Копистенський Захарія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Захарія Копистенський
Zaharia kopystensky.jpg
Ім'я при народженні Захарія Копистенський
Псевдо Азарія
Народився друга половина XVI ст.
Перемишль, Руське воєводство, Королівство Польське
Помер 21 березня 1627(1627-03-21)
Київ
Поховання Києво-Печерська лавра
Діяльність проза
Напрямок полемічна література
Жанр богословський трактат
Magnum opus Палінодія, або книга оборони
Конфесія православ'я

Захарія Копистенський (псевдонім Азарія; ? — †21 березня 1627)  — шляхтич червоноруський з Перемишля, український письменник, культурний і церковний діяч, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1624 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Представник роду дрібної руської шляхти — Копистенських гербу Сас або Леліва,[1] дідичним селом яких було Кописно в Перемиській землі (тепер Польща). Правдоподібно, був сином брата (братанком) Михаїла Копистенського — відомого православного єпископа, який не перейшов на унію з РКЦ.[2] Здобув освіту у Львівській братській школі. Вільно володів грецькою і латинською мовами.

1616 року переїхав до Києва, вступив у Київське братство, де розвинув видавничу і полемічно-літературну діяльність. Того ж року написав передмову до Часослова — першої книги, виданої 20 грудня 1616 року Києво-Печерською друкарнею.

20 листопада 1624 року Захарія Копистенський був поставлений архімандритом Києво-Печерської Лаври.

Копистенський — автор богословських трактатів: «Книга про віру єдину…» (16191621), «Книга про правдиву єдність православних християн» (1623), передмови до «Бесіди Івана Золотоустого» (1623) та «Номоканона» (1624), проповідей («На погреб Є. Плетенецького») тощо.

Брав участь у полеміці разом із представниками інших християнських течій. Його найбільшим полемічним твором вважається «Палінодія, або книга оборони» (1621—1622), що була спрямована проти католицизму та унії і виражала ідею об'єднання Східної Європи під егідою православ'я.

Помер 21 березня (велика середа Страсного тижня) 1627-го року. Був похований в каплиці князів Корецьких у Києво-Печерській лаврі, де була його надгробна плита з епітафією.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Herb Sas i lista nazwisk w elektronicznej wersji Herbarza polskiego Tadeusza Gajla (пол.)
  2. Rechowicz M. Kopystyński (Kopysteński) Mateusz h. Leliwa // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław; Warszawa; Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XІV/1, zeszyt 60. — S. 26. (пол.)
  3. Калнофойскій Аθанасій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 40.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]