires de Cordoba». Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 7 грудня 2010.
  4. «EKCTAZ. Вихід за межі повсякденності». Архів оригіналу за 17 березня 2011. Процитовано 7 грудня 2010.
  5. З 26.09 до 26.10.2008 в Київському Академічному Молодому театрі артпроєкт Олександра Войтовича "Salome і не тільки..." Архів оригіналу за 16.03.2011. Процитовано 06.12.2010.
  6. «Шляхетні розваги в десяти портретах». Архів оригіналу за 16 березня 2011. Процитовано 7 грудня 2010.
  7. Виставка сучасного українського мистецтва у Бухаресті

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційний сайт художника [Архівовано 17 березня 2011 у Wayback Machine.]
Центр міської історії Центрально-Східної Європи
Культурно-інформаційний центр у складі Посольства України в Румунії
Новини Посольства
Олександр Войтович: "Жінка як тіло" [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.]
Нагорода в проєкті "ВЕСЕЛКА"
Вернісаж виставки українських художників
Оголена в місячному ореолі [Архівовано 8 липня 2011 у Wayback Machine.]
Модерне мистецтво як препарування класики [Архівовано 5 листопада 2004 у Wayback Machine.]
Шляхетні поривання Олександра Войтовича [Архівовано 13 січня 2013 у Archive.is]
Виставка "Спокуса св.Антонія"
Coffee woman [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]