Радивилівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Радивилівський район
Coat of Arms of Radyvylivskiy Raion in Rivne Oblast.png Radivilov prapor.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Рівненська область
Код КОАТУУ: 5625800000
Утворений: 1939
Населення: 37 395 (на 1.02.2016)
Площа: 745 км²
Густота: 50.4 осіб/км²
Тел. код: +380-3633
Поштові індекси: 35500—35564
Населені пункти та ради
Районний центр: Радивилів
Міські ради: 1
Сільські ради: 20
Міста: 1
Села: 73
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 35500, Рівненська область, Радивилівський р-н, м. Радивилів, вул. І.Франка, 11, 4-33-28
Веб-сторінка: Радивилівська РДА

Радивилівська РР

Голова РДА: Ващук Олег Володимирович
Голова ради: Пастух Олександр Володимирович

Commons-logo.svg Радивилівський район у Вікісховищі

Радиви́лівський райо́н19391993 роках — Червоноармійський) — адміністративно-територіальна одиниця Рівненської області України. Районний центр — місто Радивилів.

Історія[ред.ред. код]

Утворення району[ред.ред. код]

Радивилівський район існує з грудня 1939 року. До того територія нинішнього району входила до Кременецького і Дубенського повітів Волинської губернії. З Червоноармійського на Радивилівський перейменований у 1993 р.

У 1939 році край увійшов до складу Української РСР. Цьому передували Народні Збори Західної України, які відбулися у Льво­ві 2628 жовтня. Серед депутатів цих збо­рів були й пред­­ставники Радивилівщи­ни — Феодо­сій Додь, Ганна Ток­ми­на, Іван Іва­сюк, Павло Хей­ло, Ваврін Савчук та ін­ші. Вони ра­зом з іншими прийняли дек­­­­ларації про вста­нов­лення радян­ської влади на Західній Україні і прий­няття її до складу СРСР з включенням до УРСР, про конфіскацію поміщицьких земель і передачу їх без викупу в користування селянам, про наці­она­лі­зацію банків і великої про­мисловості.

15 листопада ІІІ сесія Верховної Ради УРСР ухвалила закон про прий­няття Західної України до складу Української РСР. Адміністративно-тери­то­рі­альним поділом у грудні бу­ло утворено Рівненську (Ровенську) область, 30 ра­йонних і одну міську радуРівному). Радзивилів перей­мену­ва­ли на Червоноармійськ, і він отримав статус міста районного підпо­ряд­куван­ня. Був створений і Ко­зинський район з ра­йон­ним центром селом Ко­зин. 15 грудня пройшли вибори до місцевих рад депутатів трудящих. З 26 лютого 1940 року в Чер­воноармійську почала дія­ти міська рада. Головою райвиконкому став За­вад­ський, секретарем Тимо­феєв, але вирішальний вплив на прийняття не тільки ідеологічних, а й гос­подарських рішень мав райком партії і його сек­ретар Наметчанюк. У Ко­зині секретарем райкому був Лісовий. Тут кон­фіс­ковано млин, маслозавод, панську і церковну землю.

У лютому 1940 року в області організували 856 сільських рад. У Чер­воно­армійському і Козин­ському районах серед їх керів­ників були В. Ваврищук (Копані), С. Миколюк (Ко­ритне), Д. Воронко (Перенятин), В. Бречко (Пустоіванне), К. Ступак (Друж­ба), С. Коритнюк (Теслугів), Л. Нагребецький (Хотин), Й. Станіславчук (Савчуки), М. Пасєка (Курсики), К. Ханенко (Солонів), С. Бі­гун­ський (Пляшева), П. Ва­лен­тюк (Срібне), І. Гойда (Великі Жабокрики — Довгалівка)… У березні відбулися ви­бори до Верховної Ради СРСР, від Рівненщини визначили повпредами секретаря обкому партії Бегму і колишню батрачку Єфимчук-Дячук. До Вер­ховної Ради УРСР з участю й жителів наших районів було обрано 10 депутатів (С. Козічук, К. Хомич, П. Ча­бан та ін.).

У Червоноармійську по­чали діяти середня школа, школа робітничої та сільської молоді з українською мовою нав­чання (до 1941 р. в Черв­о­ноармій­сь­ко­му районі було 28 шкіл, у тому числі 2 се­редні — в рай­центрі і Крупці), в но­ве русло спря­­­мо­ву­ва­лася художня самодіяльність, яка по­винна бу­ла славити партію, визвольну місію Червоної армії, радянську владу. У такому ж напрямі зобов'язана була роз­гортати діяльність масова бібліотека в райцентрі.

«Мені важко працювати зав. клубом, — трохи згодом розповідав у черво­ноар­мійській районній газеті „Соціалістичний шлях“ за 20 червня 1941 року Янковський з с. Янівки (Іванівки), — тому що я малограмотний, а допо­моги в роботі ні від кого в селі не маю. Голова сільради та вчителі заяв­ляють, що їм ніколи зай­матися культурно-масовою роботою. Коли я почав готувати п'єсу „Ой у полі нивка“, в мене забрали клубне приміщення». За комуністичне ви­хо­вання населення бе­руться партійні і ком­сомольські осе­редки. Їх актив теж навчають, семінари райком про­во­дить по кілька днів, а то й цілий тиждень. У Крупці гурток ліквідації непись­менності в 1941 році від­відувало 196 слухачів, із них 186 жінок. Орга­нізо­вуються суботники з упо­рядкування сіл і міста, а також автотраси КиївЛьвів на територіях Черво­ноармійського і Козинсь­кого районів. Великого значення надається ор­ганізації сільсько­госпо­дар­ських робіт, серед інших культур починають ма­сово вирощувати каучу­коносну рослину кок-сагиз.

Неоднозначно сприй­мається населенням нама­гання влади орга­нізо­ву­вати колгоспи, проводити передплату «позики тре­тьої п'ятирічки», оскільки ре­альність її повернення була малоймовірною. До початку війни (червень 1941 року) з'явилися кол­госпи імені Кірова, Ста­ліна, Леніна, Хрущова, Тель­мана, Кагановича, «Чер­вона зірка», «Перше трав­ня», імені 17 Вересня та інші. Серед активістів но­во­го режиму були колишні члени КПЗУ, молоді люди зі схо­ду України: Лень, Кап­лун, Сербенюк, Кухарук, Бондаренко, Вишневська, Ка­люжний, Грабовський, Крам…

Уже в передвоєнні ро­ки радянська влада про­вела в Черво­ноар­мій­сь­кому і Козинському ра­йо­нах численні арешти се­ред колишніх членів на­ціоналістичних і на­ці­о­на­ль­но-патріотичних ор­га­ні­зацій, представників по­ль­ського і чеського на­се­лен­ня, яке запідозрили в не­лояльності до ста­лі­ніз­му. Їм визначили заслання і тривалі строки ув'язнення.

Німецько-радянська війна[ред.ред. код]

З перших днів нападу гітлерівської Німеччини на СРСР місцеве керівництво займалося мобілізацією військовозобов'язаних, ви­ве­зенням архівів углиб країни (через Тернопіль), але, по суті, нічого не встигло зробити — 2728 червня обидва райони були окуповані фа­шис­та­ми. Їм протистояв тут 8-й ме­ханізований корпус ге­нерала Д.Ря­би­шева. Зна­чні танкові сутички від­бувалися в трикутнику Чер­воноармійськДубноПляшева. В них за­гинули й радянські генерали П. Сущий і Т. Мі­шанін — в районі Козина і Ситного. Загарбники забирали в селян худобу, хліб, молоко, м'ясо. Ба­га­тьох молодих людей було виве­зено на підневільні ро­бо­ти в Німеччину, як пра­вило, на заводи війсь­кової промисловості.

У 1942 році поблизу Чер­воно­армійська (хутір Поро­ховня) і Гранівки (Гли­нянка) гітлерівці стратили близько 6 тисяч чоловік мир­ного населення, в ос­новному місцевих євреїв. Свавіллю окупантів переш­коджали підпільники з біль­шовицьких загонів і вояки Української пов­стан­ської армії, яка на те­ри­торії нашого краю мала особ­ливий вплив і корис­тувалася підтримкою на­селення.[Джерело?] З огляду на ак­ти­візацію діяльності УПА нім­ці палили обійстя, роз­стрілювали заручників. Наприклад, 28 серпня і 7 вересня 1943 року вони спа­лили хутір Гаї біля Крупця і чимало будівель у цьому селі, вбили 28 мирних людей, а 16 грудня підірвали церкву, ко­лишній палац і 2-по­вер­хову недобудовану школу.[Джерело?]

Червона армія виз­во­лила Черво­ноар­мійський і Козинський райони 1920 березня 1944 року. Однак фронт між Черво­ноар­мій­ськом і Бродами стояв ще близько чотирьох місяців, збільшуючи число жертв. У братських могилах на території нинішнього Ра­ди­вилівського району, увін­чаних пам'ятниками і пам'ятними знаками, по­ховано понад 2 тисячі воїнів-червоноармійців різ­них національностей.

Післявоєнний період[ред.ред. код]

Післявоєнний період краю позначений громадянським про­тис­то­янням. УПА про­дов­жу­ва­ла свою нерівну бо­ротьбу за не­залежність України, ко­му­ністичні органи поси­лю­вали тиск на на­се­лен­ня. Необґрунтованих реп­ресій зазнали сотні тутеш­ніх сімей: вони були ви­селені на спец­­по­се­лен­ня в гли­бину Росії і Казахстан, опи­­нилися в конц­та­борах За­­поляр'я, Дале­кого Сходу, на катор­жанських шахтах і руд­ни­ках, а майно було кон­фісковане. В число «неб­лагонадійних» пот­рап­ляли навіть діти.

Разом з тим здійс­ню­валася відбудова зруй­нованого війною на­род­но­го господарства. Від­нов­люються або наново ор­ганізовуються колгоспи. У грудні 1948 року така сільгоспартіль була зап­ро­ваджена навіть у Чер­во­ноармійську. Найважливіші фак­ти 50-х — 80-х років — розбудова Черво­ноар­мій­сь­ка (він став єдиним райцентром двох об'єднаних районів — Чер­воноамійського і Ко­зин­ського), активний роз­ви­ток промисловості і сіль­­ського господарства, під­несення на новий рі­вень медичного обс­лу­гову­вання, освіти і куль­тури. Численні факти цього періоду відображені у випущених свого часу книгах, у під­шивках районної газети «Прапор перемоги».

У 1976 р. здано в ек­сплуатацію районний будинок культури, у 1977-му місто починає забу­довуватися 5-поверховими житловими будинками. За­початковується газифікація району. В короткий строк вивершується табір від­починку школярів «Ве­сел­ка». Серед найбільш важ­ливих промислових об’­єктів, які були споруджені, варто згадати фурнітурний і ово­чесушильно-кон­сер­вний заводи, ком­бікор­мовий завод комбінату хлібо­про­дуктів, рай­сіль­госп­хімію, цехи швейної фабрики, завод радіоелектронної апаратури, хлібозавод. У соціальний сфері відчутні зміни в життя району внес­ло спорудження корпусів райлікарні, дільничних лі­карень і фельдшерсько-аку­шерських пунктів, шкіл у Червоноармійську, Ко­зині, Крупці, Довгалівці, Ситному, Теслугові, Під­замчому, дитсадків, бу­динків культури і клубів (Зарічне, Ситне, Крупець, Теслугів), райкооп­уні­вер­магу.

Розвивалися колгоспи як багатогалузеві виробництва, вико­рис­то­вуючи свої прибутки для задоволення соціальних потреб людей.

Період незалежної України[ред.ред. код]

1 грудня 1991 року жителі району, як і весь український народ, на ре­ферендумі під­три­мали Акт проголошення незалежності України. Одночасно проводилося опитування щодо по­вернення місту йо­го істо­ричної назви Ра­дивилів та пере­йме­ну­вання Черво­ноармійського ра­йону на Радивилівський. Лише 3 березня 1993 р. Верховна Рада України прийняла Пос­та­нову, якою місто Червоноармійськ пе­рейменовано на Ради­ви­лів, а Черво­ноар­мійсь­кий район на Радивилівський.

РАДИВИЛІВ
У центральній частині — забудова вулиць Олександра Невського, Почаївської. На передньому плані — східний житловий масив. Фото Володимира Ящука

У 2002 р. завершено спо­рудження об'їзної ав­то­­магістралі біля міста на трасі E40 (ЧопКиїв).[1] У 2004 і 2014  р.р. урочисто й велелюдно відзначалося 440-річчя і 450-річчя Радивилова, з цієї нагоди місцевою вла­дою було багато зроблено для по­ліпшення благоустрою райцентру, площа і пішохідні до­ріжки в центральній час­тині вимощені тро­туарною плиткою. У 2007 р. ка­пітально, за євро­пейсь­кими стандартами, онов­лено залізничну стан­цію Радивилів і вокзал — своєрідні в'їзні ворота в місто і весь Ра­ди­ви­лівсь­кий район[2].

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Радивилівського району було створено 46 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 73,51% (проголосували 21 160 із 28 786 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 57,14% (12 090 виборців); Юлія Тимошенко - 15,22% (3 221 виборців), Олег Ляшко - 13,32% (2 819 виборців), Анатолій Гриценко - 6,53% (1 381 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,55%.[3]

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративний поділ Радивилівського району

Радивилівський район поділяється на 21 територіальні громади : 1 міська та 20 сільських.

У районі:

  • 1 місто районного підпорядкування — Радивилів;
  • 73 села.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Радивилівському районі Рівненської області нараховується 62 пам'ятки історії. У селі Пляшева розташований Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»[4], Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах.

Пам'ятки архітектури: церкви в Пляшевій, Коритному, Митниці, Радивилові (св. Олександра Невського) та ін.

Персоналії[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

На території району бували або жили і працювали:

Керівники району[ред.ред. код]

Головами районної ради обиралися Володимир Павлець, Борис Ворожбит, Анатолій Тимошейко, Олександр Пастух та ін., районну адміністрацію очолювали Мар'ян Голендер, Григорій Павлюк, Сергій Шевченко, Анатолій Грисюк та ін.

27 січня 2007 р. Юрія Вовка було звільнено з посади голови адміністрації «за неналежне виконання службових обов'язків»[5].

Культура[ред.ред. код]

Радивилівський районний будинок культури є закладом системи Міністерства культури і туризму України. Сучасне приміщення побудоване 1976 року.

Бібліотека[ред.ред. код]

Згідно постанови РНК УРСР та ЦК КП(б)У від 7 травня 1945 р. “Про заходи по відбудові та дальшому розвитку господарства у Львівській, Станіславській, Дрогобицькій, Тернопільській, Ровенській, Волинській і Чернівецькій областях на 1948 рік” в Радивилівському ( до 1992 року Червоноармійському) районі була створена районна бібліотека для дорослих і відкрита в серпні 1945 року.

Перші працівники бібліотеки

Приміщення бібліотеки знаходилося по вулиці Липовій (нині Паркова) №1 і складався з двох кімнат: абонементу і книгосховища. Бібліотечними меблями служили саморобні дерев’яні стелажі та столи. Першими працівниками бібліотеки були Шевчук ( Ващук) Лідія Никифорівна – зав. бібліотекою і Фурса Марія Омелянівна – бібліотекар. Книжковий фонд нараховував лише 33 книги. Помітну допомогу в його комплектуванні надали бібліотеки сусідніх областей України – Харківської, Чернігівської, Полтавської, Сумської, Київської і інші, які надіслали свої бібліотечки. Надходила література і з обласного бібколектору. Таким чином, на кінець 1946 року книжковий фонд становив вже 7 тисяч примірників книг, яким користувалося 1200 читачів. Спеціалістів бібліотечної роботи майже не було, тому спостерігалась велика плинність кадрів.

Семінар бібліотечних працівників району /1964р./

Поступово зростав книжковий фонд та кількість читачів районної бібліотеки, розширювалась структура і штат, поглиблювався зміст та вдосконалювались форми роботи з читачами. З 20 листопада 1948 року відкрито читальний зал, яким стала завідувати Людмила Робота, а згодом – Лідія Іванівна Козак. З метою кращої організації нестаціонарного обслуговування робітників підприємств та населення віддалених вулиць міста був створений пересувний фонд з 1 жовтня 1955 року, завідуючою яким призначена Ніна Прохорівна Дмитрієва, а з 15 лютого 1956 року – Євгенія Іллівна Савчук.

Cемінар бібліотечних працівників району /60-ті роки/

Методична робота районної бібліотеки розпочала свою діяльність з 1949 року. На той час уже діяли 21 хата-читальня і 7 сільських бібліотек, яким працівники районної ланки надавали методичну і практичну допомогу в роботі з читачами та організації масової роботи, проводили з ними навчання бібліотечній справі, так як працівники сільських закладів культури не мали спеціальної освіти. З 1 червня 1959 року була введена посада методиста, на яку призначено Надію Володимирівну Пархоменко. До середини 60-х років основними формами наочної агітації були книжкові виставки, бібліотечні плакати.

Виставкова діяльність бібліотеки /60-ті роки/

Популярною формою роботи з читачами були голосні читання газет та журналів, проводились колективні обговорення книг,читацькі конференції, літературні та тематичні вечори, бібліографічні огляди літератури тощо. Дальшому розширенню та впорядкуванню бібліотеки, поліпшенню комплектування книжкового фонду бібліотеки, підготовці бібліотечних кадрів та підвищенню їхньої кваліфікації,зміцненню матеріально-технічної бази, поглибленню змісту роботи по обслуговуванню читачів сприяє прийняття цілого ряду партійних документів. Широко впроваджується відкритий доступ до книжкового фонду. В січні 1963 року відбулось укрупнення районів і наш район приєднали до Дубинського району. Зазнала і реорганізації і бібліотечна мережа. Районна масова бібліотека, в якій залишилось 3 працівники, стала міською і як зональна бібліотека, продовжувала здійснювати методичну роботу в межах своєї зони. Але таке укрупнення себе не оправдало на практиці і через 5 років, тобто в 1967 році наш район знову став самостійним Червоноармійським районом.

Клубні та бібліотечні працівники району під час виїзного семінару на базі клубу с. Березини /травень 1981 року/

З 1955р. аж до 1992 року, районну бібліотеку, а згодом і ЦБС очолює Ніна Пилипівна Лемешко – патріот і ентузіаст бібліотечної справи.

Ніна Пилипівна Лемешко – директор ЦБС /1955-1992рр./

В листопаді 1976 р. районна бібліотека в новозбудованому РБК одержує приміщення з 9-ти кімнат загальною площею 610 кв. м., в якому знаходиться до цього часу. В січні 1977 року в районні здійснена централізація бібліотечної мережі. Районна масова бібліотека перейменована в центральну районну бібліотеку, а з 46 сільських бібліотек стали її філіалами.

Засідання ради відділу культури /1976р./

Змінилася:-структура ЦРБ, відкрились нові відділи: методично-бібліографічний(зав. відділом С.М.Матвєєва), відділ комплектування і обробки літератури (Г.В. Забрідня),відділ обслуговування (Л.М.Струкайло) і відділ організації і використання єдиного фонду ЦБС (М.К. Погубко); - функції ЦРБ – здійснює централізоване комплектування, обробку та облік літератури,

Забрідня Галина Василівна – зав.відділом обробки та комплектування літератури /1969р./

каталогізацію книг, інформаційне та довідково-бібліографічне обслуговування читачів через єдиний фонд та МБА. Щомісячно випускався інформаційний бюлетень «Нові книги», який надсилався у всі структурні підрозділи ЦБС. В 1992 році виходить на заслужений відпочинок Н.П. Лемешко і директором ЦБС стає З.Ф. Швайко /1992-1997рр./, а згодом – Л.О.Бондар/1997-2004рр./. Період 1985-1992рр. відзначився перебудованими процесами в усіх напрямках діяльності бібліотек.

Обласний семінар методистів районних бібліотек на базі Радивилівської центральної районної бібліотеки/1982р./

Масова робота зазнала суттєвих змін. Пріоритетними її напрямками стали популяризація літератури про національне відродження України, відновлення історичної пам’яті, виховання національної самосвідомості шляхом ознайомлення читачів з традиціями та звичаями українського народу, розвиток краєзнавчої діяльності, моральне виховання в умовах відродження християнських традицій тощо.

Огляд літератури біля книжкової виставкив читальному залі ЦРБ /1985р./

В ЦРБ стали проводитись щомісячні засідання літературно – музичної вітальні . Згодом такі ж вітальні гостинно відчинили свої двері у сільських бібліотеках. В практику роботи бібліотеки ввійшло проведення всенародних свят:свято міста, свято української мови і пісні, свято Великодня та інші.

Бібліотечні працівники на комуністичному суботнику/квітень 1977р./

Бібліотечні фонди системи класифікуються по системі ББК, відбувається перебудова структури системи каталогів і картотек. Бібліотекарі освоюють надання платних послуг населенню. В центральній районній бібліотеці починає діяльність платне об’єднання любителів в’язання, вишивання, крою та шиття „ Фея”. Відкрито продаж дублетної та мало використовуваної літератури. В читальному залі запроваджено ”нічний абонемент”, де читачі за невелику плату можуть отримати потрібну книгу чи журнал додому. Гроші, виручені за надані послуги, використовуються для придбання нової літератури, так як державних коштів на комплектування не вистачає. Надходження літератури до бібліотек різко зменшується. Зменшується виділення бюджетних коштів на утримання бібліотек, а тому починається скорочення бібліотечних кадрів та бібліотек. В середині та кінці 90 –х років, незважаючи на складні економічні умови, зміни у політичній структурі, бібліотека продовжує виконувати свою просвітницьку місію, пристосовуючись до ринкових умов.

Бібліотечні працівники центральної районної бібліотеки та районної бібліотеки для дітей /1988р./

Одне з головних завдань – створення позитивного іміджу бібліотеки, від якого залежала подальша її доля. Цьому сприяло, зокрема, забезпечення естетичного вигляду бібліотечного закладу, висококваліфіковане обслуговування читачів, реклама бібліотеки та їх послуг тощо.
Хоча бібліотека переживала важкі часи, відчуваючи матеріальні, технічні та фінансові труднощі, стали простежуватись якісно нові процеси в галузі. Створено правову базу діяльності бібліотек. Вперше в Україні прийнято Закон України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, проведено Всеукраїнські конгреси бібліотекарів, запроваджено Всеукраїнський день бібліотек.
З 2001 року, в порівнянні з попередніми роками, спостерігається тенденція до збільшення книжкових надходжень. Зростає кількість періодичних видань.
Значно розширюються можливості по обслуговуванню читачів в інтернет-центрі, відкритому в ЦРБ за сприянням Рівненської обласної наукової бібліотеки, яка отримала грант в рамках програми ”Інтернет в публічній бібліотеці”. Згідно цієї програми наша ЦРБ в числі трьох районних бібліотек області отримали 2 комп’ютери за кошти гранту і один комп’ютер за кошти місцевого бюджету. Таким чином, читачі ЦРБ мають безкоштовний доступ до Інтернету при допомозі посольства США в Україні.
Створення цього центру дало змогу безкоштовного користування світовою мережею інформаційних ресурсів. Більше тисячі користувачів має змогу черпати із всесвітньої мережі Інтернет різноманітну оперативну інформацію.
Більшість користувачів центру були зовсім не підготовленими до роботи в мережі, деякі вперше знайомились із комп’ютером. Допомогу в оволодінні навичками роботи за комп’ютером та в мережі Інтернет надавали і надають консультанти центру.
Одним із основних напрямків Інтернет-центру – обслуговування людей з обмеженими фізичними можливостями. Інтернет розширює рамки спілкування для людей з особливими потребами, що має для них велике значення. Тут для них діє інформаційний центр, де представлена інформація, яка постійно поповнюється. Для цієї категорії читачів консультанти Інтернет-центру накопичують інформацію з мережі, вчать працювати на комп’ютерах та в Інтернет мережі.
В Інтернет-центрі бібліотеки протягом року більше 4 тисяч відвідувань. Бібліотекарі допомагають користувачам орієнтуватись в ресурсах Інтернету, навчають шукати інформацію у всесвітній мережі. З 2002 року бібліотека має власний веб-сайт в Інтернеті за адресою: http://radlib.at.ua ., який є цікавим і максимально зручним для користувачів. Тут можна ознайомитися з матеріалами про край, його історію, культуру, звичаї, мережу бібліотек, новини культурного життя району тощо. В районі пройшла реорганізація мережі, тобто відбулось об’єднання публічних та шкільних бібліотек, що дало можливість покращити якість обслуговування користувачів. Районна бібліотека утвердила свої позиції, як методичного центру для працівників сільських бібліотек /розробляє різні методичні рекомендації, посібники, буклети, проводить семінари-практикуми, онлайн навчання, тренінги, ділові ігри, надає допомогу по створенню веб-сторінок ПШБ тощо/.
В 2004 році посаду директора ЦСПШБ обіймає Л.О. Войтишина. Продовжується тенденція щодо розвитку бібліотечної галузі в районі, шляхом написання проектів до міжнародних фондів. Зокрема в 2010 році завдяки зусиллям працівників центральної районної бібліотеки, районної дитячої бібліотеки і чотирьох бібліотек системи сіл Михайлівка, Козин, Хотин, Теслугів стали переможцями конкурсу, який оголосили IREX-Рада Міжнародних наукових досліджень та обмінів та фундація Білла та Мелінди Гейтс «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» в рамках програми «Бібліоміст». Було отримано 15 комп’ютерів, 4 принтери, 4 сканери та програмне ліцензійне забезпечення від програми Microsoft. Бібліотека отримала нові можливості, щодо розширення асортименту послуг /навчання для користувачів в різних нових програмах, роботі на комп’ютері в Інтернет-мережі, проводить онлайн-конференції, створює інтерактивну зону для спілкування тощо/. Вивчає запити читачів, шляхом інтерв’ювання, анкетування, через віртуальну довідку та електронну доставку документів, які розміщені на сайті бібліотеки. Активно просуває свої послуги, ресурси через соціальну мережу facebook.com, ділиться досвідом, спілкується з іншими бібліотеками області, використовуючи програму Скайп. Радивилівщина славиться своєю історією, побутом, легендами та звичаями, тому бібліотека вирішила зібрати інформацію про край та представити новий ресурс в Інтернет-мережі, створивши блог «Краєзнавчий гід».

Презентація «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» в рамках програми «Бібліоміст» /2012р./

Сьогодні в бібліотеці для користувачів діють: - клуб за інтересами «Надвечір’я» /очолює роботу клубу – Рукінова Лариса Володимирівна – завідувачка відділом обслуговування ЦРБ в 2012 році досвід роботи клубу був відзначений в І-му обласному конкурсі бібліотечних інновацій «Бібліофест» і отримав І місце/

Нагородження Рукінової Л.В. за І місце в обласному конкурсі бібліотечних інновацій «Бібліофест» /2012р./

- своєрідний символ, візитна картка Радивилівської центральної районної бібліотеки. Це справжній осередок творчості, натхнення, доброти. Адже основна мета його створення полягала в сприянні повноцінному дозвіллю пенсіонерів, одиноких людей, інвалідів, людей похилого віку. Його учасники – це активні небайдужі люди, які вміють зробити своє життя наповненим та цікавим, незалежно від віку.

Клуб «Надвечір’я»
Клуб «Надвечір’я»

- бібліоінтернет (облаштований завдяки коштам грантових програм),
- інформаційно-ресурсний центр “Милосердя і доброта – людства два крила” (для людей з обмеженими фізичними можливостями),
- музейна експозиція «Радивилівщина – сузір’я відомих людей»

екскурсія музейною експозицією «Радивилівщина – сузір’я відомих людей»/2014р./

- пункт доступу громадян до офіційної інформації, у 2011 році бібліотека приєдналась до Мережі Пунктів доступу громадян до офіційної інформації, так як одним із основних напрямків роботи бібліотеки є інформування членів громади про законодавчі акти, постанови та рішення місцевої влади, надання відомостей щодо діяльності державних установ, політичних партій, громадських організацій, розвиток місцевої громади.
- центр регіональної інформації, який інформує громаду про рішення місцевої влади, надає інформацію з питань соціального забезпечення, комунальних та житлових проблем, працевлаштування тощо;
- електронна бібліотека, яка нараховує понад 300 тис. видань, а це і художня та галузева література, довідники, енциклопедії, періодичні видання та ін...;

Протягом останніх десяти років центральна районна бібліотека активно впроваджує нові комп’ютерні технології. Змінюється обличчя сільських книгозбірень, куди прийшла нова техніка та Інтернет. Доступ до комп’ютерів, відповідно до угод, мають і публічно-шкільні бібліотеки, які розміщені в приміщеннях шкіл. Це стало хорошим підґрунтям для поетапного запровадження в практику роботи централізованих бібліотечних систем програмного продукту – Автоматизованої Бібліотечної Інформаційної Системи ІРБІС (АБІС ІРБІС), а, отже, й надання інноваційних послуг користувачам, що дозволило швидко та якісно здійснювати пошук необхідної інформації.
Краєзнавство – один із пріоритетних напрямків роботи центральної районної бібліотеки. Створена зведена база даних (БД) повнотекстових документів відображає відомості з історії Радивилівщини з залученням баз даних сільських бібліотек – філіалів;
- надання громаді широкого доступу до неї як безпосередньо в стінах бібліотеки, так і через мережу Інтернет, з залученням джерельної бази районного історичного музею, музею-заповідника «Поле Берестецької битви», архівних документів, досліджень краєзнавців тощо. Формує повнотекстові бази даних, де автоматично прикріплюються зовнішні об’єкти (документи).
В 2015 році велика пошукова робота була проведена працівниками бібліотек системи в рамкам вікі – проекту «Долі, обпалені війною», присвяченого 70 - річчю Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни, який був організований Рівненською обласною універсальною бібліотекою з метою збереження історичної пам’яті про учасників бойових дій Другої світової війни – жителів Рівненщини та Радивилівщини, зокрема і виховання у молодого покоління почуття патріотизму. Зібрана інформація про кожного учасника воєнного лихоліття /понад 500 учас. бойових дій/ оброблялася, редагувалася, систематизувалася. Дані матеріали відображені на краєзнавчому блозі Радивилівської центральної бліотеки за адресою http://radblog.at.ua/ у лінці «Їх слід в історії» в підлінці «Долі, обпалені війною» та в електронній енциклопедії «Вікіпедії».

Презентація вікі – проекту «Долі обпалені війною»

В бібліотеці організовуються та проводяться зустрічі з поетами та письменниками краю, онлайн-конференції, презентації проектів, форуми, перегляди кінофільмів, флешмоби, віртуальні подорожі, екскурсії, конкурси тощо.

Зустріч з поетами
Флешмоб «Рівненщина читає Шевченка»

Організаційно-методична робота центральної районної бібліотеки сьогодні спрямована на удосконалення бібліотечного обслуговування в районі, зокрема на вивчення стану бібліотек та рівня їхньої адаптації до сучасних умов розвитку галузі в цілому та кожної бібліотеки окремо, надання методичної та практичної допомоги публічно-шкільним бібліотекам району, пошук і впровадження інновацій в роботу бібліотек (проведення досліджень, анкетувань, моніторингів, майстар-класів, створення веб-сторінок публічно-шкільних бібліотек тощо), організацію системи підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, підготовку і видання методичних матеріалів.

Підвищення кваліфікації бібліотечних працівників
Майстар-клас

Запроваджуються інновації в практику роботи здійснюється електронна розсилка бібліотекам системи матеріалів з питань розвитку бібліотечної галузі та інноваційних методів обслуговування користувачів, підтримка віртуального читацького середовища бібліотеками системи в соціальних мережах Face book, в Контакті, створений блог для працівників бібліотек «Бібліотечний портфель». Вже традиційно практикується проведення методичних днів для працівників публічно-шкільних бібліотек «Навчаємо. Радимо. Допомагаємо».
Працівники бібліотеки готують та видають методико-бібліографічні матеріали з актуальних питань , зокрема: путівник до 450-річчя міста «Подорожуємо вулицями Радивилова», збірників «Історія сіл Радивилівщини», «Історія бібліотечної справи району», «Звичаї та обряди Радивилівщини», «Легенди нашого краю», «Відомі люди краю» , щороку готується до друку бібліографічний довідник «Календар знаменних та пам’ятних дат Радивилівщини» та бібліографічний покажчик «Новини краєзнавчої літератури» веббібліографічні покажчики «Збережемо землю для життя», Вода – душа Землі» до відзначення ювілейних дат письменників, створюють презентацій в програмі PowerPoint /на сьогодні понад 30/ тощо.
Сьогодні бібліотека – інформаційно-освітній та культурний центр району з єдиним довідково-пошуковим апаратом та зведеними каталогами. Вона об’єднує 34 бібліотеки в єдину централізовану бібліотечну систему, для яких стала організаційно-методичним та координаційним центром. Співпрацює з бібліотеками інших систем і відомств, громадськими організаціями, підприємствами та установами. Вона є постійним учасником конференцій, семінарів, тренінгів, фестивалів, що проходять в Україні та регіоні.
У бібліотеці працює 11 талановитих фахівців, кожен з яких вніс відповідний вклад в розвиток центральної районної бібліотеки та бібліотечної справи району в цілому, а це:

Працівники центральної районної бібліотеки на чолі з директором під час виїзного навчання спеціалістів РДОБ «Електронне урядування»/2013р./

- директор ЦСПШБ – Войтишина Людмила Олексіївна /з 2004р./
- /відділ абонементу/ - Рукінова Лариса Володимирівна – завідувачка відділом обслуговування ЦРБ, провідні бібліотекарі ЦРБ - Крук Надія Вікторівна, Надорожна Олена Михайлівна, бібліотекар ЦРБ - Касянчук Раїса Василівна;
- /методичний відділ/ Копцюх Валентина Михайлівна – завідувачка методичним відділом ЦРБ, провідний методист ЦРБ – Гусневська Галина Онуфріївна, провідні бібліографи ЦРБ – Мовчан Світлана Володимирівна та Гуменюк Юля Іванівна, провідний бібліотекар АС ЦРБ - Якимчук Назар Любомирович;
- /відділ комплектування та обробки літератури/ Омельчук Тамара Євгенівна та Загурська Галина Андріївна – провідні бібліотекарі ЦРБ. Потрібно відмітити і працівників, які нещодавно пішли на заслужений відпочинок – це завідувачка відділом комплектування та обробки літератури ЦРБ Савчук Галина Степанівна та провідний бібліотекар ЦРБ /читальний зал/ - Белей Людмила Василівна.

Районна бібліотека для дітей[ред.ред. код]

Радивилівська (до 1992 року Червоноармійська) районна бібліотека для дітей створена в липні 1948 року. Перша бібліотека знаходилася в приміщенні з двох кімнат площею 53 кв.м. по вул. Почаївській з фондом до 5 тисяч примірників книг. На той час був лише один відділ абонемент. Засновником бібліотеки була Мальцева Жанна Іванівна /з 1948 по 1953 р.р./.
Допомогу у створенні та розвитку бібліотеки надавали районний відділ народної освіти, школа та читачі-діти, які здавали книги в подарунок бібліотеці.
Понад 36 років районну бібліотеку для дітей очолювала Корсунюк Надія Антонівна /з 1953 по 1989 р.р./, ентузіаст і патріот бібліотечної справи.

Корсунюк Надія Антонівна

В 1955 році Надія Антонівна закінчила бібліотечний відділ Дубнівського культосвітнього технікуму. Під керівництвом Надії Антонівни з року в рік значно активізувалась робота районної бібліотеки для дітей. За наполегливу працю, невтомність, трудолюбивість Надія Антонівна неодноразово нагороджувалася грамотами Міністерства культури СРСР та УРСР, обласного управління культури та обкому профспілки працівників культури, нагороджена медалями за «Доблесный труд», «Ветеран праці», «За багаторічну роботу».
В 1989 році Надія Антонівна Корсунюк вийшла на заслужений відпочинок.

Приміщення бібліотеки

За період з 1959 по 1979 роки дитяча бібліотека пережила чотири переселення. Перше переселення районної бібліотеки для дітей з вул.Леніна (тепер вул. Почаївська) на вулицю Комуністичну (тепер вул. Паркова) відбулося в 1959 році. Бібліотека отримала приміщення з трьох кімнат площею 93,65 кв.м. В 1962 році в зв’язку з ліквідацією району і ліквідацією міської дитячої бібліотеки, районна бібліотека для дітей була переселена на вул.Комуністичну (вул. Паркова) в приміщення міської дитячої бібліотеки. В результаті злиття двох бібліотек збільшився книжковий фонд на 20 тис. примірників книг. Пізніше в 1974 році відбулось третє переселення бібліотеки в інше приміщення площею 166 кв. м. по вул. Леніна (тепер Почаївська).

Рішенням бюро Червоноармійського РК Компартії України в 1979 році бібліотеці було передано приміщення райкому партії по вул. Парковій, 11 площею 313 кв.м. Значно зросла матеріальна база. До послуг читачів читальний зал, зручне розміщення книг на стелажах, система каталогів та картотек.

Матвєєва Софія Михайлівна

В 1953 році в бібліотеку прийшла працювати Матвєєва Софія Михайлівна /народилася 1936 р. в м.Радивилів/. З 1953 р. по 1976 р. працювала бібліотекарем, зав. читальним залом, зав. абонементом. Згодом – зав. методичного відділу центральної районної бібліотеки. Бібліотечній роботі присвятила близько 40 років свого життя. 18 серпня 2014 року відійшла у вічність.

Пріоритетними напрямками роботи стали популяризація літератури про національне відродження України, відновлення історичної пам’яті, розвиток краєзнавчої діяльності. В діяльності бібліотеки практикуються такі форми роботи як літературні години, прем’єри книги, години народознавства, Тижні дитячого читання, відзначення знаменних та пам’ятних дат письменників та ін.
В 1977 році після централізації державних масових бібліотек ЦБС бібліотека стала районною бібліотекою для дітей Радивилівської централізованої бібліотечної системи.
За роки з 1975 по 1988 р.р. районна бібліотека для дітей стала однією з найкращих бібліотек в області. На базі бібліотеки діяла обласна школа передового досвіду з питань керівництва читанням юних читачів, проводилася значна робота по довідково-бібліографічному обслуговуванню читачів. Бібліотека протягом багатьох років займала перші та другі місця серед бібліотек області по роботі з дітьми, нагороджувалася «Дипломами І та ІІ ступенів», грамотами Президії УРСР, обласного управління культури, облвиконкому та обкому профспілки працівників культури.
В 1979 році значно зросла матеріальна база: придбали діапроектор, книжкові шафи, магнітофон. Бібліотечний фонд становив 29420 примірників книг, послугами бібліотеки користувалися 2272 читачів-дітей. Штат працівників бібліотеки складався з 4-х чоловік. Запроваджувались такі форми масової роботи як читацькі конференції, літературні вікторина«З якої казки улюблений герой» /1958 р./

«З якої казки улюблений герой».jpg Вікторина«З якої казки улюблений герой».jpg
подорожі, колективні обговорення книг. В бібліотеці було оформлено кімнату казок. На базі бібліотеки працювали ляльковий театр «Буратіно», гуртки «Глобус», «Друзі книги».

Пархоменко Надія Володимирівна

Після закінчення Дубнівського технікуму культури в 1956 році Пархоменко Надія Володимирівна, /народилася 22 жовтня 1935 року в с.Опарипси Радивилівського району/ прийшла працювати бібліотекарем в районну дитячу бібліотеку. В 1962 році була переведена методистом в центральну масову бібліотеку. В 1971-1981 роках працювала старшим бібліотекарем відділу обслуговування дітей 4- 8 класів районної дитячої бібліотеки.

Семінар з бібліотечними працівниками району /1973 р./


Голікова Ніна Антонівна працювала в дитячій бібліотеці з 1961 року. З 1974 по 1978 р.р. очолювала відділ обслуговування читачів-учнів 1-4 класів. Бібліотечній справі віддала понад 35 років свого життя. Семеренко Галина Миколаївна в 1976-1980 роках працювала бібліотекарем відділу обслуговування читачів 5-9 класів районної бібліотеки для дітей. На даний час бібліотекар публічно-шкільної бібліотеки с.Срібне.

Грановська Ніна Григорівна

В 1989-1998 роках районну бібліотеку для дітей очолювала Грановська Ніна Григорівна /народилася 30 жовтня 1954 року в Корецькому районі Рівненської області/. З 1981 року працювала зав. читальним залом дитячої бібліотеки. З 1998 року очолює Корецьку ЦСПШБ.

З 1998 по 2003 роки працювала на посаді заступника директора по роботі з дітьми Станіславчук Валентина Василівна, з 2003 року працює провідним бібліотекарем абонементу обслуговування читачів 5-9 класів.
Сенчук Надія Петрівна - бібліограф в ЦРБ, з 1998 року - провідний бібліотекар читального залу районної бібліотеки для дітей, Кунзера Людмила Миколаївна - з 2000 по 2009 рік провідний бібліотекар абонементу обслуговування учнів – читачів 1-4 класів районної бібліотеки для дітей, Войтишина Любов Леонідівна з 2009 року - бібліотекар абонементу обслуговування учнів – читачів 1-4 класів.
Читальний зал Абонемент обслуговування читачів
До послуг читачів 17- тисячний книжковий фонд творів класиків української та світової літератури, науково-популярна, історична та художня література, література детективно-пригодницького жанру тощо.
90-і роки минулого століття виявились для бібліотечної системи доволі скрутними в економічному відношенні. До бібліотеки майже не надходять нові книги. В цей період особливе місце займають періодичні видання. Хоча їх небагато, проте вони яскраво ілюстровані, завдяки чому привертають до себе увагу дітей: для найменших – «Пізнайко», «Соняшник», «Яблунька», «Дивосвіт», «Джміль», «Стежка», для старших – «Однокласник», «Клас», «Радіоаматор», «Акваріум», «Дивослово», «Паросток» тощо.
Особлива увага звернена на популяризацію літератури, яка допомагає засвоєнню шкільної програми. Оформлені книжково-ілюстративні виставки «Книга – мудрість поколінь», «Вік живи – вік учись». Розширенню світогляду дітей значно сприяє масова робота: перегляди літератури, години народознавства, виховні година тощо. Особлива увага звертається на ігрові форми роботи – вікторини, літературні конкурси, створення іграшок- саморобок.
В 2002 році централізовану бібліотечну систему району було реорганізовано в централізовану систему публічно-шкільних бібліотек. При районній бібліотеці для дітей створено два шкільних відділи № 1 /НВК «Школа № -1-гімназія»/ та № 2 /НВК «ЗОШ № 2- ліцей»/. На посаду заступником директора ЦСПШБ по роботі з дітьми стає Гнатюк Галина Якимівна /народилася 11 листопада 1966 року в с.Крупець Радивилівського району/.
Сьогодні бібліотека – це інформаційний, дозвіллєвий, культурно-освітній центр для дітей і підлітків для задоволення інформаційних запитів читачів та розвитку їх творчих здібностей з практично необмеженими можливостями.
Районна бібліотека для дітей є головною дитячою бібліотекою району, яку щороку відвідує 1,8 тис. користувачів: дошкільники, учні загальноосвітніх шкіл, вчителі, вихователі дитячих садків, студенти, батьки, дідусі і бабусі.
Зараз до їхніх послуг більш як 84-хтисячний книжковий фонд, понад 30 назв періодичних видань, методично-бібліографічні матеріали, тематичні папки та довідково-бібліографічний апарат.
Районна бібліотека для дітей співпрацює з загальноосвітніми школами міста, будинком дитячої творчості, міською школою мистецтв та дитячим садочком «Сонечко». Співпраця спрямована на популяризацію літератури через проведення змістовних масових заходів, виховання у дітей любові до книги, рідного краю.
З 2005 року проводиться щорічний Всеукраїнський конкурс дитячого читання «Найкращий читач року», в якому беруть участь діти – учні 6-7 класів. В 2007 році читачка Теслугівської публічно-шкільної бібліотеки Інна Гришковець виборола призове місце в м.Рівне і представляла район на форумі видавців у м.Львів. В 2008 році Роман Пришко як переможець обласного туру конкурсу був учасником Всеукраїнського фестивалю дитячого читання «Книгоманія» у Львові.
Бібліотека брала участь у Всеукраїнських конкурсах дитячої творчості «Нащадки пам’ять бережуть», «У вінок Кобзаря ми вплітаємо майбутнє», «Моє місто і я в XXI столітті», «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу», фотоконкурсі «Map-Ukraine Шевченкіана», обласному конкурсі «Найкраща книга Рівненщини», Всеукраїнському марафоні сімейного читання «Тату, почитай!».
Щороку під час весняних шкільних канікул проводиться Всеукраїнський тиждень дитячого читання, під час якого працівники дитячої бібліотеки спільно з Будинком дитячої творчості та міською школою мистецтв організовували зустрічі школярів з письменниками, поетами, краєзнавцями.
В рамках фестивалю дитячої творчості «Веселковий дивограй», присвяченому Міжнародному дню захисту дітей, організовуються виставки дитячих творчих робіт.
Бібліотека для дітей своєчасно надає користувачам максимальний доступ до необхідної інформації незалежно від форм її носіїв, враховуючи інформаційні потреби і задоволення індивідуальних інтересів читачів-дітей, допомагає в самоосвіті, розширює спектр інформаційних та довідково-бібліографічних послуг з використанням електронних ресурсів, Інтернет- мережі, а також бере участь в організації дозвілля школярів та розвитку їх творчих здібностей.
У бібліотеці акумулюються матеріали краєзнавчого характеру різних видів (книги, публікації в пресі, спогади земляків). Всі ці матеріали відображаються у краєзнавчій картотеці та надані для користування читачам у краєзнавчому куточку бібліотеки.
Завдяки проекту «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернет II» програми «Бібліоміст» бібліотека в 2011 році отримала 2 сучасних комп'ютери, оснащені веб-камерами, навушниками з мікрофоном та ліцензоване програмне забезпечення корпорації Майкрософт, що дало можливість задовольнити інформаційні потреби користувачів завдяки бібліо-інтернету з надання безкоштовного доступу до Інтернету. За платні послуги придбано персональний комп’ютер та багатофункціональний пристрій.
Активно впроваджуються та популяризуються бібліотечно-інформаційні ресурси, створюються нові масиви власних електронних продуктів: проводиться постійне збереження електронних ресурсів (текстові документи, мультимедійні матеріали), створюються папки на допомогу у вивченні шкільної програми: Історія, Біологія, Хімія, Географія, ОБЖД, література /українська, зарубіжна/, Вчителю історії, Вчителю біології та ін. Розпочато роботу з автоматизації бібліотечних процесів. За допомогою демоверсії програми АБІС ІРБІС ведеться опис статей періодичних видань «Журавлик», «Юний натураліст», «Прапор перемоги», «Вільне слово», створена електронна база даних «Читачі» та електронний каталог книг.
Ведеться активна робота з довідково-бібліографічного обслуговування. Проводяться інформаційні огляди літератури, які супроводжуються виставками нової літератури, оглядами, бесідами, консультаціями.
Сторінки районної бібліотеки для дітей в соціальних мережах - «В контакті» http://vk.com/id175000124 та «Facebook» http://www.facebook.com/ms.libr, створені для віртуального спілкування та реклами бібліотеки, постійно оновлюються. Відвідувачі сторінки можуть ознайомитися з новинками літератури, яка надходить до бібліотеки, почитати книги. Інформація про заходи, які проводить бібліотека, виставляється на сайті центральної районної бібліотеки.
Читачі молодшого віку та дошкільники беруть участь у розвиваючих іграх «Почитаємо книжечку, послухаємо казочку, розкажемо віршик», «Збудуй піраміду», «Склади малюнок з пазлів», гра-конкурс «Вітання білосніжної цариці», тест-гра «Битва інтелектуалів», літературна гра «Чи вірите ви…», інтерактивна подорож «За сорок днів навколо світу», літературні читання «Чарівна сила казки». Постійно проводяться екскурсії для дітей загальноосвітніх шкіл міста «В перший раз завітали ви до нас», «Завітаймо до бібліотеки: почитати книгу, переглянути журнал, погуляти в Інтернеті», під час яких діти знайомляться з відділами бібліотеки, книжковим фондом, переглядають фільми, мультфільми тощо.
В дитячому відділенні центральної районної лікарні працівниками бібліотеки проводяться акції «Подаруй бібліотеці книгу», «Підтримай бібліотеку», «Подаруй дитині книгу».
В гостях у бібліотеки побували літератори Рівненщини Є.Шморгун, Л.Пшенична, Л. Гуріна, львівська письменниця Л.Вдовиченко, професор, доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри ботаніки, деревознавства і недеревних ресурсів лісу Національного лісотехнічного університету України Василь Рябчук.
Беруть участь у масових заходах юні таланти художнього слова, поети-початківці міста Андрій Лущик, Марійка Зубова, Наталія Троць, Марійка Герус, Наталія Нідзельська, місцевий краєзнавець, поет Євген Гудима, активна учасниця клубу «Затишок» Надія Вечорко. Юлія Дейнека, учениця НВК «Школа №1-гімназія» і читачка бібліотеки, випустила свою першу книжечку віршів «Вірні клавішам пальці». В жовтні 2014 року в шкільних відділах районної бібліотеки для дітей у рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек проходив Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом «Час читати!». З питань обслуговування користувачів-дітей для бібліотечних працівників району відбуваються щорічні семінари-практикуми.
В 2014 році районна бібліотека для дітей взяла участь у ІУ обласному фестивалі-конкурсі інноваційного бібліотечного досвіду «Бібліофест» в новому форматі, на якому представили досвід роботи «Барви бібліотечного літа» у номінації «Моя унікальна аудиторія».

Медицина[ред.ред. код]

Радивилівська районна лікарня[ред.ред. код]

Історія лікарні розпочалася на початку 20 століття, коли на кошти місцевого мецената Мойсея Гінсбурга було засновано лікарню на 30 ліжок. Біля витоків лікарні стояв хірург Шепченко Петро Дмитрович. У середині тридцятих років відкрито державну лікарню — вже на 50 ліжок, 5 із яких були акушерські. Оскільки лікування в цьому закладі було досить дорогим (коштувало хворому п'ять злотих на добу), то його послугами могли скористатись тільки заможні люди. У роки війни в лікарні було розміщено військовий госпіталь, тут же надавалась медична допомога і жителям району.

У 1945 році створено районний відділ охорони здоров'я. У районній лікарні тоді було 50 ліжок, з них по 15 хірургічних та терапевтичних, по 10 пологових та інфекційних. У районі функціонувала також тублікарня на 15 ліжок, а з 1953 року розпочалася організація 20 колгоспних пологових будинків. Лікарня інтенсивно розбудовувалась, поліпшувалась її матеріальна база. Так, у 1972 році було введено в дію новий терапевтичний корпус на 100 ліжок, добудовано акушерсько-гінекологічне відділення. У лікарні функціонувало вже 250 ліжок. Було відкрито травматологічне, неврологічне відділення, реанімаційну палату.

Добудову пологово-гінекологічного корпусу на 60 ліжок (35 гінекологічних і 25 пологових зі спільним перебуванням матері й дитини) було завершено в 1984 році, а наприкінці 1985-го введено в дію типовий хірургічний корпус на 150 ліжок з операційним блоком на 4 операційні, типовим відділенням анестезіології та інтенсивної терапії на 6 ліжок. Особлива увага в ці роки надається спеціалізованим службам: акушерсько-гінекологічній, реанімаційній, хірургічній, педіатричній, офтальмологічній. У 1988 році введено в експлуатацію типове приміщення поліклініки на 420 відвідувань за зміну. З введенням хірургічного корпусу потужність лікарні сягнула 350-ти ліжок.

Сьогодні Радивилівська центральна районна лікарня — це лікувально-профілактичний заклад на 230 ліжок, у якому працюють 81 лікар (21 з вищою кваліфікаційною категорією, 37 — з першою) та 248 середніх медичних працівників. Основні напрями діяльності: надання кваліфікованої стаціонарної та амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги населенню міста і району.

Транспорт[ред.ред. код]

Розклад руху міських мікроавтобусів у Радивилові, а також автобусів по автостанції Радивилів і пасажирських поїздів по залізничній станції Радивилів — на сайті «Радивилів.info».

Учасники бойових дій Другої світової війни[ред.ред. код]

Адамський Володимир АнтоновичГнатюк Микола ГригоровичГорлач Михайло КарповичДурда Іван ЙосиповичЄсіпчук Надія МихайлівнаЖаров Олександр ІвановичКозунь Володимир КостянтиновичКокошко Андрій СеменовичКрижанівський Станіслав ГнатовичКропаньов Іван ІвановичКрук Микола ВасильовичКусак Володимир ІвановичЛемещук Володимир ІвановичЛень Адам ЛукичЛісневський Петро ФабіяновичМарушкевич Михайло СтепановичМарцинковський Степан ІвановичОжередова Варвара ОлексіївнаОжередов Іван ГерасимовичОмелянчук Іван Дем'яновичПолзіков Іван СергійовичПороховник Микола ДмировичРучкін Іван СеменовичСавін Георгій ДаниловичТевосянц Сергій ГригоровичТихончук Олександр ПавловичХіленко Іван ВасильовичШелест Михайло ПетровичШинкаренко Андрій Андрійович. /Список неповний/.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Волинська область Волинська область
(Горохівський район)
Демидівський район Млинівський район
Львівська область Львівська область
(Бродівський район)
Gray compass rose.svg Дубенський район
Львівська область Львівська область
(Бродівський район)
Львівська область Львівська область
(Бродівський район)
Тернопільська область Тернопільська область
(Кременецький район)