Карпова Тетяна Михайлівна
Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
Карпова Татьяна Михайлівна | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Татьяна Михайловна Карпова | ||||
Народилася | 17 січня 1916 Харків, Російська імперія | |||
Померла | 26 лютого 2018 (102 роки) Москва, Росія | |||
Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
Громадянство | Російська імперія СРСР Росія | |||
Діяльність | акторка театру, кіноакторка, акторка | |||
Alma mater | Харківське музичне училище імені Бориса Лятошинського | |||
Заклад | Московський академічний театр імені Володимира Маяковського | |||
Роки діяльності | 1932 — 2011 | |||
IMDb | nm0440029 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Тетяна Михайлівна Карпова (1916–2018) — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка СРСР (1990).
Народилася 4 (17) січня 1916 року в Харкові (нині — Україна).
Вперше вийшла на сцену в 13-річному віці в спектаклі Маклена Граса Н. Г. Куліша в театрі Березіль (режисер А. С. Курбас).
У 1932—1933 роках навчалася в Харківському музично-театральному технікумі (нині Харківське музичне училище імені Бориса Лятошинського), одночасно виступала на сцені молодіжного робочого театру Темафор (Театр малих форм).
У 1934 році здавала іспит в школу при Московському Художньому театрі Два (МХАТ II) і була прийнята вільна слухачка, але через кілька місяців її вигнала Серафімою Бірман за нестерпний харківський говір.6[джерело?].
В 1938 році закінчила Театральне училище при Московському театрі Революції (курс М. І. Бабанова).
З 1938 року — актриса Московського театру Революції (з 1954 — Московський академічний театр імені Володимира Маяковського).
У кіно знімалася мало.
Кращі ролі — Сурмілова в кіноопереті На підмостках сцени К. К. Юдіна і Клавдія Іванівна в комедії Теща С. І. Сплошнова.
Актриса відзначала 100-річний ювілей в Центральному Будинку актора (ЦДА). Відбувся вечір під назвою Нескучне століття Тетяни Карпової, який пройшов за участю іменинниці.
Померла 26 лютого 2018 року в Москві на 103-му році життя. Похована в Москві на Троєкуровському кладовищі.
- перший чоловік (1935—1941) — Костянтин Кулешов, головний художник театру ім. В. Маяковського.
- другий чоловік — Сергій Арсенійович Майоров (1903—1973), театральний режисер. Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1934), заслужений діяч мистецтв РРФСР (1954).
- третій чоловік — Дмитро Долгопольський, директор-розпорядник театру ім. В. Маяковського.
- четвертий чоловік — Євген Костянтинович Олександрович. Наклав на себе руки, застрелившись з рушниці.
Дітей не було.
Проживала в Москві, в районі станції метро Київська.
- заслужена артистка РРФСР (05.11.1947)
- народна артистка РРФСР (08.03.1960) — за заслуги в області радянського мистецтва[1]
- народна артистка СРСР (25.07.1990) — за великі заслуги в розвитку радянського театрального мистецтва[2]
- Сталінська премія першого ступеня (1947) — за виконання ролі Любові Шевцової у виставі «Молода гвардія» по А. А. Фадєєву
- орден «Знак Пошани» (29.01.1954) — в зв'язку з тридцятиріччя Московського театру Драми і відзначаючи заслуги працівників театру в області розвитку радянського театрального мистецтва[3]
- орден Пошани (03.02.1998) — за великі заслуги в розвитку театрального мистецтва[4]
- медалі
- «Вихованці слави» А. К. Гладкова — Шура Азарова
- 1961 — «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта — Катрін
- «Лисички» Л. Хеллман — Реджина
- «Гамлет» У. Шекспіра — Гертруда
- «Медея» Евріпіда — Медея
- «Королева-мати» М. Сантанеллі — Реджина
- «Собака на сіні» Лопе де Вега — Діана де Бельфлер[5]
- «Весна в Москві» Гусєва — Надя Коврова
- «Прості серця» К. Г. Паустовського — Ліза
- «Марія Стюарт» Ф. Шиллера — Розамунд, Паж
- «Сини трьох річок» В. М. Гусєва — Олександра
«Лодочниця» Погодіна — ШураЦя стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою.- «Батьківський дім» Катаєва — Зіна
- «Оленушка» Л. М. Леонова — Олена
- «Молода гвардія» по А. А. Фадєєва — Люба Шевцова
- «Великі дні» Вірти — Таня Шатрова
- «Таня» Арбузова — Таня, Оля
- «Коло» С. Моем — Елізабет
- «Ромео і Джульєтта» У. Шекспіра — Дама
- «Не від світу цього» Фінна — Олена Петрівна
- «Леді і джентльмени» Л. Хеллман — Реджина
«Сампани Блакитний річки» В. Д. Пушкова — НатукоЦя стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою.- «Третя молодість» братів Тур — Полинцева
- «Яблунева гілка» В. А. Добровольського, Я. Смоляка — Ніна Воронцова
- «Зикови» М. Горького — Павла
- «Легенда про любов» Н. Хікмета — Мехмене Бану
- «Персональна справа» Штейна — Малютіна
- «Будиночок на околиці» А. Н. Арбузова — Любов
- «Аристократи» Погодіна — Сонька
- «Готель „Асторія“» А. П. Штейна — Лінда
- «За годину до світанку» Галича — Варя Калинникова
- «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта — Катрін
- «Фауст і смерть» Левада — Ірина
- «Океан» А. П. Штейна — Леля
- «Весняні скрипки» А. П. Штейна — Алевтина Миколаївна
- «Як ся маєш, хлопче?» В. Ф. Панової — Жінка без імені
- «Нас десь чекають» А. Н. Арбузова — Валерка
- «Перебіжчик» А. Тур і П. Л. Тур — Домбровська
- «Поворот ключа» М. Кундери — Олена Нечасова
- «Чарівний пароль» Д. К. Орлова, Л. С. Новогрудського — Гідра контрреволюції
- «Діти Ванюшина» С. А. Найдьонова — Клавдія
- «Дума про Британку» Ю. І. Яновського — Ганна Іванцева
- «Три хвилини Мартіна Гроу» Г. А. Боровика — Мадам
- «Банкрут, або Свої люди — розрахуємося!» А. М. Островського — Устина Наумівна
- «Довгоочікуваний» А. Д. Салинського — Клава
- «Чайка» А. П. Чехов а — Поліна Аркадіївна
- «Гра в джин» Д. Л. Кобурна — Фонса Дорсі
- «Кішка на розпеченому даху» Т. Вільямса — Велика Ма
- «Ніч ангела» А. Розанова — Антоніна Романівна
- «Летять перелітні птахи» А. М. Галина — Максимівна
- «Жанна» А. М. Галина — Сверчкова
- «Флігель» А. Буравського — Петрунічева
- «Уроки музики» Л. С. Петрушевської — Анна Степанівна
- «Хто боїться Рея Бредбері?» В. Е. Максимова — Горемикін
- «Моє століття» М. Лоранс — Малу
- 1956 — На підмостках сцени — Сурмілова
- 1956 — Гра без правил — фройляйн Ерна Брінкель
- 1968 — Гуля Корольова (фільм-спектакль) — Мати
- 1973 — Мегре і людина на лавці — мадам Туре
- 1973 — Теща — Клавдія Іванівна
- 1974 — Ходіння по муках — Єфросинія Олексіївна Квашніна
- 1975 — Ольга Сергіївна — Колега
- 1976 — Пригощаю горобиною (фільм-спектакль) — Сусідка
- 1977 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. За всяку ціну — Ірина Семенівна Холіну
- 1978 — Ецитонів Бурчеллі (фільм-спектакль) — Ганна Павлівна
- 1985 — Гра в джин (фільм-спектакль) — Фонса
- 1985 — Сеанс гіпнотизера (фільм-спектакль) — Олена Костянтинівна Глібова
- 1989 — Кішка на розпеченому даху (фільм-спектакль) — Велика Ма
- 1990 — Уроки музики (фільм-спектакль) — Анна Степанівна
- 1992 — 1997 — Дрібниці життя — Єва, журналістка
- 1946 — Пригоди Насреддіна — Зульфія (роль Ю. Різаєва)
- 1946 — Шовковий пензлик (анімаційний мульфільм)
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 8 марта 1960 года «О присвоении почетных званий РСФСР творческим работникам города Москвы». Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2021.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 25 июля 1990 года № 379 «О присвоении почётного звания „Народный артист СССР“ тов. Карповой Т. М.». Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2021.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 29 января 1954 года «О награждении орденами и медалями работников Московского театра Драмы». Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 20 березня 2021.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 3 февраля 1998 года № 122 «О награждении государственными наградами Российской Федерации работников Московского академического театра имени Вл. Маяковского». Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2021.
- ↑ / Московський академічний театр ім. Вл. Маяковського → Актори → Трупа → Пам'ять → Народна артистка СРСР Тетяна Карпова (17 січня 1916 - 26 лютого 2018): Фотоальбом, згадка в пресі
- Тетяна Карпова на сайті «RUSKINO» [Архівовано 19 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Біографія на сайті Театру ім. [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.] Маяковського [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю MK: Секрет довголіття столітньої актриси: «Курила, пила коньяк, ніякої дієти» [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Актриса з «золотого століття». Тетяні Коропової виповнилося 100 років [Архівовано 14 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 17 січня
- Народились 1916
- Уродженці Харкова
- Померли 26 лютого
- Померли 2018
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Випускники Харківського музичного училища
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені артисти РРФСР
- Лауреати Сталінської премії
- Довгожителі Росії
- Акторки XX століття
- Російські акторки
- Радянські акторки