Гулак Микола Іванович
Микола Іванович Гулак | |
---|---|
Народився | 25 травня 1821 Варшава |
Помер | 27 травня (8 червня) 1899 (78 років) Єлизаветполь (нині Гянджа, Азербайджан) |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | математик, прессекретар, політик, журналіст, адвокат, історик, філософ, літературознавець, правник, перекладач, публіцист, педагог, літературознавець |
Alma mater | Дерптський університет |
Галузь | правознавство, історія, філософія, математика |
Вчене звання | Кандидат правознавства |
Гулак Микола Іванович у Вікісховищі |
Мико́ла Іва́нович Гула́к (25 травня 1821, Варшава[1] — 27 травня (8 червня) 1899, Єлизаветполь (нині Гянджа), Азербайджан) — український науковець (математик, історик, філософ, літературознавець), правознавець, громадський і політичний діяч, публіцист, перекладач.
Походив із козацько-старшинського, згодом дворянського роду Гулаків — нащадків генерального обозного Війська Запорозького часу гетьманства Петра Дорошенка Івана Гулака[2].
Народився у Варшаві, де його батько, Іван Іванович Гулак (родом із Золотоніського повіту Полтавської губернії) до відставки прослужив 14 років. Там мешкала і його родина, зокрема, дружина Івана Гулака та мати Миколи — Надія Андріївна Суровцева. Вийшовши у відставку в чині майора, Іван Гулак решту свого життя провів на хуторі Гулаківка на Полтавщині, працюючи копіїстом підкомірного (межевого) суду.
Початкову освіту Микола Гулак, певно, здобув удома. 1835 його віддали в один із приватних пансіонів, де дітей готували до вступу в університет[2].
1843 — закінчив юридичний факультет Дерптського університету (вступ 1838). Того ж року подав до вченої ради університету дисертацію «Спроба опису чужого права за французьким, пруським, австрійським і російським законодавством»[2].
1844 — здобув учений ступінь кандидата права.
1845—1847 — чиновник канцелярії Київського військового губернатора, Подільського та Волинського генерал-губернатора.
Грудень 1845 — січень 1846 — разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське товариство.
18 березня 1847 — заарештований і ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці, де перебував до 1850. Під час слідства тримався особливо мужньо, відмовившися давати свідчення і назвати будь-кого з учасників братства.
Травень 1850—1855 — перебував під наглядом поліції в Пермі.
Після повернення із заслання працював викладачем математики, природничих наук та історії у навчальних закладах Одеси (1859—1861), Керчі (1861—1862), Ставрополя (1862—1863), Кутаїсі і Тбілісі (1863—1887).
Йому належать праці з історії, математики, філософії, юриспруденції, переклади з грузинської («Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі) й азербайджанської літератури.
Зокрема, він написав 9-ть навчальних програм для Рішельєвського ліцею (згодом Новоросійського університету) в Одесі з аналітичної геометрії, вищої алгебри, диференційного та інтегрального числення, теорії ймовірності тощо[2]. Помер 27 травня 1899 року.
1961 року іменем Гулака названо вулицю в Києві.
Роман Іваничук присвятив життю та діяльності Гулака історичний роман «Четвертий вимір» (1984 р.), за що автора було нагороджено Національною премією України ім. Т. Шевченка (1985 р.)
- Правові відносини поморських слов'ян / М. Гулак. - К. : [б.в.], 1997. - 55 с. - (Бібліотечка аспіранта ; вип. 4). - ISBN 5-7702-1134-2
- Розмова про простір / М. Гулак. - К. : [б.в.], 1996. - 32 с. - (Бібліотечка аспіранта ; вип. 2). - ISBN 5-7702-1270-5
- Твори / М. І. Гулак ; упоряд. М. Кратко ; Інститут фундаментальних досліджень, Волинський ін-т економіки та менеджменту. - Луцьк : [б.в.], 2007. - 360 с. - ISBN 978-966-361-170-9
- Дослідження трансцендентних рівнянь. — О., 1859 (франц. мовою).
- Опыт геометрии о четырех измерениях. — Тифлис, 1877.
- О Барсовой коже Руставели // Сб. материалов для описання местностей и племен Кавказа. — Тифлис, 1884. — Вып. 4.
- О месте, занимаемом грузинским языком в семье индоевропейских языков // Сб. материалов для описання местностей и племен Кавказа. — Тифлис, 1899. — Вып. 26.
- «Юридичний побут поморських слов’ян» (праця, вилучена при арешті 18.03.1847) // Кирило-Мефодіївське тов-во: У 3 т. — Т. 1. — К., 1990.
- ↑ Пінчук Ю. А. Гулак Микола Іванович // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2. — С. 248
- ↑ а б в г Сайт «Українці в світі». Архів оригіналу за 4 грудня 2011. Процитовано 4 червня 2012.
- Марахов Г. І. Гулак Микола Іванович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. . — С. 176.
- Омельченко І. К. Гулак Микола Іванович [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 659. — ISBN 966-7492-00-X.
- Сергієнко Г. Я. Гулак Микола Іванович [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 209.
- Сарбей В. Гулак Микола Іванович // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5. — С. 123.
- Гулак Микола Іванович // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 189.
- Пінчук Ю. А. Гулак Микола Іванович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2. — С. 248.
- Стороженко П. Кирилло-Мефодиевские заговорщики (Николай Иванович Гулак) // Киевская старина. — 1906. — № 2.
- Марахов Г. И. С верой в будущее. Революционный демократ Н. И. Гулак. — К., 1989.
- Кратко Мирослав. Уроки Миколи Гулака // Наука і культура. Україна: Щорічник. — Випуск 23. — К., 1989. — С. 94—109.
- Кратко Мирослав, Антонюк Оксана. Микола Гулак як математик: Монографія. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волинського державного університету імені Лесі Українки, 2004. — 200 с.
- Київ. Енциклопедія. / В.Г.Абліцов. - К.: Видавництво "Фенікс". 2016. - 288 с.
- Гулак Микола Іванович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Антонюк Оксана. Про наукову спадщину М. І. Гулака // Publishing House Education and Science s.r.o., Прага [Архівовано 27 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Гулак Микола Іванович [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 51.
- Микола Гулак // Проект «Українці в світі»
- Витяг зі справи М. І. Гулака // Літопис [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Микола Гулак — учений педагог, юрист, історик[недоступне посилання з липня 2019]
- Поракішвілі, Н. Дослідження М. Гулака про поему ”Витязь у тигровій шкурі”/ Н. Поракішвілі // Радянське літературознавство. — 1966. — № 9. — С. 65-72. [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Агеєва В. Микола Гулак. Друг Шевченка і український піонер розвитку неевклідової геометрії [Архівовано 27 травня 2021 у Wayback Machine.] // «BBC News. Україна», 25 травня 2021
- Народились 25 травня
- Народились 1821
- Померли 8 червня
- Померли 1899
- Кирило-Мефодіївське братство
- Уродженці Варшави
- Українські математики
- Українські філософи
- Українські перекладачі
- Українські публіцисти
- Математики Російської імперії
- Філософи Російської імперії
- Педагоги Російської імперії
- Перекладачі Російської імперії
- Публіцисти Російської імперії
- Випускники Тартуського університету
- Персоналії:Тбілісі
- Померли в Гянджі
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Правознавці