Відкритий кордон

Кордон між Іспанією та Португалією, сторонами Шенгенської угоди. Їхній кордон позначений простим знаком і без паспортних чи митних перевірок.

Кордон між Литвою та Латвією, між якими також діє Шенгенська угода.

Відкритий кордон — кордон, який забезпечує вільне пересування людей (і часто товарів) між юрисдикціями без обмежень пересування та не має суттєвого прикордонного контролю. Кордон може бути відкритим через навмисне законодавство, яке дозволяє вільне пересування людей через кордон (де-юре), або кордон може бути відкритим через відсутність правового контролю, відсутність належного правозастосування чи належного нагляду за кордон (де-факто). Прикладом першого є Шенгенська угода між більшістю членів Європейської економічної зони (ЄАВТ та ЄС). Прикладом останнього є кордон між Бангладеш та Індією, який стає контрольованим. Термін «відкриті кордони» стосується лише потоку людей, а не потоку товарів і послуг і лише до кордонів між політичними юрисдикціями, а не простих кордонів приватної власності.

Відкриті кордони є нормою для кордонів між підрозділами в межах суверенних держав, хоча деякі країни зберігають внутрішній прикордонний контроль (наприклад, між материковою частиною Китайської Народної Республіки та спеціальними адміністративними районами Гонконг і Макао або між Сполученими Штатами і некорпоровані території Гуаму, Північних Маріанських островів і Американського Самоа, а також Малих віддалених островів). Відкриті кордони також є звичайними між державами-членами федерацій, хоча (дуже рідко) рух між державами-членами може контролюватися за виняткових обставин. Федерації, конфедерації та подібні багатонаціональні союзи, як правило, підтримують контроль зовнішніх кордонів через систему колективного прикордонного контролю, хоча іноді вони мають відкриті кордони з іншими державами, які не є членами через спеціальні міжнародні угоди – наприклад між країнами Шенгенської угоди, як зазначено вище.

Приклади закритих кордонів

• Північна Корея та Південна Корея мають спільний мілітаризований кордон, відомий як Військова демаркаційна лінія, яка діє з моменту призупинення Корейської війни в липні 1953 року (коли Корейська угода про перемир’я створила Корейську демілітаризовану зону поблизу 38° пн. ш.). На смузі землі вздовж кордону багато мін і засобів виявлення руху. Між Північною та Південною Кореєю є два прикордонні переходи (один автомобільний, один залізничний), але вони здебільшого закриті, хоча час від часу їх відкривають із суворими обмеженнями.
• Вірменсько-азербайджанський кордон повністю закритий через стан війни між двома країнами через нагірно-карабахський конфлікт.
• Туреччина закрила свій кордон з Вірменією у квітні 1993 року на знак солідарності з Азербайджаном у нагірно-карабахському конфлікті. Однак з 2023 року Туреччина відкрила свої кордони з Вірменією для прямих вантажних авіарейсів.
• Кордон між Україною та Молдовою в Придністров'ї закритий для всіх з 2022 рок.
• З 1994 року сухопутний кордон між Алжиром і Марокко повністю закритий. З 2021 року повітряний простір між двома країнами було закрито за ініціативи Алжиру[2]
• Стан громадянської війни в Центральноафриканській Республіці змусив Чад закрити всі сухопутні кордони між двома країнами.
• Кордон Колумбії та Венесуели частково закрито урядом Венесуели.
• Ізраїльсько-ліванський кордон закрито через бойові дії між Ізраїлем та Ліваном.
• Ізраїльсько-сирійський кордон закрито через військові дії між Ізраїлем та Сирією, але були деякі легальні перетини.
• Білорусько-російський кордон повністю закритий для іноземців, хоча він повністю відкритий для власних громадян.
• Через військові дії між Ізраїлем і ХАМАСом, який контролює Смугу Газа, і з Єгипту, щоб запобігти контрабанді зброї, доріг, що ведуть до Смуги Газа, використовують мало. Перетин із Єгиптом та Ізраїлем відкритий для обраних людей з гуманітарних причин з обмеженнями. Вибрані жителі Гази переїжджають до Ізраїлю з метою роботи.
• З червня 2017 року по січень 2021 року Саудівська Аравія тимчасово закрила свій кордон із Катаром, членом Ради співробітництва Перської затоки, через дипломатичну кризу в Катарі 2017–18 років.

Дивись також

• Національна безпека

Література

• ACME. 2003. Vol. 2.2, themed issue: "Engagements: Borders and Immigration.
• Abizadeh, Arash (2008). Democratic Theory and Border Coercion: No Right to Unilaterally Control Your Own Borders. Political Theory. 36 (1): 37—65. doi:10.1177/0090591707310090. S2CID 145809568.
• Bader, Veit (2005). The Ethics of Immigration. Constellations. 12 (3): 331—61. doi:10.1111/j.1351-0487.2005.00420.x. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011.
• Barry, Brian, and Goodin, Robert E., eds. 1992. Free Movement: Ethical Issues in the Transnational Migration of People and of Money. University Park, PA: Pennsylvania State University Press.
• Bauder, Harald (2003). Equality, Justice, and the Problem of International Borders. ACME. 2 (2): 165—82.
• Bauder, Harald. 2017. Migration Borders Freedom. London: Routledge.
• Blake, Michael. 2003. "Immigration." In A Companion to Applied Ethics, ed. R. G. Frey and C. H. Wellman. Oxford: Blackwell.
• Bosniak, Linda. 2006. The Citizen and the Alien: Dilemmas of Contemporary Membership. Princeton: Princeton University Press.
• Brubaker, W. R, ed. 1989. Immigration and the Politics of Citizenship in Europe and North America. Lanham, MD: University Press of America.
• Carens, Joseph H (1987). Aliens and Citizens: The Case for Open Borders. The Review of Politics. 49 (2): 251—73. doi:10.1017/s0034670500033817. S2CID 9264696. Архів оригіналу за 19 січня 2010.
• Chang, Howard F (1997). Liberalized Immigration as Free Trade: Economic Welfare and the Optimal Immigration Policy. University of Pennsylvania Law Review. 145 (5): 1147—244. doi:10.2307/3312665. JSTOR 3312665. S2CID 53576980.
• Cole, Phillip. 2000. Philosophies of Exclusion: Liberal Political Theory and Immigration. Edinburgh: Edinburgh University Press.
• Dauvergne, Catherine. 2008. Making People Illegal: What Globalization Means for Migration and Law. Cambridge: Cambridge University Press.
• Dummett, Michael. 2001. On Immigration and Refugees. London: Routledge.
• Ethics and Economics. 2006. Volume 4.1. Special issue on immigration.
• Gibney, Mark, ed. 1988. Open Borders? Closed Societies? The Ethical and Political Issues. New York: Greenwood Press.
• Heath, Joseph (1997). Immigration, Multiculturalism, and the Social Contract (PDF). Canadian Journal of Law and Jurisprudence. 10 (2): 343—61. doi:10.1017/s0841820900001569. S2CID 156600468.
• Huemer, Michael (2010). Is There a Right to Immigrate?. Social Theory and Practice. 36 (3): 429—61. doi:10.5840/soctheorpract201036323.
• Miller, David, and Hashmi, Sohail, eds. 2001. Boundaries and Justice: Diverse Ethical Perspectives. Princeton, NJ: Princeton University Press.
• Miller, David. 2005. "Immigration: The Case for Limits." In Contemporary Debates in Applied Ethics, ed. A. I. Cohen and C. H. Wellman. Oxford: Blackwell.
• Riley, Jason L. (2008). Let Them In: The Case for Open Border. Gotham. ISBN 978-1-59240-349-3.
• Schwartz, Warren F., ed. 1995. Justice in Immigration. Cambridge: Cambridge University Press.
• Swain, Carol M., ed. 2007. Debating Immigration. New York: Cambridge University Press.
• Torpey, John. 2000. The Invention of the Passport: Surveillance, Citizenship, and the State. Cambridge: Cambridge University Press.
• Vince, Gaia. 2022. Nomad Century: How to Survive the Climate Upheaval. Allen Lane
• Walzer, Michael. 1983. Spheres of Justice: A Defence of Pluralism and Equality. Oxford: Blackwell.
• Wellman, Christopher Heath (2008). Immigration and Freedom of Association. Ethics. 119: 109—41. doi:10.1086/592311. S2CID 145343884.