Зінчиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зінчиця
49°30′10″ пн. ш. 27°00′25″ сх. д. / 49.503000000028° пн. ш. 27.00700000002778012° сх. д. / 49.503000000028; 27.00700000002778012
Витік на південний схід від с. Климашівка
• координати 49°30′10″ пн. ш. 27°00′25″ сх. д. / 49.503000000028° пн. ш. 27.00700000002778012° сх. д. / 49.503000000028; 27.00700000002778012
Гирло Південний Буг
• координати 49°22′48″ пн. ш. 27°16′01″ сх. д. / 49.38000000002777767° пн. ш. 27.267000000027778128° сх. д. / 49.38000000002777767; 27.267000000027778128
Країни: Україна Україна
Хмельницька область
Хмельницький район
Регіон Одеська область
Хмельницька область
Довжина 27 км
Площа басейну: 115

Зінчи́ця — річка в Україні, в межах Хмельницького району Хмельницької області. Ліва притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 27 км. Площа водозбірного басейну 115 км². Похил річки 2,4 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 1,5 км, завглибшки до 30 м. Береги частково заліснені. Заплава завширшки пересічно 300 м. Річище звивисте, дно кам'янисте; завширшки до 5 м (у пониззі).

Басейн річки розташований у межах Вовчко-Бужоцького геоморфологічного району, це частина поверхні Верхньобузької височини. Абсолютні висоти у верхів'ї Зінчиці становлять 365,6 м, у середній течії — 345,8 м, а в нижній — 315,7 м. Тут помітна крутизна схилів, розвинена ерозія. У нижніх частинах балочних схилів, у місцях виходів сарматських пісків і глин часто бувають зсуви, є невеликі кар'єри, де добувають глину та пісок. У басейні Зінчиці сформувалися чорноземи опідзолені, а в долині річки — лучно-болотні та болотні ґрунти.

У геоботанічному відношенні басейн річки розташований у межах Старокостянтинівського геоботанічного району.

Зінчиця і її притоки утворюють 9 ставків і 2 водосховища, а тому іхтіофауна тут досить різноманітна.

Земноводні представлені жабами гостромордою, ставковою, трав'яною, озерною, квакшею, кумкою червоночеревою, ропухами зеленою і сірою, біля струмків і в лісах трапляються тритони звичайний і гребінчастий та часницниця.

Орнітофауна досить широко представлена птахами лук, боліт і водойм — 47 видів, птахами степу і поля — 14 видів і птахами-синантропами — 7 видів. Із ссавців можна натрапити на ондатру, видру річкову, полівку водяну, крота, пацюка сірого, козулю, їжака звичайного. На полях поблизу річки мешкають заєць-русак, хом'як, полівка звичайна, миша польова, бурозубка.

Річка протікає через лісовий заказник «Давидковецький» площею 506 га, «Лісогринівецьке» урочище площею 110 га. Поблизу с. Пирогівці є «парк-пам'ятка імені Мацишина» площею 12 га.

Розташування[ред. | ред. код]

Зінчиця бере початок біля села Климашівка (на південний схід від села). На південній околиці с. Скаржинці (Хмельницький р-н) річка тече заболоченою долиною, яка має ширину в цьому місці до 500 м. З центру села до Зінчиці тече струмок, на якому знаходиться ставок завдовжки 110 м і завширшки 95 м. Між с. Скаржинці та с. Лісові Гринівці річка розливається в став, який має довжину 500 м і ширину — 100—150 м. Здолавши греблю ставка, Зінчиця плине все далі на південний схід. Біля Лісових Гринівець до річки впадає перша права притока, яка значно поповнює Зінчицю. У верхній течії до річки впадає ще дві лівих притоки, що беруть початок у лісках поблизу с. Стуфчинці і с. Тиранівка. Друга ліва притока бере початок у заболоченому яру. Південно-західніше Стуфчинців починається середня течія Зінчиці. Тут вона розливається в став, який має довжину 1400 м і ширину — 200 м. До нього тече третя ліва притока від Стуфчинців. На лівому березі тут можна побачити ями глибиною до 3-4 м, є також глибокі яри.

У середній течії Зінчиця приймає 6 лівих приток і 9 правих. І Зінчиця і її притоки мають заболочені заплави. На північній околиці с. Давидківці річка розливається у став, який має довжину 1800 м і ширину 200—300 м.

Нижня течія Зінчиці починається від Бахматовецького водосховища. Східніше с. Бахматіці річка знову розливається у Пирогівське водосховище. Розділивши с. Пирогівці на дві нерівні частини, Зінчиця на південній околиці села впадає у Південний Буг.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  2. Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.