Вікіпедія:Перейменування статей/Привод → Привід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Привод → Привід[ред. код]

Пропоную перейменувати сторінку, бо теперішня назва не відповідає нормам української мови. Необхідно зазначити, що текст сторінки написаний технічно грамотно, гарною українською мовою. Але назва сторінки у називному відміку однини потребує приведення до норм української мови. 

І. Порушення правописних норм. В правописі 1993 року, (ред. 2015): Чергування голосних, § 8. Чергування О — І, Е — І. П. г), 6) та в правописі 2019 року: Чергування голосних, § 9. Чергування О — І, Е — І. П. 5), д), приведене без змін наступне: ...під наголосом у словотворчих компонентах -вод, -воз, -нос, -роб складних слів, що означають людей за професією, видом занять та в похідних від цих слів: екскурсово́д, ляльково́д; водово́з; дровоно́с; хліборо́б, хліборо́бство, чорноро́б та ін. Проте в словах, що означають предмети, та в похідних від них утвореннях такий о, незалежно від наголосу, переходить в і: водопрові́д, газопрові́д, газопрові́дний, електропро́від, трубопро́від;... Відповідно, слово "Привод" не є виключенням із правил, не означає людей за професією із наголосом та закінченням -вод, тобто не має права на "законне" існування в українській мові і є порушенням правописів. Це є звичайний російський термін "Прівод", але читається українською "Привод". А слово "Привід" навпаки, відповідає визначенню правописів:...в словах, що означають предмети, та в похідних від них утвореннях..., де О переходить в І. І нарешті, щоб не виникало сумнівів у опонентів, співзвучне з наведеним у прикладі, доречним терміном "Електропровід" (у тому числі й "Електропривід"). Як на мою думку, термін "Привод" є іноземним словом (російським), що було впроваджене в українську мову без змін, та з порушенням усіх правописних норм.

ІІ. Вживання в АД. 1. Вживання в словниках: а) в УРЕ є терміни "Привод", "Електропривод"; б) в СУМ-11 є терміни "Привод", "Електропривод"; в) в УЛІФ є терміни "Привід","Пневмопривід","Електропривід" та "Привод", Електропривод"; г) в СУМ-20 є терміни "Електропривід","Гідропривід"; д) у ВТССУМ є терміни "Привід", "Гальмівний привід", "Привід машин", "Електропривід", "Гідропривід" та "Привод", "Гідравлічний привод", "Кінний привод"; е) у ВУЕ є терміни "Привід", "Електропривід" та "Привод гідравлічний"; є) у ВРУПС (політехнічний, 160 тис., за ред. О.С. Благовєщенського) є термін "Привід" та 48 похідних однокореневих "приводів", у тому числі привід електричний, механічний, гідравлічний, пневматичний і т.д. 2. Вживання в ДСТУ: а) термін "Електропривід" встановлюють до використання Державні Стандарти: ДСТУ 60204-1. Безпечність машин, електрообладнання машин. Загальні вимоги.; ДСТУ 2313-93. Електроприводи. Терміни та визначення; б) термін "Пневматичний гальмівний привід" встановлює до використання ДСТУ 3729-98. Дорожній транспорт. Приводи гальмівні пневматичні. Терміни та визначення. 3. Вживання в наукових статтях: а) Тлумачний рос.-укр.-англ. словник з енергетики (за ред. акад. А.А. Рудніка), більше 3500 термінів, Українська нафтогазова академія, Харків 1999 р. Приведені терміни "Привід", "Стежний привід", термін "Електропривід", та 22 похідних утворення: електропривід синхронний, асинхронний, тиристорний, транзисторний і т.д. 

ІІІ. Історична довідка. "Словарь Грінченка" приводить термін "Повідня", а слово "Привід" не використовується як технічний термін; "Словарь Даля" приводить термін "Привод (рос.)"; перший проєкт Шелудька - приводить терміни "Привід", "Повідня", виправлений проєкт Шелудька - Садовського, що ліг в основу українсько - російського словника приводить термін "Повідня". На тому українська термінологія закінчилась, бо на початку 30 років минулого століття були введені ГОСТи, що призначили технічну термінологію російською мовою обовязковою до використання у всіх 15 республіках СССР. А щоб навіть бажання не виникало про національну термінологію чи в Україні, чи де інде, то в кожному ГОСТі, на першому листі, для таких охочих був пам'ятний запис: "Не выполнение ГОСТ преследуется по закону". І я також, як і всі, вживав термін "Привод (рос.)". А УРЕ ввела "новотвір" "Привод (укр.)". Після 1991 року ще декілька років були чинні ГОСТи, бо ДСТУ тільки розроблялися. Тобто російські терміни існували впродовж 60 імперських років. І це не еволюційне запозичення, а примус до вживання, як наприклад "Масляний фільтр" чи "Електропривод". Але спільнота Укрвікі їх перейменувала, надіюсь що це відбудеться і з терміном "Привод". До речі, В.Галушко, вже після недавнього закінчення перейменування "Електропривод → Електропривід" зауважив, що це суперечить однокореневим назвам. Відповідно, при позитивнпму рішенні ще й цього перейменування, суперечність щезне автоматично. Всі терміни стануть однокореневими та будуть відповідати нормам української мови.--С.Гор (обговорення) 15:28, 18 липня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  За згідно з законами чергування української мови та сучасним ужитком (див. Електропривід). Хоч мені не подобається жодний з варіантів, бо приводи накинуті нам під час радянського зближення мов. С.Гор слушно завважив, що власне нашим терміном є повідня́ (а також при́водень). Але наразі маємо те, що маємо. —NachtReisender (обговорення) 16:25, 18 липня 2020 (UTC)[відповісти]
 За! — 🌳 💬 16:42, 24 листопада 2020 (UTC)[відповісти]

 Коментар Я за РУШІЙ. Десь ми це вже обговорювали. чи не в технічній кнайпі? Білецький В.С., може тут розтлумачити? --Юрко (обговорення) 17:06, 18 липня 2020 (UTC)[відповісти]

  • "Привод" - технічний термін. "Привід" - юридичний термін. Термінологія усталена. Що стосується ДСТУ, особливо початку 90-тих - то вони створювалися дуже далекими від термінології людьми, часто просто випадковими. Опиратися на них не можна. Є академічні видання - це АД.--Білецький В.С. (обговорення) 17:28, 18 липня 2020 (UTC)[відповісти]
Попри всю пошану, пане Білецький,та ви зробили неправильну річ, на свій розсуд перейменувавши статтю «Електропривід», коли ми тут обговорюємо цілком тотожний випадок. Прошу вас скасувати своє редагування на тій сторінці, його можна буде здійснити тоді, коли ми підіб'ємо відповідний підсумок. —NachtReisender (обговорення) 20:39, 18 липня 2020 (UTC)[відповісти]
ТУТ НЕМА ЧОГО ОБГОВОРЮВАТИ: ::"Привод" - технічний термін. "Привід" - юридичний термін. Термінологія усталена. Просто дотримуйтеся цих академічних норм. --Білецький В.С. (обговорення) 21:38, 18 липня 2020 (UTC)[відповісти]
Вікіпедія — колективний проєкт, тож якщо немає консенсусу (навіть якщо ви на 100% певні, що маєте рацію, пане Білецький), не можна чинити на свій розсуд, доки його не буде досягнуто. Джерело, що свідчить про пов'язаність терміна «привід» з технікою є (хай навіть воно може виявитися застарілим чи ще якимсь, ми будемо розбиратися). Тож ви можете написати своє обґрунтування, а обговорення триватиме й далі. —NachtReisender (обговорення) 22:27, 18 липня 2020 (UTC)[відповісти]
Обговорюйте. Але не беріть на себе невластиві функції. Вікіпедія НЕ ТВОРИТЬ ТЕРМІНІВ. Вона користується АД. І по суті є дзеркалом наявної термінології. Термінологія - справа Академічного Середовища. А не Вікіпедійного!--Білецький В.С. (обговорення) 06:20, 19 липня 2020 (UTC)[відповісти]
  • Я не спеціаліст, але, враховуючи, що ДСТУ містять «…привід» і СУМ-11 містить «електропривод», а СУМ-20 — «електропривід», здається, є тенденція до переходу від «привод» до «привід», тому я  За: вважаю доречним в першому реченні статті зазначити обидва варіанти, а заголовок зробити з -і-. Sasha1024 (обговорення) 07:00, 19 липня 2020 (UTC)[відповісти]

 Утримуюсь Я за зазначення обох термінів і Привод, і Привід. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:15, 19 липня 2020 (UTC)[відповісти]

Ще про терміни "Привод" та "Привід". Це моя суб'єктивна думка, але думаю, досить значно корелює з дійсністю. "Привод", це звичайний російський термін "Прівод", що "тихою сапою" стали читати на український "манєр" - "Привод". Звичайно цей термін, як казали, "ні в строй, ні в бой" для української назви. Але цей термін ще й досі використовується у східних та південних областях України, бо їм так "удобно" і "привично". Але це окреме питання, не для УкрВікі. Термін "Привід" це звичайна калька з російського "Прівода", тому напевно в проєкті Шелудька - Садовського використали термін "Повідня". Але, хоча термін "Привід" це калька, але це все ж українська калька, що хоча б відповідає нормам української мови . Ось тому і існує ще декілька альтернативних назв: повідня, рушій, новотвір урухомник та деякі інші. Думаю з часом (десь років до десяти) з"явиться та увійде у вжиток новий термін. Термін "Привід" також не подарунок. Він має декілька значень (але не омоніми, бо звучать по різному, через різні наголоси): лексичне, технічне, юридичне. Та, як вірно зазначив NachtReisende маємо те, що маємо. P.S. Зустрічав використання терміну "Рушій", замість терміну "Двіжок" при створенні ВЕБ - сторінок. Думаю, що дуже сучасна та грамотна ініціатива.--С.Гор (обговорення) 14:05, 19 липня 2020 (UTC)[відповісти]

Off-topic: Які ще «різні наголоси»? Sasha1024 (обговорення) 13:33, 21 липня 2020 (UTC)[відповісти]
Юридичний термін "Привід" має наголос на -і-, інші на -и-.--С.Гор (обговорення) 16:30, 21 липня 2020 (UTC)[відповісти]
«Юридичний термін "Привід" має наголос на -і-» — гм, не знав, дякую. Sasha1024 (обговорення) 22:36, 21 липня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти, у будь-якому разі Привід має залишатися неоднозначністю. Як мінімум одне значення слова «привід» — підстава, причина дій — про яке в нас зараз шмат тексту прямо на сторінці Привід та є споріднена стаття Казус беллі — явно впізнаваніше та відоміше широкому загалу. Іншим відомим значенням є приві́д до слідчого, і якщо подивитися scholar:привід, то там значна частина статей присвячені саме цьому. Ці значення не мають нічого спільного, тож не можна вважати одне з них похідним від інших, тож перейменування може бути хіба на Привід (пристрій). Щодо привід/привод, мої аргументи не змінилися з Вікіпедія:Перейменування статей/Електропривод → Електропривід, за винятком того, що тоді навіщось відкрили скриньку Пандори — NickK (обг.) 22:49, 23 липня 2020 (UTC)[відповісти]
Я особисто сприймаю цю номінацію не як буквально «перейменувати на „Привід“», а як «в основі назви статті має бути „Привід“» (наприклад, «Привід (техніка)» абощо; я теж вважаю, що «Привід» (буквально) має вказувати на сторінку неоднозначностей). Sasha1024 (обговорення) 19:05, 24 липня 2020 (UTC)[відповісти]
Слушні зауваження, звичайно, багатозначність слова "Привід" є і буде, бо це реальність. Підкоригував сторінку "Привід" та ввів технічний термін "Привід (техніка)". Тобто, заголовок сторінки обговорення певно мав би виглядати десь так: Привод → Привід (техніка). Щось про це я не подумав, зайняв лишній час на обговорення, перепрошую.--С.Гор (обговорення) 23:38, 26 липня 2020 (UTC)[відповісти]
 Підтримую (джерело: Російсько-український та українсько-російський словник з радіоелектроніки / Богдан Рицар, Костянтин Семенистий, Ірина Кочан ; за ред. к. т. н. Богдана Рицара. — Львів : Логос, 1995. — С. 309, 571. — ISBN 5-7707-7696-X.). --MMH (обговорення) 10:04, 27 липня 2020 (UTC)[відповісти]
 Проти Перейменовування недоречне. 1) словники подають слово привод; 2) слово привід в українській багатозначно; 3) привод — запозичення з російської, у побутовому мовленні воно може українізуватися, але офіційним написанням краще залишити привод. Ми ж не перейменовуємо блогер (род. відм. блогера) на блога́р (род. відм. блогаря́)? Слово рушій не підходить, бо означає зовсім інше. Слово повідня взагалі-то означало стельмаський пристрій, і приводи нею ніколи не називали, а «Словник технічної термінології» лише запропонував вживати це слово в новому значенні відповідно до вимог індустріальної доби. Не слід робити підміну. --В.Галушко (обговорення) 18:42, 28 липня 2020 (UTC)[відповісти]
 Коментар прошу підбивача підсумку звернути увагу на те, що обговорення помітно політизоване. У Кнайпі не було оголошення про перейменування, мовних консультантів не запросили. Чому не спитали UeArtemis, Bulakhovskyi? Консультант Микола Івкі, на жаль, заблокований безстроково. Прихильникам перейменування раджу почитати Олександра Тараненка, у своїх статтях він наводить чимало прикладів радикального гіперпуризму і безглуздої гіперкорекції і справедливо пояснює їх побутовою російськомовністю значної частини населення. Не слід займатися зайвою термінотворчістю. Якщо цей термін привід усталиться, стане переважати, тоді можна ставити питання про перейменування. --В.Галушко (обговорення) 19:10, 28 липня 2020 (UTC)[відповісти]
Особисто я не маю позиції по цьому питанню. Знаю лише, що раніше намагалися розмежувати привод-механізм і привід-підставу/доставку до слідчого/тощо. У сучасних публікаціях подекуди вже не дотримуються такого розмежування.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:26, 29 липня 2020 (UTC)[відповісти]
@UeArtemis: Ви не розглядали версію гіперкорекції? Цитую: «Але, хоча термін „Привід“ це калька, але це все ж українська калька, що хоча б відповідає нормам української мови…» Яким таким нормам? Ікавізм вже кілька сторіч як непродуктивний. Не звернули увагу на цікаве речення «…зменшення його вживання на користь слова „привід“, вже з початку 90 років минулого століття…»? З 1990-х років на значній частині території пострадянського простору було падіння рівня освіти, грамотності. Погане знання української мови, змішання «при́від» і «привод». Пор. «азірівка». --В.Галушко (обговорення) 21:46, 30 липня 2020 (UTC)[відповісти]
«Гіперкорекції… Ікавізм вже кілька сторіч як непродуктивний» — цілком можливо. Однак я не бачу причин розділяти значення суто за «і»/«о». Це слова одного походження і, по-моєму, буде цілком природно для них об'єднатися (хай навіть вони зіллються в «привод» або обидва варіанти будуть принятними в усіх значеннях». (Однак зазначу, що я анітрішечки не спеціаліст: ані з мовознавства, ані з приводів.) Sasha1024 (обговорення) 05:14, 11 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

Шановний В.Галушко, у своїй відповіді, Ви стверджуєте наступне: 1) словники подають слово привод. Так, подають, але через таке, вирване із контексту хибне твердження, вимушений повторюватись, що забирає час не тільки у мене а й у спільноти. В заявці на перейменування, П. ІІ. Вживання в АД. 1. Вживання в словниках... викладене наступне: а) в УРЕ (Українській Радянській Енциклопедії) приведені терміни "Привод", "Електропривод" (умовно позначимо рахунок як у футболі, щоб вже було зрозуміло всім: (рахунок 2:0); б) в СУМ-11, що є практичним передруком УРЕ, відповідно повторюються тільки терміни "Привод", "Електропривод", (рахунок 2:0); в) а вже в УЛІФ є терміни "Привід", "Пневмопривід", "Електропривід" та "Привод", Електропривод", (рахунок уже 2:3); г) в СУМ-20 (рахунок 0:2); д) у ВТССУМ (рахунок 3:5); е) у ВУЕ (рахунок 1:2); є) у ВРУПС (рахунок 0:48). А також "Тлумачний рос.-укр.-англ. словник з енергетики (за ред. акад. А.А. Рудніка)" (рахунок 0:25). 

 З приведеного можна зробити висновок, що словники подають слово привод , але з тенденцією до стійкого зменшення його вживання на користь слова "привід", вже з початку 90 років минулого століття. Хотів написати " з початку незалежності України", але дехто по вважає це "політизацією" обговорення.

2) слово привід в українській багатозначно. Я так зрозумів що слово "привід" багатозначне. Ну і що? Що маємо, те маємо. Це є приводом для відмови до його застосування? Якщо так вважаєте, прошу аргументувати. 3) привод — запозичення з російської, у побутовому мовленні воно може українізуватися, але офіційним написанням краще залишити привод. Не згоден цим твердженням та вимушений знову повторити вже написане вище. Яке ж це запозичення з російської, якщо з початку 30 років минулого століття були примусово введені ГОСТи (Государственный общесоюзный стандарт). Ці ГОСТи призначили технічну термінологію тільки російською мовою, обов'язковою до використання у всіх 15 республіках СССР. А для кращого впровадження російської термінології в кожному ГОСТі, був запис: "Не выполнение ГОСТ преследуется по закону". А вже УРЕ ввела "новотвір" "Привод (укр.)". А коли прочитати в УРЕ про нововведення "Привод (укр.)" то приведені посилання наводять приклади вживання слова "Привод (укр.)" лише у множині "приводи"?! І так з УРЕ і пішло так зване " запозичення". А що може означати вислів ... у побутовому мовленні воно може українізуватися, але офіційним написанням краще залишити привод. Чому? Яка причина? Та як потрібно, з обґрунтуванням, а не декларації! Бо декларативні твердження займають багато часу на обґрунтовану відповідь. ...слово повідня взагалі-то означало стельмаський пристрій, і приводи нею ніколи не називали. Істинно обмовка по Фрейду. Бо привод, це чисто російський термін, у Даля це водяний привід на колесо млина. А у Грінченка це кінний привід (повідня, керат) для гнуття металевих колісних ободів. І стосовно "коментаря". 1. Питання: в чому полягає " помітність та політизація обговорення"? Прошу обґрунтувати, щоб стало зрозуміло про що йдеться. 2. У Кнайпі не було оголошення про перейменування, мовних консультантів не запросили. Я особисто не знаю чому у Кнайпі? не було оголошення про перейменування (а що було потрібне? і хто мав його давати? і хто мав запросити мовних консультантів ? і звідки це відомо? ) . 3. Прихильникам перейменування раджу почитати Олександра Тараненка. Знайшов тільки монографію автора "Актуалізовані моделі..." де у П.2.10. Активізація вживання і творення двох типів складних іменників... розглянуті іменники українські з - провід, та російські з - провод. Тобто це однозначне, чергове, підтвердження слів з привід а не з привод. На жаль не знайшов нічого про радикальний гіперпуризм та безглузду гіперкорекцію. І на останнє, не знайшов у обговоренні зайвої чи не зайвої термінотворчості. Прошу навести приклади та пояснити, бо це напевно щось на кшталт ВП:ОД, тобто порушення правил УкрВікі.--С.Гор (обговорення) 22:25, 29 липня 2020 (UTC)[відповісти]

У словнику ВТССУМ основною формою наведено привод, а привід — другою. У СУМ-20 нема ні привід, ані привод. На основі яких джерел збираються перейменовувати статтю? Спочатку Flavius1 перейменував Електропривод, не врахувавши суперечності з Привод, тепер заднім числом вирішили перейменувати й Привод. @С.Гор: питання термінології ми з Вами обговорювали кілька місяців тому. Я і ще кілька користувачів навели аргументи недоречності перейменування, а я, окрім, того, порадив Вам зайнятися доповненням статей, зрадів був, що нарешті з'явився грамотний технічний спеціаліст. Я глянув Ваш внесок за останні місяці: в основному просторі кілька дрібних правок, зі значних впало в око тільки Лосєв Олег Володимирович, Розінг Борис Львович та Анекдоти про москалів. Основний внесок припадає на обговорення, причому виключно стосовно правильної термінології. Скажіть, Вас цікавить тільки перейменування «Масляний фільтр» на «Оливний фільтр», а «Привод» — на «Привід»? Про «Повідня» і «Кират» я вже писав: у Грінченка нема для цих слів значення «привод», на заводах його часу була виключно російська термінологія. Спробу впровадити українську на заводах здійснили тільки після радянської окупації України. Тоді ж було укладено й «Словник технічної термінології», де для перекладу рос. привод було запропоновано повідня, яке в словнику Грінченка означало зовсім інше. Слова «кират» я взагалі в Словнику Грінченка не знайшов, хто його впровадив до української мови, не знаю. У СУМ-11 слово кират, невідоме росіянам, було, але з позначкою заст. (не знаю як Ви, але з моїх знайомих, народжених після 1960-х, ніхто ці приводи з тваринами на власні очі не бачив, тільки дизельні двигуни). На жаль, деякі Ваші твердження містять фактичні помилки, хто має бажання працювати з джерелами і прагне бути неупередженим аналітиком, сам їх знайде. Є тут і ОД: запозичені слова, засвідчені в українських академічних словниках, вважаються офіційно українськими, а Ви називаєте ті, що Вам не подобаються, російськими. Професор Білецький, по-моєму, пояснив все коротко і ясно: «Що стосується ДСТУ, особливо початку 90-тих — то вони створювалися дуже далекими від термінології людьми, часто просто випадковими. Опиратися на них не можна.» Так, я читав деякі технічні тексти сучасної України, і можу порівнювати їх з важкими роками радянського панування. Допоки в 2017 році не закрили Бібліотеку української літератури в Москві, я знайомився там зі старими українськими виданнями, в тому числі нехудожніми. Технічних було мало. Що коїться зараз, можна назвати одним словосполученням, яке колись вжив Микола Івкі — «море помилок». У текстах я знаходив і форму родового відмінка «приводу» (це в серйозному журналі, щоправда, не в мовознавчому). На мою думку, слід не перейменувати «Привод» для приведення її у відповідність «Електропривід», а оскаржувати підсумок про перейменування «Електропривод». Перейменування з приведенням у відповідність загального поняття до окремого — це не годиться. Я же Вам все докладно поясняв ще в березні, але Ви чомусь не хотіли мене слухати. --В.Галушко (обговорення) 19:46, 30 липня 2020 (UTC)[відповісти]
Коментар:(на допис 21:46, 30 липня 2020 (UTC)) 1. «Але, хоча термін „Привід“ це калька, але це все ж українська калька, що хоча б відповідає нормам української мови…» Яким таким нормам? Ікавізм вже кілька сторіч як непродуктивний. 1.1. Прошу прочитати заявку на перейменування "привод", відносно порушення норм української мови.Там отримаєте досить вичерпну та обгрунтовану відповідь. А відносно ікавізму, прошу звертатися до комісії, що створювала правописи і це враховувала. До речі, в "Ізборнику", про ікавізм сказано, що це є нормою сучасної української мови. 2. Не звернули увагу на цікаве речення «…зменшення його вживання на користь слова „привід“, вже з початку 90 років минулого століття…»? З 1990-х років на значній частині території пострадянського простору було падіння рівня освіти, грамотності. Погане знання української мови, змішання «при́від» і «привод». Пор. «азірівка». 2.2. Не можу стверджувати про "...значну частину території пострадянського простору де було падіння рівня освіти, грамотності". Та чи таке було, чи може навпапаки ? Про це нічого не знаю. Я можу стверджувати лише за центр України, де проживав, та працював науковцем в університеті за шалені гроші ВПК. Коли привідний ремінь ВПК луснув (це був СССР), то як у тому анекдоті, пішов учити других: "Радіопрійомниє устройства, Радіоавтоматіка, Радіоизмєрєнія, Радіосвязь" та, звичайно, "как положено, на руском". Але побачив як (десь за семестр) повернулась українська мова, а також технічна термінологія у виші. Яке падіння рівня освіти та грамотності в Україні, Ви могли спостерігати з "московського екзилу"? Як Ви собі уявляєте погане знання української мови лектором, а це були у значній більшості етнічні українці. Університет не РМ на чолі з "Азіровим", бо кожний студент може запитати: чому? І якщо, навскидь, не даси грамотну, вичерпну відповідь, то отримаєш "нік" - "тупий доцент". А Ви розказуєте "байки" про падіння рівня освіти, грамотності, та погане знання української мови. І саме смішне, це Ваш аргумент, що таке погане знання української мови, призвело до змішання «при́від» і «привод». --С.Гор (обговорення) 16:37, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

Коментар 1, на допис В.Галушко віл 19:46, 30 липня 2020 (UTC) 1. У словнику ВТССУМ основною формою наведено привод, а привід — другою. У словнику ВТССУМ, це три різні, окремі слова: привод, пр'ивід, прив'ід, що не мають відношення один до одного. До речі Гугл не знайшов словосполучення " основна форма, друга форма " в контексті з філологією, прошу пояснити. Якщо не обґрунтуєте то це знову вп:од. 2. У СУМ-20 нема ні привід, ані привод. Це не новина. Ви прекрасно знаєте, що СУМ - 20 написаний поки що до букви "О", але вже має від терміна "Привід", похідні терміни "Електропривід", "Гідропривід" та відсутні похідні терміни від "Привод". 3. На основі яких джерел збираються перейменовувати статтю? На основі приведених у заявці на перейменування. 4.Спочатку Flavius1 перейменував Електропривод, не врахувавши суперечності з Привод, тепер заднім числом вирішили перейменувати й Привод. Так, я вирішив не чекати появи терміну "привід" у СУМ - 20 та розпочав перейменування. Це моє особисте рішення, і я нічого не знаю про Ваші задні чи передні числа. А виникла ця "тема" в результаті дискусії з V Ryabish при обговоренні "Електропривід". Ви також прекрасно знаєте, що після проведення обговорення на вп:пс, було рішення спільноти, що сформулював Flavius1, про перейменування на електропривід. Mcoffsky перейменував сторінку на електропривід. В.Білецький повернув стару назву, (без обґрунтувань). Piramidion відновив назву електропривід, та дозволив перейменування тільки адміністраторам (безстроково).--С.Гор (обговорення) 04:25, 9 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

@С.Гор: слово «Привод» ніякої української мови не порушує. У словниках воно є (як і «привід»), і не має ніяких омонімів і омографів (на відміну від «привід»). Навіщо ж перейменовувати? Щоб створювати зайву плутанину і полегшити написання азірівомовним? --В.Галушко (обговорення) 13:30, 16 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

@В.Галушко: на жаль, слово «Привод» українську мову порушує. Ви можете про це почитати у ...1.Порушення правописних норм та ІІ. Вживання в АД. 1. Вживання в словниках , заявки на перейменування (15:28, 18 липня 2020). Спростуйте, тільки обґрунтовано. І що мається на увазі ... полегшити написання азірівомовним? Прошу пояснити, бо нічого не зрозумів.--С.Гор (обговорення) 18:11, 16 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

@С.Гор: звернув увагу на Ваш аргумент «До речі, в „Ізборнику“, про ікавізм сказано, що це є нормою сучасної української мови.». Я ж чітко написав: непродуктивний. Ви хоч розумієте, в чому різниця між наявністю якогось мовного явища і його продуктивністю? --В.Галушко (обговорення) 03:08, 2 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
«І що мається на увазі … полегшити написання азірівомовним? Прошу пояснити, бо нічого не зрозумів.» Ну, хто такий Азіров, і що таке азірівка, думаю, маєте знати. Хто казав «бімба» замість москальського «бомба», «вагін» замість москало-кацапського «вагон», «насіс» замість «насос» (назва цієї статті безчестить Вікіпедію) та інші перли? Зрозумійте ж, що ця аргументація просто несерйозна. --В.Галушко (обговорення) 03:19, 2 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Тільки щойно виявив, що Fed4ev навіть статтю про азірівку у Вікіпедії написав. Очевидно, незабаром очікуються серйозні доповнення… --В.Галушко (обговорення) 03:33, 2 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Дякую за згадку, посміхнувся. По суті питання я повністю на боці приводу та всіх інших коректних запозичень в українській. Люто підтримую твердження пана @Білецький В.С.: Вікіпедія не має вигадувати й нав'язувати мові нових термінів. Тенденція останніх років не може бути аргументом, бо ВП:НЕПРОРОК. Це шкідлива практика: філологи, чи хто тим займається, своїми експериментами лише маргіналізують проект в очах всіх інших професійних спільнот. Я хочу вірити в добрі наміри, але з тим, наскільки непробивні зазвичай користувачі з цієї філії новотвору в Вікіпедії, боюся, в цій суперечці може помогти тільки системна заборона на подібні словозаміни і "корекції". --fed4ev (обговорення) 06:25, 2 вересня 2020 (UTC)[відповісти]

@Fed4ev: Я також підтримую приведені твердження про коректні запозичення в українські мові і те що Вікіпедія не має вигадувати й нав'язувати мові нових термінів. Але не "люто" а помірковано, "з крапкою і комою", як казав один мудрий, старий вчитель. Не можу погодитись з Вами, що ...тенденція останніх років не може бути аргументом. Маю на увазі не декілька останніх років, а тенденцію з початку дев'яностих, це вже статистика. І ще, на вп:пс не суперечки, як на мою думку, а обговорення поданих аргументів і не можна ніяких заборон, бо це вже буде УРЕ а не Вікіпедія.--С.Гор (обговорення) 19:28, 2 вересня 2020 (UTC)[відповісти]

  • На підставі СУМ-20 віддаю перевагу словам привід і електропривід ([1]).
Вигнанець Микола Івкі. --92.112.234.4 13:38, 29 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
  • Про УЛІФ / УМІФ ([2]).
Для мене це джерело сумнівне.
Статті містять посилання на цей рік: „ © ULIF, 2001-2020“.
Правопис 2019 містить назву Вя́тка.
А УЛІФ містить дві статті «В'я́тка» і не містить статті «Вя́тка».
Вигнанець Микола Івкі. --94.179.210.50 12:06, 7 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
  • СУМ-20 статті «Привід» / «Привод» іще не має, але слово привід «пристрій» уже має (і не раз: [3], [4]).
СУМ-20 містить похідні слова гідропривід і електропривід і не містить слів гідропривод або електропривод.
  • Український орфографічний словник (2004) містить слова при́від (причина; пристрій), гідропривід і електропривід і не містить слів привод, гідропривод або електропривод.
Наслідок: потрібні статті «Привід (пристрій)», «Гідропривід», «Електропривід».
Вигнанець Микола Івкі. --92.112.193.5 11:36, 8 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]

Користувач:Олег Граченко Я все довге життя технар з Донбасу - скажу власну думку. Я за "привод", хоча-б тому що перевірне слово "привОдити в дію" (наголос на О); або в крайньому разі, "привід" але тут не буде розділення з юридичним терміном або з таким виразом "є привід, назвати цей пристрій, словом привод". Щодо якогось запозичення, то на мою думку, слово "поняття" запозичене з польської або російської, набагато гірше і шкідливіше для української мови - у нас є: розуміння, твердження, судження, визначення, термін, теорія, концепція...). Слово "повідня" не можу сприйняти взагалі (якесь не технічне), хоча шестірня звучить нормально; а "рушій" це пристрій який щось рухає, а не передає рух від одного механізму до іншого.

Українська має закон чергування, згідно з яким і в закритому складі змінюється на о/е у відкритому. До́від — дово́дити, довести́; переві́д — перево́дити, перевести́. Саме тому варто віддати перевагу послідовній відміні при́від. Слово поняття не запозичене з російської чи польської, воно наше, має праслов'янське походження. Понімати, поймати в українській мові означає заволодівати, охоплювати (про почуття): поня́ла печаль, поймала радість. —NachtReisender (обговорення) 14:16, 23 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
Микола Івкі, дякую за довгоочікуваний коментар. Ваші зауваження слушні, але Ви впускаєте деякі моменти. З ходу відкидати УЛІФ не можна, це хоч який, але авторитетний ресурс. Він наводить форму «привод», а запис одним словом, без уточнень в дужках, слід визнати оптимальнішим. На жаль, не всі розуміють елементарний факт, що ікавізм в українській, по-перше, вже непродуктивний, а по-друге, не у 100 % випадків трапляється там, де має бути. Просто глянути відповідну статтю ліньки, таки да. --В.Галушко (обговорення) 20:26, 27 листопада 2020 (UTC)[відповісти]
Чому це він "вже непродуктивний"? Абсолютно не погоджуюся. На мій досвід, нині споглядаємо поширення ікавізму у питомих словах. —NachtReisender (обговорення) 00:04, 28 листопада 2020 (UTC)[відповісти]
Ікавізм поширюється масово лише в азірівці, а не в нормативній українській. У нашому випадку ми маємо справу із змішанням питомого привід із запозиченим привод у мовленні переважно російськомовного в побуті населення. --В.Галушко (обговорення) 20:45, 11 грудня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  За, бо, по-перше, правопис, по-друге, АД (енциклопедії та словники), по-третє, тенденція ззовні (хоч і квола) до узгодження з правописом, яку ігнорувати ми не можемо, а Електропривід тому найкраще підтвердження (нині ця стаття має назву, яка на 1000% узгоджена з правописом та ВП:МОВА - це найголовніше, але її одночасно з цим обговоренням хочуть змінити на О, і я вважаю це помилкою). Аргументація користувача С.Гор фахова і не повинна бути ігнорованою. --Flavius (обговорення) 14:47, 28 грудня 2020 (UTC)[відповісти]

Шановні, думаю пора "збирати каміння". УкрВікі досягла мільйонної статті. Настав час, вважаю, діалектичного переходу кількости в якість, хоча б у назвах статей. Якби УкрВікі не читала би молодь, яка сприймає Вікіпедію за АД, то я не тратив би час на перейменування. Досвідчений старий фахівець різні неоковирності пропускає поза увагу а схоплює сутність (бо має значний досвід у читанні "між рядків" радянської преси), на відміну від молоді, яка все сприймає на віру. Тому я вважаю своїм обов'язком відстоювати її право на отримання правдивої інформації з УкрВікі. З повагою, --С.Гор (обговорення) 15:25, 6 квітня 2021 (UTC) P.S. Скористався наведеним посиланням з обговорення ВП:Мова до ТК СНТТ, відносно правильної назви: привод чи привід. Отримав відповіді: 1. "Шановний п. С. Гор,Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ) надасть Вам офіційну обґрунтовану відповідь лише за умови подання офіційного листа-запиту на ім'я голови ТК СНТТ проф. Рицара Богдана Євгеновича. З повагою, відповідальний секретар ТК СНТТ Роман Мисак." 2. " Згідно з правописом привід, чергування о-і у закритих/відкритих складах. На позначення пристрою ТК 19 вживає термін урухомник. З повагою, секретар ТК 19 Роман Микульчик". Також за браком часу не наводжу причини та факти появи терміну "привод" в УкрВікі.--С.Гор (обговорення) 15:38, 6 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

@С.Гор: все звичайно так, але кориснішою справою було б створення якісних статей (не машинних перекладів з рувікі, які становлять значну частину цього мільйона). Розумію, що деяких російськомовних у побуті читачів і авторів бентежать слова, схожі на російські і вони стараються хоч трошки українізувати їх відповідно до своїх уявлень про українську мову. Але це не вихід. --В.Галушко (обговорення) 19:36, 9 травня 2021 (UTC)[відповісти]

Підсумок[ред. код]

Аргументи користувача С.Гор в номінації достатньо переконливі та обґрунтовані і спираються як на вжиток терміна "Привід" у словниках та енциклопедіях, так і на його відповідність чинному правопису (принаймні з логічної точки зору). Натомість термін "Привод", попри теж вагомий вжиток у словниках, здається не відповідє правопису. Загалом вважаю, що підсумок користувача Flavius1 у Вікіпедія:Перейменування статей/Електропривод → Електропривід досить коректний та такий що може спокійно поширюватися як на цей випадок так і на усі похідні терміни від "Привід" принаймні допоки не зявляться нові серйозні аргументи щодо зворотнього перейменування. Перейменовано на Привід (пристрій), оскільки термін багатозначний.--Andriy.v (обговорення) 20:51, 31 липня 2022 (UTC)[відповісти]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Перейменування_статей/Привод_→_Привід&oldid=36708270