Голодець Адамас Соломонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Адамас Голодець
Golodets as.jpg
Особові дані
Повне ім'я Адамас Соломонович Голодець
Народження 23 серпня 1933(1933-08-23)
  СРСР м. Москва, СРСР
Смерть 7 квітня 2006(2006-04-07) (72 роки)
  Росія м. Москва, Росія
Зріст 167 см
Вага 62 кг
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia (1991–1993).svg Росія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1953–1957 СРСР Динамо (Москва) 9 (2)
1958–1959 СРСР Динамо (Київ) 42 (16)
1960–1964 СРСР Нафтовик (Баку) 126 (29)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1989—1991 СРСР Динамо-2 (Москва)
1993 Росія Динамо (Москва)
1995—1998 Росія Динамо (Москва)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Адамас Соломонович Голодець (нар. 23 серпня 1933, м. Москва, СРСР — пом.7 квітня 2006, м. Москва, Росія) — колишній радянський футболіст єврейського походження[1], що виступав на позиції нападника. Після закінчення кар'єри гравця зайнявся тренерською діяльністю. Найбільш відомий завдяки успішній роботі на посаді тренера московського «Динамо». Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер РРФСР (1989).

Кар'єра гравця[ред.ред. код]

Адамас Голодець — вихованець юнацької команди московського «Динамо», де його першим тренером був Володимир Хайдін. У 19521953 роках грав за молодіжні команди «Динамо», а у 1953 році Голодця було вперше залучено до матчів дублюючого складу команди. У основному складі головної команди «біло-голубих» дубютував 1 липня 1955 року у домашньому матчі проти московського «Локомотива». Слід відзначити, що у тому матчі Адамас Голодець одразу ж відзначився забитим м'ячем, який став переможним для його команди (2:1). Того ж року разом з «Динамо» став півфіналістом Кубка СРСР.

У 19581959 роках захищав кольори київського «Динамо». Кияни на той час не демонстрували яскравої гри, займаючи місця у середині турнірної таблиці. Загалом у київському клубі Голодець провів 42 матчі, забивши 16 м'ячів.

У 1960 році Адамас Соломонович дістав запрошення від бакинського «Нафтовика», який внаслідок реформ чемпіонату ввійшов до найвищого дивізіону. За іронією долі, київське «Динамо», яке залишив гравець, починаючи з того ж року, стрімко увірвалося до еліти радянського футболу, а «Нафтовик» ледве зводив кінці з кінцями. Щоправда, у подальшому бакинці змогли віднайти свою гру та стати міцним середнячком класу «А». Всього ж у складі «Нафтовика» Голодець провів 4 сезони, закінчивши кар'єру гравця після завершення сезону 1964 року.

Тренерська кар'єра[ред.ред. код]

У 1965 році Голодець закінчив Азербайджанський державний інститут фізичної культури. Того ж року увійшов до тренерського штабу «Нафтовика», проте пропрацював на цій посаді лише до кінця сезона, повернувшись до рідної Москви, де Костянтин Бєсков запропонував йому роботу у «Локомотиві».

Починаючи з 1968 року Адамас Соломонович постійно перебував у структурі московського «Динамо». Спочатку входив до тренерського штабу основної команди, потім займався підготовкою кадрів у динамівській СДЮШОР, а з 1983 по 1985 рік займав там посаду директора. Очолювана ним юнацька збірна Центральної ради «Динамо» у 1985 році стала переможцем міжнародного турніру «Динаміада».

Після успіхів на теренах підготовки молоді, Голодець знову повернувся до дорослого футболу. Спочатку допомагав головному тренеру основи, а трохи згодом очолив команду резервістів. Щоправда, через декілька років він знову повернувся до тренерського штабу «Динамо».

У 80-х роках Голодець неодноразово допомагав динамівцям втриматися у вищій лізі, беручи керування командою у свої руки. У 1993 році Адамас Соломонович черговий раз самостійно очолив московський клуб, хоча й у статусі «виконуючого обов'язки». А вже 2 роки потому роки він став повноправним головним тренером рідної команди[2], привівши її до найбільших успіхів за часів незалежної Росії. Під керівництвом Голодця динамівці стали бронзовими призерами чемпіонату та фіналістами Кубка Росії.

З серпня 1998 по 2003 рік працював завідувачем навчальної частини футбольної школи «Динамо» імені Л. Яшина. З 2003 року і аж до самої смерті був тренером-консультантом СДЮШОР «Динамо». Загалом, під керівництвом Голодця свій потенціал розкрили такі відомі спортсмени, як Олександр Бородюк, Андрій Якубик, Анатолій Байдачний, Олександр Уваров та інші.

7 квітня 2006 року Адамас Соломонович Голодець на 73-му році життя помер у одній з московських лікарень через інфаркт[3]. Був похований на Мітинському цвинтарі.

Досягнення[ред.ред. код]

Тренерські здобутки

СРСР Динамо (Москва). Дубль

  • Переможець турніру дублюючих складів (3): 1970, 1971, 1988

Росія Динамо (Москва)

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Інтерв'ю