Житковичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Житковичі
біл. Жыткавічы
Coat of Arms of Žytkavičy, Belarus.svg
Герб
Жыткавічы. Помнік.jpg
51°14′ пн. ш. 27°52′ сх. д. / 51.233° пн. ш. 27.867° сх. д. / 51.233; 27.867Координати: 51°14′ пн. ш. 27°52′ сх. д. / 51.233° пн. ш. 27.867° сх. д. / 51.233; 27.867
Країна Білорусь Білорусь
Область Гомельська область
Район Житковицький район
Тип місто
Перша згадка 1500
Статус з жовтень 1971 року
Населення 16,9 тис. (2004)
Поштові індекси 247951 (2,3)
Телефонний код +375-2353
До обласного центру
 - фізична 238 км
До Мінська
 - фізична 229 км
Житковичі is located in Білорусь
Житковичі
Житковичі

CMNS: Житковичі на Вікісховищі

Жи́тковичи (біл. Жыткавічы) — місто в Білорусі, в самому центрі Прип'ятського Полісся, адміністративний центр Житковицького району Гомельської області.

Житковичі знаходиться за 238 км на захід від обласного центру. Відстань до Мінська 229 км і 25 км до історичного міста Турів. Проходять автодороги Берестя — Гомель, Мінськ — Мікашевичі, Житковичі — Столін, Житковичі — Любань, залізнична станція на лінії Гомель-Лунинець. На околиці міста знаходиться велике розвідане родовище бурого вугілля.

Населення[ред.ред. код]

Рік Кількість населення Дворів
1866 644 80
1886 326 51
1897 1 200 -
1908 2 084 -
1909 2 027 329
1923 2 895 -
1924 2 175 378
1926 2 975 -
1928 2 334 -
1933 2 900 -
2005 16 600 -

Історія[ред.ред. код]

Житковичі вперше згадуються в Литовській Метриці в 1500 році як містечко Слуцького князівства (Новогрудське воєводство) Великого князівства Литовського. Після об'єднання Великого князівства Литовського та Польщі Житковичі входили до складу Речі Посполитої.

Після другого поділу Речі Посполитої в 1793 році стали центром волості в Мозирському повіті Мінської губернії Російської імперії. В тому році тут було 79 дворів, проходив тракт Мозир — Давид-Городок, діяла поштова станція. Тут розміщувався маєток Ожаринських. З 1795 по 1924 рік центр волості, до складу якої входили 13 селищ.

Промисловість у містечку почала розвиватися з 1886 року з будівництвом Поліської залізниці і почала діяти станція.

17 липня 1924 року Житковицька волость була перейменована в Житковицький район. З 27 вересня 1938 року Житковичі отримали статус селища міського типу, де жило 4,3 тис. осіб.

У роки Великої Вітчизняної війни тут діяло підпілля. У боях за визволення селища загинуло 139 воїнів, вони поховані у братській могилі у сквері.

У жовтні 1971 року Житковичі отримали статус міста, сюди було включене сусіднє село Дворець.

Забудова[ред.ред. код]

Сучасна забудова кам'яна та дерев'яна, нові будинки зводяться вздовж бульвару. Багатоповерхові будинки побудовані в мікрорайонах «Озерний» і «Північний».

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятник дерев'яного зодчества Житковицька Свято-Троїцька церква. Цей храм був побудований в 1842 році. Також костел св. Йосипа, та й церква св. Параски П'ятниці.

Освіта та культура[ред.ред. код]

У місті є 4 середніх школи, 1 школа-інтернат, 1 музична, 2 спортивних школи, ПТУ-182 (сільське і лісове господарство, механізація меліоративних робіт). Будинок школярів, районний і міський будинки культури, бібліотеки, центр фольклору, музей. Видається газета «Нове Полісся». 7 вересня в Житковичах і Турові проводиться фестиваль камерної та духової музики під керуванням Михайла Фінберга.

Відомі люди[ред.ред. код]

  • Композитор В. Будник
  • Художниця Н. Чорноголових

Промисловість[ред.ред. код]

  • Основні підприємства: моторобудівний завод, завод «Сатурн», лісозаготівельне об'єднання
  • Підприємства харчової промисловості: молокозавод, хлібозавод.

Посилання[ред.ред. код]