Державний цільовий фонд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Державний цільовий фонд — форма перерозподілу та дієвого використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування найважливіших суспільних потреб із визначених джерел, які мають вагомі цільові призначення.

Основні напрямки

[ред. | ред. код]

Державні цільові фонди можуть утворюватися шляхом:

  • відокремлення із державного бюджету окремих видатків, що мають велике значення;
  • формуванням спеціальних фондів із самостійними джерелами доходів.

Джерелом державних цільових фондів завжди є національний дохід країни, а мобілізація коштів здійснюється через:

  • спеціальні збори (зокрема, обов'язкові);
  • добровільні внески та пожертвування;
  • позики;
  • кредити;
  • направлення коштів із бюджету.

Залежно від рівня, на якому утворюються фонди, вони можуть бути:

  • державними;
  • місцевими.

Залежно від напрямків використання, існують, зокрема, фонди:

  • економічні;
  • соціальні;
  • науково-дослідні;
  • страхові;
  • міждержавні.

Визначення в Україні

[ред. | ред. код]

Цільовими фондами є фонди коштів, утворених як в рамках так і поза державним бюджетом і місцевими бюджетами та призначені для реалізації конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, соціальне забезпечення у випадку безробіття, охорону здоров'я та медичну допомогу.[джерело?]

Усі цільові державні фонди діють на підставі відповідних законодавчих актів України.

Державні цільові фонди України

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про Державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню в Укр... | від 24.06.2010 № 723/2010. zakon5.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 29 лютого 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Законодавчі акти

[ред. | ред. код]