Гачек

ˇ
Гачек
Діакритики в кирилиці, латиниці й грецькій абетці
	Знаки наголосу
	знак наголосу(◌́)
	акут(´)
	подвійний акут(˝)
	гравіс/варія(`)
	подвійний гравіс( ̏)
	бревіс(˘)
	обернений бревіс( ̑)
	гачек(ˇ)
	седиль(¸)
	циркумфлекс(ˆ)
	умлаут(¨)
	крапка(·)
	гак( ̡ ̢ ̉)
	палатальний гак(◌̡)
	ретрофлексний гак(◌̢)
	гак зверху / dấu hỏi(◌̉)
	ріжок / dấu móc( ̛)
	йота підписна( ͅ )
	макрон(¯)
	макрон знизу(◌̱)
	підкреслення(◌̲)
	вертикальна лінія зверху(◌̍)
	огонек / nosinė(˛)
	периспомена( ͂ )
	кільце(˚, ˳)
	кільце знизу(◌̥)
	штрих(◌̵, ◌̶)
	густий придих(῾)
	тонкий придих(᾿)
	ісо(῎)
Знаки, іноді використовувані як діакритики
	апостроф(’)
	нахильна риса(◌̸)
	двокрапка(:)
	кома(,)
	дефіс(˗)
	тильда(~)
Діакритики в інших писемностях
	Арабські діакритики
	Церковнослов'янські діакритики
	камора( ҄)
	покриття( ҇)
	титло( ҃)
	ерок(◌꙽)
	Діакритики ґурмукхі
	Гебрайські діакритики
	Індійські діакритики
	анусвара(ं ং ം)
	чандрабінду(ँ ఁ)
	нукта(़)
	вірама(् ് ్ ් ್)
	чандраккала(്)
	Діакритики МФА
	Японські діакритики
	дакутен(ﾞ)
	хандакутен(ﾟ)
	Кхмерські діакритики
	Сирійські діакритики
	Тайські діакритики
Інше
	Пунктирне коло◌
	Пунктуаційні знаки
	Логічні символи
	Цей шаблон: переглянути; обговорити; редагувати;

Га́чек (чеськ. háček «гачок», англ. caron) — діакритичний знак, що вживають у латинській абетці над деякими буквами для зміни їхнього звучання. Найпоширеніші літери з гачеком — č, ř, š, ž. Авторство знаку належить Янові Гусу, що ввів його 1410 року. Форма походить від точки над літерою. Згодом вигляд став сучасним.

Назва[ред. | ред. код]

В офіційній англомовній номенклатурі Юнікоду використовується назва caron, (наприклад, Latin capital letter Z with caron). Перша згадка цієї назви датується 1967 роком у посібнику, розробленому для уряду США «United States Government Printing Office Style Manual», а згодом використана у таких наборів символів, як DIN 31624 (1979), ISO 5426 (1980), ISO/IEC 6937 (1983) та ISO/IEC 8859-2 (1985).^[1] Походження назви залишається незрозумілим, але було припущено, що воно походить від поєднання слів caret і macron.^[2]

Назва haček (без позначки довгої голосної) зустрічається в більшості англійських словників, Оксфордський словник англійської мови подає її ще у виданні 1953 року. У чеській мові háček означає гачок, форма множини — háčky.

У словацькій знак називається mäkčeň («пом'якшувач»), у словенській strešica («дашок») чи kljukica («гачок»), у хорватській та сербській kvaka чи kvačica (теж «гачок»), у литовській paukščiukas («пташка»), katus («дах») у естонській, hattu («капелюх») у фінській та ičášleče («клин») у мові лакота.

Слов'янські мови[ред. | ред. код]

Спочатку знак вживався лише в чеській писемності, зараз також вживається в словацькій^[3]. 1830 року Людевит Гай ввів гачек у хорватську писемність. З середини 19 століття вживається в словенській писемності. Наразі вживається в лужицьких мовах ^[4].

З 1834 року робилися спроби запровадити гачек до українських абеток на основі латинки, з початку 20 століття знак зустрічається в білоруській латинці. Сьогодні гачек іноді використовують для транслітерації латинкою українських слів (хоча зазвичай українські власні назви відтворюють засобами англійської мови).

Балтійські мови[ред. | ред. код]

Гачек використовується також в алфавітах сучасних балтійських мов: литовської та латиської.

Транскрипція та транслітерація[ред. | ред. код]

Букви з гачеком широко вживані в лінгвістичних роботах при транскрипції безписемних мов світу (у тому числі в записі реконструйованих праформ — праслов'янських, праіндоєвропейських), а також у латинській транслітерації інших писемностей, в тому числі й слов'янської кирилиці. Однак в МФА вживання цього знака обмежене (наприклад, для шиплячого, що відповідає кириличному ш або чеському š, використовується символ ʃ).

Письмові та друковані гачеки[ред. | ред. код]

У друкованому тексті гачек, що вживається з певними літерами (малі ť, ď, ľ, велика Ľ) перетворюється на позначку, схожу на апостроф. У рукописному тексті це трапляється рідко. Незважаючи на схожість із апострофом, існують значні відмінності в кернингу. Використання апострофа замість гачека вважається непрофесійним, хоча часто зустрічається на товарах, вироблених за кордоном та імпортованих до Чехії та Словаччини (для порівняння: t' — ť, L'ahko — Ľahko). (Апострофи, що позначають пом'якшення у деяких прибалтійсько-фінських мовах, таких як вируська та карельська, не є формами гачека.)

Див. також[ред. | ред. код]

Циркумфлекс

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Andrew West, Antedating the Caron [Архівовано 24 лютого 2010 у Wayback Machine.](англ.)
↑ Unicode.org. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 4 вересня 2011.
↑ До 18 століття на території Словаччини як літературна мова вживалася чеська, хоча пам'ятки власне словацької мови існують з початку 16 століття
↑ Писемність у лужицьких мов виникла в 16 столітті. Крім сучасної писемності, відомо готичне німецьке письмо швабах.

[1] Andrew West, Antedating the Caron [Архівовано 24 лютого 2010 у Wayback Machine.](англ.)

[2] Unicode.org. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 4 вересня 2011.

[3] До 18 століття на території Словаччини як літературна мова вживалася чеська, хоча пам'ятки власне словацької мови існують з початку 16 століття

[4] Писемність у лужицьких мов виникла в 16 столітті. Крім сучасної писемності, відомо готичне німецьке письмо швабах.

[1]

[2]

[3]

[4]