Георгій (Кониський)
| Георгій | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 листопада (1 грудня) 1717, 1 грудня 1717 або 1717[1] Ніжин, Ніжинський полк, Гетьманщина |
| Помер |
13 (24) лютого 1795, 24 лютого 1795 або 1795[1] Могильов, Російська імперія |
| Поховання | Спасівська церква у Могильові (Білорусь) |
| Країна |
 Річ Посполита Російська імперія |
| Діяльність | православний священник, eparch |
| Галузь | православна церква[1], Православне богослов'я[1], філософія[1] і church educationd[1] |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія (1659—1817) |
| Знання мов | російська[1], латина[1] і польська[1] |
| Заклад | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
| Посада | єпископ і Консул Конфедерації |
| Конфесія | православ'я |
| |
Гео́ргій[2][3] (в миру Григо́рій Осипович Кони́ський; 20 (9) листопада 1717, Ніжин (тепер Чернігівська область) — 13 (2) лютого 1795, Могильов, Білорусь) — філософ, письменник, проповідник, церковний і культурний діяч українського походження. Свого часу єдиний православний єпископ на території Речі Посполитої.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з шляхетської родини Кониських. Освіту здобув у Київській Академії (1728–1743).
1745 р. став професором цієї академії. Викладав піїтику, риторику, філософію[4].
1751 (за ін. даними, 1752) року став ректором Київської Академії.
1755 р. переїхав до Могильова, де був єпископом. 27 червня 1765 р. в меморіалі до короля Станіслава Августа Понятовського скаржився на діяльність місіонера-домініканця, префекта в Рожаному Стоці Вавжинця (у світі Юзефа) Овлочимського (Овлучинського) гербу Сухекомнати та єзуїта Заремби.[5]
З 1783 р. — архієпископ білоруський.
Заснував (1757 р.) та опікувався Могилівською семінарією.
Обстоював інтереси православної церкви, виступав проти унії і за навернення уніатів на православ'я.
Твори[ред. | ред. код]
Автор віршів, надрукованих у підручнику поетики, драми «Воскресіння мертвих» (поставлена 1747 р. у Київській Академії, опублікована в «Летописях русской литературы», 1860 р.). До драми додано 5 інтермедій соціально-побутового змісту, в яких звучить жива народна мова, український гумор. Йому належать численні проповіді, курс піїтики, два рукописні курси філософії.
Автор ряду історичних праць: «Prawa і wolnosci obywateluw korony Polskiey і w ks. Litewskiego…» (1767 р.), «Историческое известие о Белорусской епархии» (1776 р.), «Записка о том, что в России до конца XVI в. не было унии с Римской церковью» (1847 р.).
Дослідники відзначають, що вірші Кониського написані в стилі бароко, а в проповідях він схилявся до простішого класичного стилю.
Твори Кониського були видані у Петербурзі (1835 р.) у двох томах, а проповіді опубліковані окремим виданням 1892-го.
Деякі історики приписували Ю. Кониському авторство «Історії Русів».
Видання творів[ред. | ред. код]
- Філософські твори в 2-х томах. Київ, 1990. Том 1 [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] Том 2 [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Пам'ять, канонізація[ред. | ред. код]
26 серпня 1993 р. рішенням Синоду Білоруської Православної Церкви Георгія Кониського було причислено до лику місцевошанованих святих.
Беручи до уваги рішення Синоду Білоруської Православної Церкви (у складі Московського Патріархату) від 26 серпня 1993 р. про причислення святителя Георгія (Кониського), архієпископа Могилівського і Білоруського, до лику місцевошанованих святих Білоруської Православної Церкви, враховуючи прохання Чернігівської єпархії, уродженцем якої був святитель Георгій, Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату благословив місцеве шанування у Чернігівській єпархії святителя Георгія (Кониського).[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к Czech National Authority Database
- ↑ Кониський Григорій Осипович [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.] // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Спеціалізовані та архівні фонди НБУВ
- ↑ Осучаснене ім'я Юрій в 11 томі виправлене на Георгій, див. Кониський Юрій (світське ім'я Григорій) // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Том 3. — Париж; Нью-Йорк : Молоде життя, 1959. — С. 805—1200. Літери Кон [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]; Журнали засідання Священного Синоду 26 липня 2014 р. [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.] Журнал 21: шанування у Чернігівській єпархії святителя Георгія (Кониського) // Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП)
- ↑ Діденко Л. В. Онтологічно-антропологічна модель філософування Ґеорґія Кониського: Монографія. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. — С. .
- ↑ Świętochowski R. Owłoczymski (Obłoczymski, Obłoczyński, Owłoczyński) Józef, imię zakonnę Wawrzyniec h. Suche Komnaty (1724—1763) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/4, zeszyt 103. — S. 659. (пол.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Кашуба М. В. Кониський Георгій [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 24. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Кониський, Георгій // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Тофтул М. Г. Кониський Григорій [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. — ISBN 978-966-485-156-2.
- Фощан Я. Історія православ'я в науковому доробку Георгія Кониського: синтез теорії і церковної практики.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кониський Георгій // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Інтерлюдії до драми Георгія Кониського «Воскресеніе мертвых» на Ізборнику [Архівовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Георгій Кониський. «Воскресєніє мертвих» на Ізборнику [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Вірш «Похвала логіці» на Ізборнику [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Кониський [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Кониський Юрій [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 702. — 1000 екз.
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Георгій (Кониський) |
- Фощан Я. Культурно-просвітницька діяльність Георгія Кониського на теренах Білорусі [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.]
.svg)
 |
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
|
- Народились 1 грудня
- Народились 1717
- Уродженці Ніжина
- Померли 24 лютого
- Померли 1795
- Померли в Могильові
- Випускники Києво-Могилянської академії
- Науковці Національного університету «Києво-Могилянська академія»
- Українські письменники
- Українські релігійні діячі
- Українські православні діячі
- Українці — єпископи РПЦ (синодальної)
- Єпископи Російської православної церкви
- Православні єпископи
- Українські філософи
- Персоналії:Могильов
- Науковці Києво-Могилянської академії
- Керівники Києво-Могилянської академії
- Померли 13 лютого
- Нова латина
- Православне духовенство Речі Посполитої