Гулак Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Іванович Гулак
Hulak mykola.jpg
Народився 25 травня 1821(1821-05-25)
Варшава
Помер 27 травня (8 червня) 1899(1899-06-08) (78 років)
Єлизаветполь (нині Гянджа, Азербайджан)
Громадянство
(підданство)
Російська імперія
Alma mater Дерптський університет
Галузь наукових інтересів правознавство, історія, філософія, математика
Вчене звання Кандидат правознавства

Мико́ла Іва́нович Гула́к (25 травня 1821, Варшава[1] — 27 травня (8 червня) 1899, Єлизаветполь (нині Гянджа), Азербайджан) — український науковець (математик, історик, філософ, літературознавець), правознавець, громадський і політичний діяч, педагог, публіцист, перекладач.

Біографія[ред.ред. код]

Герб Гулаків «Лук»

Походив із козацько-старшинського, згодом дворянського роду Гулаків — нащадків Генерального обозного Війська Запорозького часу гетьманства Петра Дорошенка [2].

Народився у Варшаві, де його батько, Іван Іванович Гулак (родом із Золотоніського повіту Полтавської губернії), до відставки прослужив 14 років. Там мешкала і його родина, зокрема, дружина Івана Гулака та мати Миколи — Надія Андріївна Суровцева. Вийшовши у відставку в чині майора, Іван Гулак решту свого життя провів на хуторі Гулаківка на Полтавщині, працюючи копіїстом підкомірного (межевого) суду.

Початкову освіту Микола Гулак, певно, здобув удома. 1835 його віддали в один із приватних пансіонів, де дітей готували до вступу в університет[2].

1843 — закінчив юридичний факультет Дерптського університету (вступ 1838). Того ж року подав до вченої ради університету дисертацію «Спроба опису чужого права за французьким, пруським, австрійським і російським законодавством»[2].

1844 — здобув учений ступінь кандидата права.

1845—1847 — чиновник канцелярії Київського військового губернатора, Подільського та Волинського генерал-губернатора.

Грудень 1845 — січень 1846 — разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське товариство.

18 березня 1847 — заарештований і ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці, де перебував до 1850. Під час слідства тримався особливо мужньо, відмовившися давати свідчення і назвати будь-кого з учасників братства.

Травень 1850—1855 — перебував під наглядом поліції в Пермі.

Після повернення з заслання працював викладачем математики, природничих наук та історії у навчальних закладах Одеси (1859—1861), Керчі (1861—1862), Ставрополю (1862—1863), Кутаїсі і Тбілісі (1863—1887).

Йому належать праці з історії, математики, філософії, юриспруденції, переклади з грузинської («Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі) й азербайджанської літератури.

Зокрема, він написав 9-ть навчальних програм для Рішельєвського ліцею (згодом Новоросійського університету) в Одесі з аналітичної геометрії, вищої алгебри, диференційного та інтегрального числення, теорії ймовірності тощо[2]. Помер 27 травня 1899 року.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

1961 року іменем Гулака названо вулицю в Києві.

У літературі[ред.ред. код]

Роман Іваничук присвятив життю та діяльності Гулака історичний роман «Четвертий вимір» (1984 р.), за що автора було нагороджено Національною премією України ім. Т. Шевченка (1985 р.)

Твори М. І. Гулака[ред.ред. код]

  • Правові відносини поморських слов'ян / М. Гулак. - К. : [б.в.], 1997. - 55 с. - (Бібліотечка аспіранта ; вип. 4). - ISBN 5-7702-1134-2
  • Розмова про простір / М. Гулак. - К. : [б.в.], 1996. - 32 с. - (Бібліотечка аспіранта ; вип. 2). - ISBN 5-7702-1270-5
  • Твори / М. І. Гулак ; упоряд. М. Кратко ; Інститут фундаментальних досліджень, Волинський ін-т економіки та менеджменту. - Луцьк : [б.в.], 2007. - 360 с. - ISBN 978-966-361-170-9
  • Дослідження трансцендентних рівнянь. — О., 1859 (франц. мовою).
  • Опыт геометрии о четырех измерениях. — Тифлис, 1877.
  • О Барсовой коже Руставели // Сб. материалов для описання местностей и племен Кавказа. — Тифлис, 1884. — Вып. 4.
  • О месте, занимаемом грузинским языком в семье индоевропейских языков // Сб. материалов для описання местностей и племен Кавказа. — Тифлис, 1899. — Вып. 26.
  • «Юридичний побут поморських слов’ян» (праця, вилучена при арешті 18.03.1847) // Кирило-Мефодіївське тов-во: У 3 т. — Т. 1. — К., 1990.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Пінчук Ю. А. Гулак Микола Іванович // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2. — С. 248
  2. а б в г Сайт «Українці в світі»

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]