Відкрите проектування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
RepRap — 3D-принтер загального призначення, може створювати структури на основі проектів з відкритими напрацюваннями, сам є проектом з відкритими напрацюваннями, отже може копіювати самого себе
Uzebox — ігрова відеоприставка із загальнодоступними напрацюваннями[1]
Відкрита мобільна платформа від Bug Labs[2][3]

Відкрите проектування (англ. open design) — спосіб розробки та супроводу експлуатації фізичних виробів, а також машин і систем шляхом використання публічної спільно використовуваної інформації про конструкцію. Процес, зазвичай, проходить з використанням глобальної мережі Інтернет, ліцензій Creative Commons і часто виконується без монетизації винагороди. Цілі і філософія ідентичні до політики відкритого коду, але стосовно розробки фізичних виробів, а не програмного забезпечення[4].

Витоки руху відкритого проектування[ред.ред. код]

Початки вільного обміну виробничою інформацією можна знайти у 18 і 19 століттях[5][6]. Впровадження системи патентування поклало край цьому періоду широкого обміну знаннями[7].

Новітніми прикладами такого обміну знаннями є вільне програмне забезпечення і політика відкритого коду, від яких і походить принцип вільного проектування[8]. 1997 року Ерік С. Реймонд, Тім О'Рейлі і Леррі Августін[en] придумали вислів «відкритий код» як альтернативу «вільного програмного забезпечення», і 1997 року Брюс Перенс[en] опублікував The Open Source Definition. Наприкінці 1998 року доктор Сепер Кіані (англ. Sepehr Kiani) (кандидат наук в галузі машинобудування Массачусетського Технологічного Інституту) зрозумів, що розробники апаратури також можуть використовувати у своїй роботі положення політики «відкритого коду», і на початку 1999 року переконав доктора Раяна Валлансе (англ. Ryan Vallance) і доктора Самір Нейфех (англ. Samir Nayfeh) у потенційних перевагах відкриття та публікації напрацювань, використовуваних при проектуванні пристроїв[9]. Разом вони створили некомерційну організацію - «Фонд відкритого проектування» (Open Design Foundation) і розпочали розробку Open Design Definition, щоб взяти її за статут організації[9].

Ідею відкритого проектування взяли на озброєння або тоді ж, або згодом і інші команди конструкторів, а також - самостійні розробники. Принципи відкритого проектування тісно пов'язані з принципами розробки відкритого апаратного забезпечення (відкритої платформи), які з'явилися в березні 1998 року, коли Ренойуд Ламбертс (англ. Reinoud Lamberts) з Делфтського технічного університету запропонував на своєму сайті, що присвячений «мікросхемам з відкритим дизайном», створити спільноту розробників пристроїв та апаратури в дусі спільноти розробників вільного програмного забезпечення[10].

Поточні напрямки розвитку відкритого проектування[ред.ред. код]

Рух відкритого проектування нині має два напрямки розвитку. З одного боку, люди приділяють свій час і застосовують свої навички для проектів на спільне благо в розвиткових країнах, де фінансування або комерційний інтерес відсутні, а також сприяють поширенню екологічних або дешевших технологій. З іншого боку, відкрите проектування може забезпечити базу для розробки просунутих проектів і технологій, які можуть бути за межами ресурсів однієї компанії або країни, а також залучити людей, які не могли б співпрацювати без застосування механізму копілефт. Існує також третій напрямок розвитку, що об'єднує в собі два попередні, для використання місцевих високотехнологічних рішень з метою сталого розвитку розробок[11].

Відкрите проектування порівняно з відкритим вихідним кодом[ред.ред. код]

Рух на підтримку відкритого проектування ще тільки зароджується, але вже має великий потенціал на майбутнє. В певному сенсі, розробка та конструювання більш підходять для відкритого і спільного розвитку проектів, ніж більш загальні проекти з відкритим вихідним кодом, оскільки 3D-моделі і фотографії концептів легше сприйняти зором. Для плідної співпраці навіть немає необхідності, щоб учасники проекту говорили однією мовою.

Однак є певні перешкоди, які необхідно подолати відкритому проектуванню, щоб стати настільки ж поширеним, як і вільне програмне забезпечення. При розробці програмного забезпечення застосовуються зрілі доступні і широко використовувані інструменти, а вартість копіювання та розповсюдження коду практично дорівнює нулю. Створення, випробування і зміна фізичної конструкції не такі прості зважаючи на фінансові, фізичні й часові витрати на створення матеріального виробу; хоча доступ до гнучких комп'ютеризованих технологій виготовлення макетів, що з'являються нині, може істотно знизити складність і зусилля на створення прототипів (див. статтю, що присвячена лабораторії виробництва Fab Lab) .

Організації, що проводять відкрите проектування[ред.ред. код]

Еталонний проект VIA OpenBook в середовищі візуалізації CAD.

Рух на підтримку відкритого проектування ще занадто молодий і складається з декількох непов'язаних або слабко пов'язаних ініціатив. Багато організацій, які беруть участь у русі є поодинокими, дотаційними проектами, тоді як кілька команд зосередилися на галузях, що вимагають розвитку.

Див. Також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://belogic.com/uzebox/
  2. Worldchanging: Bright Green: BugLabs and Open-Source Hardware Innovation
  3. First Pics of Bug Labs Open-Source Hardware
  4. Open collaborative design — AdCiv
  5. Nuvolari, Alessandro 2004. Collective Invention during the British Industrial Revolution: The Case of the Cornish Pumping Engine. Cambridge Journal of Economics, 28, nr. 3: 347–363.
  6. Allen, Robert C. 1983. Collective Invention. Journal of Economic Behavior and Organization, 4, no. 1: 1–24.
  7. Bessen, James E. and Nuvolari, Alessandro, Knowledge Sharing Among Inventors: Some Historical Perspectives (2012, forthcoming). In: Dietmar Harhoff and Karim Lakhani eds., Revolutionizing Innovation: Users, Communities and Open Innovation. Cambridge: MIT Press. Pre-Print: Boston Univ. School of Law, Law and Economics Research Paper No. 11-51; LEM Working Paper 2011/21. Available at http://www.bu.edu/law/faculty/scholarship/workingpapers/documents/BessenJ-NuvolariA101411fin.pdf
  8. Vallance, Kiani and Nayfeh, Open Design of Manufacturing Equipment, CIRP 1st Int. Conference on Agile, 2001
  9. а б R. Ryan Vallance, Bazaar Design of Nano and Micro Manufacturing Equipment, 2000
  10. http://opencollector.org/history/OpenDesignCircuits/reinoud_announce
  11. J. M Pearce, C. Morris Blair, K. J. Laciak, R. Andrews, A. Nosrat and I. Zelenika-Zovko, «3-D Printing of Open Source Appropriate Technologies for Self-Directed Sustainable Development», Journal of Sustainable Development 3(4), pp. 17-29 (2010). [1]

Посилання[ред.ред. код]