Житковицький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Житковицький район
Жыткавіцкі раён
Coat of Arms of Žytkavičy, Belarus.png
Основні дані
Країна: Flag of Belarus.svg Білорусь
Область: Gomel-oblast-zhitkovichsky.png Гомельська область
Утворений: 17 липня 1924
Населення: (2008) 43 900 осіб
Площа: 2910 км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Житковичі
Кількість міст: Житковичі, Турів
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Веб-сторінка: http://zhitkovichi.gomel-region.by/
Голова РДА: Микола Какора

Житковицький район (біл. Жыткавіцкі раён) - адміністративна одиниця на заході Гомельської області.

Адміністративний центр - місто Житковичі.

Географія[ред.ред. код]

Площа району становить 2910 км кв; 56,3 % території займає ліс - в основному хвойні й черноольхові деревні породи. Близько 14 % території припадає на ріки, озера й штучні водойми. Район межує із Петриковським і Лельчицьким районами Гомельської області, зі Столінським і Лунинецьким районами Брестської області, а також Любанським і Солігорським районами Мінської області.

Основні ріки - Прип'ять і її припливи Случ, Ствига й інші. Основне озеро - Червоне на півночі району.

У районі розвідані великі родовища горючих сланців, бурого вугілля, будівельного каменю, каоліну, торфу. Є невеликі запаси рідкоземельних металів. Відомі запаси торфу оцінюються в 126,7 млн тонн, каоліну - в 17,7 млн тонн, горючих сланців - 1,181 млрд тонн.

Історія[ред.ред. код]

Район входив до складу Мінського воєводства, після розділів Речі Посполитої увійшов до складу Мінської губернії, де перебував у складі спершу Давид-Городоцького повіту, а потім - у складі Мозирського повіту.

17 липня 1924 року Житковицька волость була перейменована в Житковицький район. Житковичі довгий час залишалися містечком, а 27 вересня 1938 року одержали статус міського селища. Сучасні границі район отримав в 1962 році.

У жовтні 1971 року Житковичі одержали статус міста.

Район помітно постраждав від аварії на ЧАЕС і від повені 1993 року.

В 1992 у районі відновлена Турівська й Мозирська єпархія, заснована ще в 1005 незабаром після хрещення Київської Русі.

Демографія[ред.ред. код]

Населення Житковицького району - 43,5 тис. чоловік (на 1 січня 2009), у тому числі в міських умовах проживають 19,8 тис. чоловік (16,7 тис. - Житковичі, 3,1 тис. - Турів).

Усього налічується 109 населених пунктів, з них 107 - сільських, населення яких становить 23,7 тис. Таким чином, у сільській місцевості проживає 54,5 % населення району.

Адміністративний пристрій[ред.ред. код]

  • Турів (міська рада)

Сільради[ред.ред. код]

  • Вересницька
  • Дяковицька
  • Ленінська
  • Люденевицька
  • Мілевицька
  • Морохоровска
  • Озеранська
  • Переровська
  • Руднянська
  • Ричевська
  • Червоненська
  • Юркевицька

Населені пункти[ред.ред. код]

Назва Чисельність населення
(перепис 1999)
Житковицька міська рада 17 445
Житковичі 16 700
Кажановичі 454
Західний 133
Черетянка 73
Забродьє 70
Оцковане 15
Турівська міська рада 3151

Економіка[ред.ред. код]

Основні підприємства: «Житковицький моторобудівний завод», Торфобрикетний завод «Червоне», «Ліспромгосп», «Лісгосп», Турівський консервний завод.

Основою економіки району є сільське господарство. Житковицький район спеціалізується на виробництві молока, м'яса, зерна, картоплі, кукурудзи, цибулі, зеленого горошку[1]. Сільськогосподарські землі займають 52 835 гектарів, орна земля займає 23 069 гектарів. Поголів'я великої рогатої худоби в агропідприємствах району становить близько 23 300 голів, свиней - 2 900[2]. У районі також працює дослідний рибгосп «Біле».

Транспорт[ред.ред. код]

Транспортна інфраструктура включає залізницю Берестя - Гомель, а також автомобільні дороги M10 Берестя - Гомель, P88 Житковичі - Давид-Городок - Столін - границя України, P128 Турів - Лельчиці - Словечно. По території району також проходить невелика частина дороги P23 Мінськ - Мікашевичі. По ріці Прип'ять здійснюється судноплавство.

В 1985 на місці поромної переправи через ріку Прип'ять побудований міст довжиною більше одного кілометра, що зв'язав воєдино дві частини району.

Визначної пам'ятки[ред.ред. код]

  • Турів, Замкова гора.
  • Турів, Всесвятська церква (побудована в 1810).
  • Кам'яний хрест на цвинтар у селі Запісоччя. Щороку він на кілька міліметрів виростає із землі.
  • Краєзнавчий музей і Музей Національного парку «Прип'ятський» в Турів.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]