Малин (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Малин
Novy Malin 13072010.jpg
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Малинський
Рада/громада Малинська сільська рада
Код КОАТУУ 5623884701
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 417
Площа 12,87 км²
Густота населення 32,4 осіб/км²
Поштовий індекс 35115
Телефонний код +380 3659
Географічні дані
Географічні координати 50°39′23″ пн. ш. 25°38′22″ сх. д. / 50.65639° пн. ш. 25.63944° сх. д. / 50.65639; 25.63944Координати: 50°39′23″ пн. ш. 25°38′22″ сх. д. / 50.65639° пн. ш. 25.63944° сх. д. / 50.65639; 25.63944
Середня висота
над рівнем моря
226 м
Місцева влада
Адреса ради 35114, Рівненська обл., Млинівський р-н, с.Малин, вул.8 Лютого,3 , тел. 74-2-95
Карта
Малин is located in Україна
Малин
Малин
Малин is located in Рівненська область
Малин
Малин

Ма́лин — село в Україні, в Млинівському районі Рівненської області.
Населення становить 417 осіб.

Історія[ред.ред. код]

Похідним до назви села є слово «малий». У давні часи поселення було невеличким, згодом розрослось, та назва так і залишилась «Малин».

Перші згадки про село Малин датовані 1444 роком таким записом: «...староста Луцкий... Малинский...». Від 1545 року село належало панам Михайлу та Соколу Єловичам. Згадується воно і в грамоті польського короля Казиміра. За свідченням акту від 1566 року, зафіксована скарга пана Івана Борзобагатого про пограбування, нанесення побоїв та заключения в тюрму його слуги у Малині господарським маршалком Михайлом Малинським. Відповідно до записів 1620 р. село належало Миколі Малинському.

В духовному заповіті Данила Братковського від 13 листопада 1720 року теж згадується Малин. Братковський розподіляє майно між дітьми, наказуючи винагородити селянина із Певжі, якого колись образив у Малині. У 1857 році за кошти прихожан зведена церква і освячена на честь Святого Миколая Чудотворця. Першим священиком був Олександр Львович.

У 1860 році поміщик Слівінський запросив в село чехів аби продати їм свої землі. Переселенці утворили цілу Малинську колонію, яку назвали Чеський Малин. У 1898 році збудовано цегельню, керівником якої був Алоїз Мендлік. У 1906 році до Малина прибула родина Алоїза Мартіновского, який побудував вальцевий млин. В селі працювали приватні магазини, пивний шинок, столярні, кузні, бригада мулярів, шевці. Була відкрита бібліотека, два танцювальні зали та створений аматорський драмгурток.

Під час Першої світової війни територія села лише на декілька тижнів (серпень-вересень) перейшла під контроль Австро-Угорщини.

Революція 1917-1978 рр. не обійшли село стороною. У 1919 році чоловіки Малина воювали проти військ Симона Петлюри. А після Ризького мирного договору від 18 березня 1921 року село, як і вся Волинь, відійшло до Польщі. У 1927 році в селі заснована родинну школу, в якій викладали сестри Кієлчевські. У 1937 році в селі працювали пошта і телеграф, діяла добровільна пожежна дружина.

Братська могила 374-х загиблизх чехів в роки війни, с. Малин

19 вересня 1939 року о 9 годині вечора в село ввійшли червоноармійці. З 27 червня 1941 року по 8 лютого 1944 року Малин знаходився в німецькій окупації. За період окупації на примусові роботи до Німеччини було вивезено 60 жителів села.

В історії України село Малин позначене великою чесько-українською трагедією. [1] 13 липня 1943 року у церкві, клунях, стодолах, школі, будинках було спалено 532 мирних жителів (374 чехи, 132 українці та 26 поляків) [2], а разом із жителями сусідніх сіл в братській могилі поховано 800 осіб. Злочинну акцію проводили німці, але за свідоцтвом очевидців деякі солдати говорили польською, українською, російською а навіть чеською мовами. Їх супроводжували озброєні цивільні особи а також члени шуцманшафт польської національності. [3]

За іншими даними 13 липня 1943 року було заживо спалено понад 650 чехів і майже 200 українців.[1] Каральну акцію під керівництвом німців проводила польська поліція.[2]

В 1947 році чехи, які ще проживали у селі, емігрували на історичну батьківщину.

Перший колгосп в селі було організовано ще 19 березня 1941 року. Він носив назву «Нове життя». В 50-60 рр. в селі діяла машинно-тракторна станція (МТС), яка обслуговувала як місцевий колгосп, так і колгоспи у навколишніх селах.
У 70-х роках колгосп у селі носив назву «Маяк». Головою колгоспу був Страховий П.Г..
З 1996 року проводилась реорганізація колгоспу, а землі розпаювали.
Влітку 2005 року проведена газифікація села.

Органи влади[ред.ред. код]

Малинська сільська рада. У підпорядкуванні села: Малин, Підгай.
Сільський голова: Левицька Тетяна Сергіївна (2015 рік)

Підприємства[ред.ред. код]

Сільськогогосподарське ТзОВ «ІДНА»

Освіта[ред.ред. код]

Малинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Культура[ред.ред. код]

  • Клуб села Малин
  • Публічно-шкільна бібліотека села Малин

Медицина[ред.ред. код]

Фельдшерсько-акушерський пункт села Малин

Релігія[ред.ред. код]

Свято – Миколаївська церква Української православної церкви Київського патріархату

Уродженці села[ред.ред. код]

Комісарук (Яковчук) Євгенія Сергіївна – письменниця, поетеса. Проживає в м. Дубно.

Морозенко (Воробей) Марія Миколаївна – українська поетеса, член Національної спілки письменників України. Проживає в м. Київ.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Марія Морозенко Яковчук Євгенія - голова сільради Марія Морозенко - письмениця