Товаровський Михайло Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Михайло Товаровський
Tovarovskiy.jpg
Особові дані
Повне ім'я Михайло (Мойсей)
Давидович Товаровський
Народження 25 жовтня (7 листопада) 1903(1903-11-07)
  Орловець, Київська губернія
Смерть 6 січня 1969(1969-01-06) (65 років)
  Москва
Зріст 168 см
Вага 66 кг
Громадянство Україна
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1918—1921 Українська РСР КЛС (Київ) ? (?)
1922—1926 СРСР «Желдор» (Київ) ? (?)
1927—1928 СРСР «Радторгслужбовці» (Київ) ? (?)
1928—1929 СРСР «Динамо» (Київ) ? (?)
1929 СРСР «Желдор» (Київ) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1935—1936 СРСР Збірна Києва
1935 СРСР Команда Київського військового округу
1935—1937 СРСР «Динамо» (Київ)
1938 СРСР «Динамо» (Москва)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Нагороди

Орден Трудового Червоного Прапора

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Михайло (Мойсей) Давидович Товаровський (рос. Михаил (Моисей) Давидович Товаровский; нар. 25 жовтня (7 листопада) 1903(19031107), Орловець, Київська губерніяпом. 6 січня 1969, Москва) — радянський футболіст і тренер. Півзахисник і нападник, грав за київські колективи 1920-х років. Перший тренер «Динамо» (Київ). Срібний призер чемпіонату СРСР 1936 (весна). Заслужений майстер спорту СРСР (1947). Орден Трудового Червоного Прапора (1957).

Життєпис[ред. | ред. код]

У футбол почав грати 1918 року в Києві у командах Клубу любителів спорту (КЛС). У 1922—1926 — в основній команді «Желдора» (Київ). Усі наступні команди також були київські: «Радторгслужбовці» — 1927—1928, «Динамо» — 1928 (жовтень) — 1929 (липень), «Желдор» — 1929 (серпень) — 1930. Кількаразовий чемпіон Києва.

Грав за збірну Києва в 1921—1927 роках.

Головний тренер команди Київського військового округу — 1935 (з липня), «Динамо» (Київ) — 1935 (з вересня) − 1937, «Динамо» (Москва) — 1938. Тренер збірної Києва — 1935-36. Під його керівництвом «Динамо» (Київ) стало 2-м призером чемпіонату СРСР (1936 — весна) і 3-м призером чемпіонату СРСР (1937). Один із засновників наукової школи у вітчизняному футболі. З 1939 року і до кінця життя на викладацькій роботі у ДЦОЛІФКу, завідувач створеної ним кафедри футболу та хокею — з 1962 року. В 1945-49 роках одночасно був Державним тренером відділу футболу Всесоюзного комітету. Організатор і викладач школи тренерів при ГЦОЛІФКу — 1939-41. У 50-і роки був заступником голови тренерської ради Секції футболу СРСР, членом редколегії журналу «Спортивні ігри» — 1955-60. Автор численних праць з техніки і тактики гри, в тому числі підручників «Футбол. Навчальний посібник для секцій колективів фізкультури і спортивних шкіл» (1941, 1945, 1948, 1949), «Футбол. Навчальний посібник для шкіл тренерів і технікумів» (1961).

Помер 6 січня 1969 в Москві. Похований на Донському кладовищі в Москві (Колумбарій № 20, секція 41, ряд 4).

Досягнення[ред. | ред. код]

  • 2 місце в чемпіонаті СРСР: 1936 (весна)
  • 3 місце в чемпіонаті СРСР: 1932 (серед команд міст і регіонів), 1937
  • чемпіон УРСР: 1936
  • Кубок УРСР: 1937, 1938

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]