Катарська дипломатична криза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катарська дипломатична криза (2017)
   Катар    Країни, що припинили дипломатичні відносини    Країни, що знизили рівень дипломатичних відносин з Катаром або відкликали посла
   Країни, що припинили дипломатичні відносини
   Країни, що знизили рівень дипломатичних відносин з Катаром або відкликали посла

   Країни, що припинили дипломатичні відносини
   Країни, що знизили рівень дипломатичних відносин з Катаром або відкликали посла
Дата: з 5 червня 2017
Місце: Катар
Результат: закінчився 2021 року.
Сторони
Катар Катар
Підтримується:
Туреччина Туреччина[1]

Німеччина Німеччина

a  Ємен перебуває у стані громадянської війни, яка триває з 2015 року. Міжнародно визнаний уряд Абд Раббо Мансур Гаді припинив дипломатичні відносини з Катаром.

Катарська дипломатична криза — дипломатичний конфлікт на Близькому Сході, у ході якого з 5 червня 2017 року Саудівська Аравія, Бахрейн, Єгипет, Ємен, Об'єднані Арабські Емірати, Мальдіви, Коморські острови, Мавританія та лівійський уряд національної єдності оголосили про припинення дипломатичних відносин з Катаром. Вони звинуватили країну в підтримці різних терористичних організацій, що діють у регіоні, зокрема Аль-Каїди та Ісламської Держави, дестабілізації внутрішньої ситуації цих держав і просуванні екстремістської ідеології через ЗМІ.[3][4][5][6] 23 червня вони висунули Катару ультиматум.[7]

Йорданія, Чад, Нігер, Сенегал і Джибуті знизили рівень диппредставництв. Багато країн у регіоні, у тому числі Туреччина, Росія та Іран закликали до вирішення конфлікту шляхом мирних переговорів. Катар відкинув будь-які звинувачення у фінансуванні екстремістських груп, оголосивши згадані твердження необґрунтованим наклепом.[8] Інформаційне агентство «Аль-Джазіра» з цієї країни стверджує, що справжньою причиною конфлікту став злам ресурсів катарського інформаційного агентства 2017 року.[9]

Передісторія[ред. | ред. код]

Криза навколо Катару є найсерйознішим конфліктом між арабськими державами Перської затоки після закінчення Холодної війни. Ці автократичні, багаті нафтою держави-члени ОПЕК історично переживали пік своїх союзних відносин тільки перед лицем спільного ворога, такого як Іран, СРСР чи Саддам Хусейн. Утім, взаємна недовіра серед них ніколи не доходила до подібного рівня.[10]

Безпосередньою передумовою конфлікту стала конкуренція за лідерство в регіоні між Катаром та Саудівською Аравією. Будучи невеликою, але багатою державою, Катар став претендувати на виняткове місце в системі міжнародних відносин, прагнучи впливати на політичні процеси в арабських країнах.[11] Незалежна зовнішня політика Катару стала реальною перешкодою для Саудівської Аравії, яка намагається встановити власне політичне домінування в рамках стратегії «сунітського НАТО».

Упродовж довгого часу між країнами накопичувалися суттєві розбіжності. Арабські сусіди здавна виражали нарікання на фінансову підтримку катарським керівництвом ісламістських організацій, зокрема політичної групи Брати-мусульмани, яка перебуває поза законом у Саудівській Аравії й ОАЕ. Ця організація виступає проти концепції спадкової абсолютної монархії, що становить небезпеку для арабських монархій на всьому Аравійському півострові.[12] З глибоким занепокоєнням виступав Єгипет, у якому Братів-мусульман розглядають як «ворога номер один».[13][14]

Іншим чинником невдоволення є діяльність катарського інформаційного агентства Al Jazeera, підтримання Катаром дружелюбних відносин з Іраном, підтримка ряду повстанських антиурядових угруповань у Сирії, зокрема «Аль-Каїди в Сирії», відомої як Фронт аль-Нусра.[15] Катар залишається ключовим фінансовим покровителем ХАМАС, яка наразі контролює сектор Гази. Попри це, Катар залишається близьким американським союзником, у країні діє найбільша на Близькому Сході військова база США Аль-Удейд.[16]

Хід подій[ред. | ред. код]

Дональд Трамп, саудівський король Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд і президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі відкрили «Глобальний центр по боротьбі з екстремістською ідеологією», 21 травня 2017 року
Прапор Тахрір аш-Шам, сунітської бойової групи. Катар звинувачують у виплаті 140 мільйонів доларів викупу, у результаті якого були звільнені члени королівської родини Катару[17]

Точні причини дипломатичного розриву достеменно невідомі, але аналітики вважають, що це пов'язано з кількома подіями, які стались у квітні й травні 2017 року. По-перше, згідно з доповіддю Financial Times, у квітні 2017 року, уряд Катару виплатив до мільярда доларів викупу за викрадених в Іраку 26 членів королівської сім'ї, що вирушили на соколине полювання на південь Іраку й були захоплені там у полон терористами й утримувалися близько 16 місяців.

Крім того, країні довелось виплатити кошти за звільнення 50 катарських бойовиків, захоплених джихадистами в Сирії. «Times», посилаючись на представників регіональної влади, заявляє, що понад 700 мільйонів доларів було виплачено «іранським фігурам» та регіональним шиїтським бойовикам, яких вони підтримують. Ще від 200 до 300 млн доларів були передані як викуп ісламістським групам у Сирії (від 120 до 140 млн «Тахрір аш-Шам» та 80 млн «Ахрар-аш-Шам» — групами, що мають зв'язки з Аль-Каїдою).[17][18]

Саміт в Ер-Ріяді 2017[ред. | ред. код]

По-друге, президент США Дональд Трамп відвідав регіон у рамках саміту держав Перської затоки й США в Ер-Ріяді, у ході якого американський лідер рішуче підтримав зусилля Саудівської Аравії стосовно боротьби з ісламськими угрупованнями екстремістів з Ірану та організацією «Брати-мусульмани». Підтримка Трампа, можливо, підбадьорила інші сунітські держави до того, щоб зайняти позицію проти Катару.

Злам катарського агентства новин[ред. | ред. код]

Третя причина викликана передбачуваним зламом Катарського агентства новин, яке 23 травня опублікувало заяву від імені еміра. У ній ішлося про підтримку ХАМАС, Хезболли, Ізраїлю та нормалізації відносин з Іраном. У цьому зламі підозрювали різні групи, у тому числі тінь підозри впала на російських гакерів. МЗС країни назвало відео фальшивкою, а сам сайт агентства й акаунти у Twitter, за твердженням офіційної Дохи, було зламано гакерами.[19] 3 червня 2017 року було зламано твіттер міністра закордонних справ Бахрейну Халід бін Ахмед Аль-Халіфа.

Однак, Саудівська Аравія, ОАЕ й Бахрейн визнали спростування непереконливими. Регіональні інформаційні агентства, зокрема Sky News Arabia та Al Arabiya, швидко поширили заяву катарського правителя як справжню.[20] Згідно з повідомленнями МВС Катару, файл, за допомогою якого був здійснений злам, був установлений ще у квітні «з використанням високих технологій та інноваційних методів». ФБР ухвалило рішення направити групу слідчих у Доху, аби допомогти уряду Катару розслідувати цей інцидент.[21] У ролі винуватців розглядались різні групи, у тому числі тінь підозри впала на російських гакерів. Пізніше Нью-Йорк Таймс звинуватила в гакерській атаці «фахівців» із ОАЕ, назвавши їхні дії частиною довготривалої кібервійни між Катаром та іншими країнами Перської затоки.[22]

Ці події привели 5 червня до розриву дипломатичних взаємин Катару з вищенаведеними державами.[23][24] Усі ці країни, окрім Єгипту, є членами Ради співробітництва країн Перської затоки, регіонального економічного та політичного союзу.

Розвиток[ред. | ред. код]

Одні з найбільших авіаперевізників регіону, зокрема Gulf Air, EgyptAir, Emirates, FlyDubai, Air Arabia, Saudi Arabian Airlines і Etihad Airways, заявили, що з 6 червня припинять рейси в Доху.[25] Авіаперевізник Qatar Airways у відповідь також призупинив рейси в Саудівську Аравію.[25]

Міністерство закордонних справ Бахрейну у своїй заяві повідомило, що всі катарські дипломати в Бахрейні повинні покинути країну протягом 48 годин.[26] Усі перераховані країни зобов'язали своїх громадян покинути Катар. Три держави Перської затоки (Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн) дали гостям з Катару два тижні на повернення додому.[27] Катар також виключили з антиєменської військової коаліції.

Найбільш суворі дії вжила Саудівська Аравія, закривши кордон з Катаром. Оскільки товари харчової промисловості доставлялись переважно через Саудівську Аравію, блокування кордону викликало ажіотажний попит на продукти харчування.[28][29] Ціни на нафту різко впали. Вантажівки з товарами застрягли на прикордонних переходах. Полички більшості продуктових крамниць швидко спорожніли, позаяк жителі Катару негайно поспішили зробити запаси через можливий дефіцит. Натомість, влада Ірану запропонувала допомогу в забезпеченні продовольством через море. За оцінками голови союзу експортерів сільськогосподарської продукції Ірану, необхідні товари, відправлені з Ірану, можуть дістатися до Катару через 12 годин.[30]

Згодом саудівська влада зачинила місцевий офіс та відкликала ліцензію на мовлення медіа-мережі «Аль-Джазіра», а також повідомила порти та судноплавні компанії про те, що вони не прийматимуть кораблі, які належать компаніям або громадянам Катару.[31][32]

Реакція[ред. | ред. код]

Міністерство закордонних справ Катару заявило, що рішення держав Перської затоки про розрив відносин є «необґрунтованим і засноване на помилкових та безпідставних твердженнях. Мета зрозуміла, і вона полягає в установленні контролю над країною. Це саме по собі є порушенням нашого суверенітету як держави. Кампанія підбурювання, заснована на брехні, досягла ступеня повної вигадки».[27]

МЗС Єгипту зазначило, що рішення щодо розриву дипломатичних відносин ухвалено у зв'язку з поширенням Катаром ідеології угруповань «Аль-Каїда» та «Ісламська держава», а також підтримкою терактів на Синаї.[33]

Усупереч інформації, яка поширилась в ряді ЗМІ, Маврикій не розривав дипломатичні відносини з Катаром.[34] МЗС країни підтвердило, що «у рамках своїх теплих відносин з усіма країнами Перської затоки», Маврикій сприятиме «діалогу між країнами».[35] Хибна інформація розповсюдилась виданням Saudi Gazette, що викликало подальше поширення помилкового повідомлення в інших ЗМІ, зокрема українських.[36]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Turkey's Tayyip Erdogan criticises Qatar sanctions. Al Jazeera. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 7 червня 2017.
  2. ↑ Мавританія розірвала дипломатичні зв'язки з Катаром
  3. ↑ Arab states sever ties with Qatar, announce blockade. ch-aviation. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  4. ↑ Saudi Arabia, Bahrain and Egypt Cut Ties With Qatar. Bloomberg.com. 5 червня 2017. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  5. ↑ Qatar row: Six countries cut links with Doha. BBC News (en-GB) . 5 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 5 червня 2017.
  6. ↑ Saudi Arabia, UAE, Egypt, Bahrain cut ties to Qatar. AlJazeera.com. 5 червня 2017. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  7. ↑ (www.dw.com), Deutsche Welle. "Катарська криза": арабська четвірка готова до діалогу лише за виконання її вимог | Новини — актуальні повідомлення про події в світі | DW | 30.07.2017. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.
  8. ↑ У Катарі відповіли на розрив відносин з шістьма арабськими країнами. Апостроф (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  9. ↑ Saudi Arabia, UAE, Egypt, Bahrain cut ties to Qatar. AlJazeera.com. 5 червня 2017. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  10. ↑ Qatar Crisis: Origins and Consequences (en-GB) . 22 червня 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.
  11. ↑ Катарська криза: чому виникла нестабільність у Перській затоці (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.
  12. ↑ Breaking ties with Qatar: A strange Arab conflict. PravdaReport. 5 червня 2017. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  13. ↑ Clark, Grant; Sergie, Mohammed (5 червня 2017). Why Tiny Qatar Angers Saudi Arabia and Its Allies: QuickTake Q&A. Bloomberg.com. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  14. ↑ Knipp, Kersten (27 травня 2017). Discord in the Persian Gulf: Qatar and the Muslim Brotherhood. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  15. ↑ Qatar hosts a U.S. military base. Saudi Arabia says it backs terrorism. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 5 червня 2017.
  16. ↑ Lendon, Brad (5 червня 2017). Qatar hosts largest US military base in Mideast. CNN. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  17. ↑ а б Erika Solomon, The $1bn hostage deal that enraged Qatar's Gulf rivals: Doha reportedly paid al-Qaeda affiliate and Iran to win release of royal hunting party [Архівовано 5 червня 2017 у Wayback Machine.], Financial Times (June 5, 2017).
  18. ↑ Катар виплатив терористам $1 млрд викупу за членів королівської родини, - ЗМІ. Катар виплатив терористам $1 млрд викупу за членів королівської родини, - ЗМІ (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
  19. ↑ Катарська криза. Все, що потрібно знати про дипломатичний конфлікт навколо Катару (Сюжет). Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  20. ↑ uapress.info. Від дипломатичних відносин з Катаром відмовилися відразу 4 країни. uapress.info (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  21. ↑ США підозрюють російських хакерів в атаці на Катар | Факти. ФАКТИ. 7 червня 2017. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
  22. ↑ Kirkpatrick, David D.; Frenkel, Sheera (8 червня 2017). Hacking in Qatar Highlights a Shift Toward Espionage-for-Hire. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 10 June 2017.
  23. ↑ Qatar row: Five countries cut links with Doha. BBC News (en-GB) . 5 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 5 червня 2017.
  24. ↑ Analysis | What's going on with Qatar?. Washington Post. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  25. ↑ а б Qatar diplomatic crisis: How it affects air travel. www.aljazeera.com. 5 червня 2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 5 червня 2017.
  26. ↑ Qatar: 'No justification' for cutting diplomatic ties. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  27. ↑ а б Reuters (5 червня 2017). Saudi, Egypt, UAE, Bahrain and Yemen isolate Qatar over 'terrorism' as rift deepens. DAWN.COM (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |7= (довідка)
  28. ↑ Блокада Катару сбентежила місцевих мешканців: з'явилися фото і відео великих черг у Досі. Апостроф (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 6 червня 2017.
  29. ↑ У Катарі жителі спустошують магазини, очікуючи блокади від арабських країн. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 6 червня 2017.
  30. ↑ Іран пропонує допомогу Катару, готовий постачати продукти морем. Європейська правда. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  31. ↑ Rbc.ua. У Саудівській Аравії закрили офіс катарської телекомпанії Al Jazeera. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  32. ↑ Саудівська Аравія закрила телеканал "Аль-Джазіра". Українська правда. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  33. ↑ Катар: Розрив дипвідносин з арабськими країнами не вплине на життя громадян країни. ua.112.ua (uk-UA) . Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  34. ↑ Diplomatie : Maurice ne rompt pas ses liens avec le Qatar. Defimedia (фр.). 6 червня 2017. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
  35. ↑ Sofia. Maurice maintient ses relations avec le Qatar (MAE). french.china.org.cn. Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
  36. ↑ Diplomatie : Maurice maintient ses liens avec le Qatar. Defimedia (фр.). 7 червня 2017. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Катарська_дипломатична_криза&oldid=41869164