Перейти до вмісту

Гулак Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Микола Іванович Гулак
Народився25 травня 1821(1821-05-25)
Варшава
Помер27 травня (8 червня) 1899(1899-06-08) (78 років)
Єлизаветполь (нині Гянджа, Азербайджан)
Країна Російська імперія
Діяльністьматематик, прессекретар, політик, журналіст, адвокат, історик, філософ, літературознавець, правник, перекладач, публіцист, педагог, літературознавець
Alma materДерптський університет
Галузьправознавство, історія, філософія, математика
Вчене званняКандидат правознавства

Мико́ла Іва́нович Гула́к (25 травня 1821, Варшава[1] — 27 травня (8 червня) 1899, Єлизаветполь (нині Гянджа), Азербайджан) — український науковець (математик, історик, філософ, літературознавець), правознавець, громадський і політичний діяч, публіцист, перекладач.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Герб Гулаків «Лук»

Походив із козацько-старшинського, згодом дворянського роду Гулаків — нащадків генерального обозного Війська Запорозького часу гетьманства Петра Дорошенка Івана Гулака[2].

Народився у Варшаві, де його батько, Іван Іванович Гулак (родом із Золотоніського повіту Полтавської губернії) до відставки прослужив 14 років. Там мешкала і його родина, зокрема, дружина Івана Гулака та мати Миколи — Надія Андріївна Суровцева. Вийшовши у відставку в чині майора, Іван Гулак решту свого життя провів на хуторі Гулаківка на Полтавщині, працюючи копіїстом підкомірного (межевого) суду.

Початкову освіту Микола Гулак, певно, здобув удома. 1835 його віддали в один із приватних пансіонів, де дітей готували до вступу в університет[2].

1843 — закінчив юридичний факультет Дерптського університету (вступ 1838). Того ж року подав до вченої ради університету дисертацію «Спроба опису чужого права за французьким, пруським, австрійським і російським законодавством»[2].

1844 — здобув учений ступінь кандидата права.

1845—1847 — чиновник канцелярії Київського військового губернатора, Подільського та Волинського генерал-губернатора.

Грудень 1845 — січень 1846 — разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське товариство.

18 березня 1847 — заарештований і ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці, де перебував до 1850. Під час слідства тримався особливо мужньо, відмовившися давати свідчення і назвати будь-кого з учасників братства.

Травень 1850—1855 — перебував під наглядом поліції в Пермі.

Микола Гулак (сидить у першому ряду 4-й ліворуч) серед учасників V Археологічного з'їзду. Тифліс, 1881 р. У першому ряду сидить 10-й ліворуч — М. Костомаров, стоїть у другому ряді 4-й ліворуч — В. Антонович

Після повернення із заслання працював викладачем математики, природничих наук та історії у навчальних закладах Одеси (1859—1861), Керчі (1861—1862), Ставрополя (1862—1863), Кутаїсі і Тбілісі (1863—1887).

Йому належать праці з історії, математики, філософії, юриспруденції, переклади з грузинської («Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі) й азербайджанської літератури.

Зокрема, він написав 9-ть навчальних програм для Рішельєвського ліцею (згодом Новоросійського університету) в Одесі з аналітичної геометрії, вищої алгебри, диференційного та інтегрального числення, теорії ймовірності тощо[2]. Помер 27 травня 1899 року.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

1961 року іменем Гулака названо вулицю в Києві.

У літературі

[ред. | ред. код]

Роман Іваничук присвятив життю та діяльності Гулака історичний роман «Четвертий вимір» (1984 р.), за що автора було нагороджено Національною премією України ім. Т. Шевченка (1985 р.)

Твори М. І. Гулака

[ред. | ред. код]
  • Правові відносини поморських слов'ян / М. Гулак. - К. : [б.в.], 1997. - 55 с. - (Бібліотечка аспіранта ; вип. 4). - ISBN 5-7702-1134-2
  • Розмова про простір / М. Гулак. - К. : [б.в.], 1996. - 32 с. - (Бібліотечка аспіранта ; вип. 2). - ISBN 5-7702-1270-5
  • Твори / М. І. Гулак ; упоряд. М. Кратко ; Інститут фундаментальних досліджень, Волинський ін-т економіки та менеджменту. - Луцьк : [б.в.], 2007. - 360 с. - ISBN 978-966-361-170-9
  • Дослідження трансцендентних рівнянь. — О., 1859 (франц. мовою).
  • Опыт геометрии о четырех измерениях. — Тифлис, 1877.
  • О Барсовой коже Руставели // Сб. материалов для описання местностей и племен Кавказа. — Тифлис, 1884. — Вып. 4.
  • О месте, занимаемом грузинским языком в семье индоевропейских языков // Сб. материалов для описання местностей и племен Кавказа. — Тифлис, 1899. — Вып. 26.
  • «Юридичний побут поморських слов’ян» (праця, вилучена при арешті 18.03.1847) // Кирило-Мефодіївське тов-во: У 3 т. — Т. 1. — К., 1990.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пінчук Ю. А. Гулак Микола Іванович // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2. — С. 248
  2. а б в г Сайт «Українці в світі». Архів оригіналу за 4 грудня 2011. Процитовано 4 червня 2012.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]