Карло Боссолі
| Карло Боссолі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Carlo Bossoli | ||||
 | ||||
| Карло Боссолі, 1850-60ті | ||||
| Народження |
6 грудня 1815 Лугано, Швейцарія | |||
| Смерть | 8 квітня 1884 (68 років) | |||
| Турин, Італія | ||||
| Національність | італієць | |||
| Країна |
 Італія | |||
| Жанр | художник | |||
| Діяльність | художник, сценограф, фотограф | |||
| Напрямок | пейзаж, мариніст, баталіст | |||
| Роки творчості | 1833–1884 | |||
| Покровитель | Михайло Воронцов | |||
|
| ||||
 Карло Боссолі у Вікісховищі | ||||
Карло Боссолі (італ. Carlo Bossoli; 6 грудня 1815, Лугано, Швейцарія — 8 квітня 1884, Турин, Італія) — італійський і швейцарський художник, пейзажист, мариніст, баталіст, мандрівник. Молодість провів на півдні України, в Одесі, Криму, де користувався опікою графа Воронцова. У зрілому віці жив в Італії, де брав участь у війні за об'єднання держави.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Швейцарії у родині італійського каменяра Петро Боссолі. У 1820 році батьки Карло переїхали до Одеси, що тоді бурхливо розвивалася і забудовувалася. У 1820–1826 роках Карло навчався у школі капуцинів. Після її закінчення працював у торговця антикваріатом і естампами, де у вільний час почав малювати та копіювати картини. З 1828 року став працювати у художника й декоратора Одеської опери Ринальдо Нанніні, учня відомого італійського декоратора Алессандро Санкиріко[en].
Вже з 1833 року Карло почав писати картини та продавати їх. Його батько помер у 1836 році, тому йому довелося утримувати матір, сестру Джованну та її позашлюбного сина Франческо Едуардо. Роботи молодого художника помітив граф Воронцов, Новоросійський і Бесарабський губернатор. Він замовив Карло декілька малюнків з видами Одеси, які добре оплатив.
Після знайомства з родиною Воронцових Боссолі за порадою дружини графа Єлизавети у травні 1839 року відправився до Італії з метою навчання живопису. По дорозі він відвідав Стамбул. В Італії Карло спочатку їде до Риму, де провів деякий час у спілкуванні з англійськими художниками. Потім був у Мілані, Неаполі, рідному Лугано.
1840 року Карло повернувся з Італії до Криму, жив в Алупці у Воронцова до 1842 року. За цей час він багато їздив по Криму і створив понад 70 пейзажів. У 1842 році в одеській типографії Д. Кленова був надрукований перший альбом черно-білих літографій Боссолі, що містив 24 літографії. Інший альбом з 52 малюнками було опубліковано вже у 1853 році в Лондоні.
У 1844 році на прохання матері Карло Боссолі залишив Російську імперію та від'їхав до Італії. Спочатку родина жила в Мілані. Боссолі багато їздив по навколишніх містечках, малював у місті й на природі. У 1848 році він зробив серію картин Міланського повстання. 1849 року померла мати Карло. Після повстання 1853 року[it] Боссолі довелося тікати до Турина, де він і жив до кінця життя.
У 1850-х роках Боссолі багато подорожував. Він відвідував Англію, Шотландію, Францію, Іспанію, Марокко. У 1857 році мандрував по Данії, Норвегії, Швеції, Німеччині, Фінляндії, Росії. У 1859–1860 роках Карло взяв участь у другій італійсько-австрійській війні за об'єднання Італії, виконавши серію малюнків на військову тему. За ці роботи принц Євгеніо[it] дарував йому титул «живописець нашої історії». Під час війни Боссолі захворів на лихоманку, тому подальші роки вже менше малював, а більше займався облаштуванням власного будинку у мавританському стилі, що нагадував Воронцовський палац. Багато часу він присвячував також своєму улюбленому племіннику. За рік до смерті Боссолі одружився з 21-річною подругою Аделаїдою де Кароліс.
Помер митець 8 квітня 1884 року. Похований у рідному місті Лугано.
Роботи[ред. | ред. код]
Крим[ред. | ред. код]
Боссолі створив понад 70 акварелей, подорожуючи по Криму. Більшою частиною це пейзажі мальовничих кутків Криму (південне узбережжя, гірський Крим, околиці Бахчисараю), панорами містечок, є замальовки з життя кримських татар.
Балаклава. Вид із узбережжя
Вершини гори Ай-Петрі
Долина річки Коккозка
Караїмське кладовище близько Чуфут-Кале
Татарська школа для дітей
Ханський двір у Бахчисараї. 1857 рік
Італія[ред. | ред. код]
Битва при Сольферино
Панорама битви при Сольферино
В'їзд Віктора Емануїла ІІ до Мілану
_Panorama_der_Schlacht_von_Solferino_1859.jpg)
Подорожі[ред. | ред. код]
Вид на турецький Стамбул
Площа Ла Бурже у Парижі
Вулиця Сен-Антуан у Парижі
Вид на Лондонське Сіті від банку
![Церква Святої Трійці у Блітбургу[en]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bossoli_Holy_Trinity_Church.jpg)
Пам'ять[ред. | ред. код]
- На честь Боссолі названо невелику вулицю в Турині між проспектом Корсики та проспектом Плінія Старшого в межах нейборгуду Лінготто поблизу залізничної станції Торіно Лінготто[en].[1]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Литографии Карло Боссоли «Пейзажи и достопримечательности Крыма» (рос.) [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Біографія Карло Боссолі (іт.) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Репродукції картин Боссолі (англ.)
- «Війна в Італії» Карло Боссолі (англ.) [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
|
