Клаудія Морі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клаудія Морі
італ. Claudia Mori
Кадр з фільму «Юппі-Ду» 1975 року
Кадр з фільму «Юппі-Ду» 1975 року
Ім'я при народженні Клаудія Мороні
Народилася 12 лютого 1944(1944-02-12) (77 років)
Рим, Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Діяльність акторка, співачка, музикантка, кіноакторка, виконавча продюсерка, музична продюсерка, телепродюсерка
Роки діяльності з 1959 року
Чоловік Адріано Челентано (з 1964 року)
Діти Розіта (1965), Розалінда (1968), Джакомо (1966)
IMDb nm0605227
Нагороди та премії

CMNS: Клаудія Морі у Вікісховищі

Клаудія Морі (італ. Claudia Mori, справжнє ім'я Клаудія Мороні (італ. Claudia Moroni), нар. 12 лютого 1944, Рим, Італія) — італійська кіноакторка, телепродюсерка, співачка і музична продюсерка. Співавторка практично всіх творчих заходів Адріано Челентано: спільно знялась у 10 кінокартинах, записувала альбоми, створювала сценарії і тексти до фільмів та пісень, брала участь у телепередачах та фестивалях. Генеральна директорка студії «Clan Celentano».

Життєпис[ред. | ред. код]

Клаудія Мороні народилася 12 лютого 1944 року в Римі.

В 1960-х зустрічалася з футболістом Франсіско Лояконо.

У 1963, на знімальному майданчику фільму «Якийсь дивний тип», зустріла співака та актора Адріано Челентано, з яким одружилась у 1964 році. Вінчання у церкві Святого Франциска в місті Гроссето відбулося вночі і таємно, бо Челентано приховував одруження від поточної партнерки, Мілени Канту (яка дізналася про шлюб значно пізніше з газет).

«Нічого цікавішого від Челентано я у своєму житті не зустрічала» — Клаудія Морі[2]

Наприкінці 1960-х переїхала з чоловіком на віллу біля підніжжя Монте Барро, поблизу Гальб'яте (провінція Лекко), де пара усамітнено живе понині. «Будівництво Святого Петра», що тривало 15 років через фінансування авторських фільмів Челентано і купівлю ним сусідніх ділянок (співак остерігався придбання їх будівельними компаніями)[3], сьогодні оточене гаями і галявинами, містить два десятки віталень, обставлених з розкішшю Голлівуду 1920-х, студію звукозапису; годинникову майстерню, басейн, тенісні корти, футбольне поле, стайню та манеж, де Адріано об'їжджає коней, і фонтан зі скульптурою з залізобетону, що зображає Клаудію.[4]

Морі народила трьох дітей і виховувала їх переважно сама (чоловік рідко бував удома через активну творчість) в авторитарному стилі.[5] Розіта Челентано (17 лютого 1965) — відома в Італії теле- та радіоведуча, знялася у кількох фільмах і записала студійний альбом.[6] Джакомо (17 листопада 1966) пише і виконує пісні, знімався в кіно, працює на італійському телебаченні.[7] Розалінда (15 липня 1968), успішна акторка,[8], особливо після фільму Мела Гібсона «Страсті Христові», у 1990—1991 записала два сингли, захоплюється художньою творчістю, влаштовує виставки картин.[5]

У другій половині 1970-х племінник Челентано Джино Сантерколе розірвав шлюб з сетрою Клаудії Морі Анною Мороні, що мала двох дітей. Між Клаудією і Джино виникли суперечки, у яких Челентано прийняв сторону дружини і на роки відмовився від спілкування з племінником.

У 1980 році на зйомках «Приборкання норовистого» Челентано завів роман з колегою Орнеллою Муті, яка заради нього розлучилася з чоловіком.[9] Газети писали про розлучення Челентано, подружжя тимчасово роз'їхалося. Згодом Адріано публічно вибачився перед дружиною й дітьми і повернувся до сім'ї.[10]

З середини 1980-х, полишивши кар'єру співачки і акторки, Клаудія фактично стала продюсеркою Челентано. Адріано не хотів, щоб Клаудія працювала.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Клаудія Морі у 1960 році

1960-ті[ред. | ред. код]

Клаудія Мороні почала кар'єру в шоу-бізі зі зміни прізвища на Морі. Черазелла в однойменному фільмі 1959 року стала першою її роллю. Зіграла у таких значних фільмах, як «Рокко та його брати» Лукіно Вісконті, і «Содом і Гоморра» Роберта Олдріча.

Челентано і Клаудія Морі під час запису в студії (1970)

У 1964 році зіграла у режисерському дебюті Челентано «Суперпограбуванні в Мілані». Відтоді згортає акторську кар'єру на користь вокальної. У 1964, з піснею «Non Guardarmi», записала першу платівку. Б-сторона цієї платівки у 45 обертів включала кавер «Quello che ti dico» американки Літл Іви «The locomotion».

У 1967 пісня «La coppia più bella del mondo», виконана дуетом з чоловіком, стала дуже успішною. Разом вони перемогли на фестивалі в Сан-Ремо 1970 року з «Chi non lavora non fa l'amore». У 1970 дует випустив пісню «30 donne del West», Б-сторона цієї платівки у 45 обертів містила пісню «Più forte che puoi», соло Морі з псевдонімом «LEI».

1970-ті[ред. | ред. код]

Повернувшись на знімальний майданчик після тривалої перерви, у 1971 Морі з'явилася у фільмі «Історія кохання і кинджала» Серджо Корбуччі. У 1973 знялася у кінематографічній версії класичного твору — «Ругантіно». Того ж року зіграла Розіту Флорес у фільмі «Емігрант», де також виконала саундтрек (стрічки Паскуале Феста Кампаніле).

Повернувшись до музики у 1974, у колаборації з піснярем Паоло Ліміті записала під лейблом CGD альбом «Fuori tempo», куди увійшла знаменита пісня «Buonasera dottore». Спочатку пісня призначалася Міні Мадзіні, яку та перевиконала роки потому, але була записана Морі і випущена також як сингл, що очолив чарт в наступному році (1975) і став найбільшим успіхом Клаудії Морі як сольної виконавиці. Музику написав співак та продюсер Шел Шапіро, аранжував Детто Маріано, у пісні присутній голос актора Франко Моргана.

Клаудія Морі і Адріано Челентано на телепередачі «C'e Celentano» (1972)

У 1975 році Морі зіграла Аделаїду у відзначеному нагородами фільмі Челентано «Юппі-Ду». У тому ж році виконала головну роль картини «Шляхетний венеціанець» Флавіо Могеріні з Марчелло Мастроянні, Ліно Тоффоло і Анною Мізероккі. Саунтрек до стрічки вийшов також на платівці у 45 обертів, яка містила дует Морі з Мастроянні «Come una cenerentola». Морі була співавторкою пісень з Детто Маріано, який створив аранжування до них.

У 1977 році вийшов альбом «È amore» з однойменним синглом, написаним Шелом Шапіро. Альбом містив трек «Ehi, ehi, ehi», написаний Роберто Векк'йоні, пісню «Mi vuoi» (написана Івано Фоссаті і опублікована в наступному році як синглова версія Марчеллою Беллою) і одну кавер-версію «Io bella figlia», до пісні бразильського співака Роберто Карлоса Браги.

1978 викнала роль Джильди у стрічці Челентано «Безумство Джеппо», а у 1979 році знялася у фільмі «Кровний зв'язок» Теренса Янга.

1980-ті і 1990-ті[ред. | ред. код]

У 1980 Морі зіграла Мірандоліну в кіноверсії твору Карло Ґольдоні «Господарка готелю» Паоло Кавари, з Челентано, Паоло Вілладжо і Міленою Вукотіч. В 1982 році повернулася на фестиваль в Сан-Ремо як гостя з піснею «Non succederà più», що повернула їй на перше місце в чартах через сім років. Пісня мала комерційний успіх також в Іспанії, Франції та Німеччині, містила вокальне інтермеццо Челентано. Цей успіх допоміг парі у кризу, тому текст був потрактований як автобіографічний.

Клаудія Морі і Адріано Челентано, 1970-ті роки

У 1983 Морі випустила пісню «Il principe», написану з Джанкарло Бігацці і Рафом, яка стала заставкою телепрограми «Hit parade». У 1984 випустила платівку «Claudia canta Adriano», присвячену репертуару чоловіка. У 1985 році Клаудія повернулася на фестиваль в Сан-Ремо, щоб представити пісню «Chiudi la porta», римейк пісні Челентано «Un'altra volta chiudi la porta», записаний десять років тому. У тому ж році вона востаннє зіграла з чоловіком у фільмі «Джоан Луй». У 1986 році вийшов саундтрек до фільму, у якому Морі співала пісню «La prima stella».

З середини 1980-х полишає кар'єру співачки і акторки, щоб продюсувати роботи Челентано.

У 1990 Морі вела телепередачу «Dudu dudù» з Піно Карузо на каналі Rai 2.

З 1991 року стала генеральною директоркою лейблу «Clan Celentano» та спродюсувала відомий альбом чоловіка «Mina Celentano» (1998).

Її останній запис відбувся у 1994 році. Тоді ж знову брала участь у фестивалі Сан-Ремо з конкурсною піснею «Se mi ami», написаною Тото Кутуньйо.

2000-ні[ред. | ред. код]

У 2009 році Морі випустила збірку «Claudia Mori Collection», до якої входив CD з усіма її хітами і деякі пісні з Б-сторін старих платівок в 45 обертів, а також DVD з приватним фільмом про сім'ю Челентано, авторизований Морі.

З вересня по грудень 2009 року Морі судила телешоу «The X Factor» на каналі Rai 2.

Зарекомендувала себе як продюсерка телевізійних фікшенів з компанією «Ciao Ragazzi!», наприклад, у фільмі «Жило-було місто божевільних…». За цю роботу Морі присуджена спеціальна премія Premio Speciale RomaFictionFest per l'impegno produttivo під час Roma Fiction Fest 2010 року.

10 липня 2014 року Морі випустила автобіографію «Два закоханих борці» («Due guerrieri innamorati»), присвячену 50-річчю шлюбу.[11]

З 2009 року Клаудія Морі займалася продюсуванням мультсеріалу чоловіка «Адріан», прем'єра якого відбулася 21 січня 2019 року.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Кадр з фільму «Юппі-Ду», що зображує весілля Феліче (Адріано Челентано) і Аделаїди (Клаудія Морі)

Акторка[ред. | ред. код]

Рік Назва українською мовою Назва мовою оригіналу Роль Режисер
1959 Черазелла Cerasella Черазелла Рафаелло Матарадзо
1960 Рокко та його брати Rocco e i suoi fratelli прачка Лукіно Вісконті
1960 Куратор Il corazziere Мірелла Ланфранкі Камілло Мастрочінкве
1961 Бездоганні Gli incensurati Луїза Франческо Джакуллі
1962 Содом і Гоморра Sodoma e Gomorra Малеб Роберт Олдріч
1962 Легенда про Фра Дьяволо La leggenda di Fra Diavolo Луїза Леопольдо Савона
1962 Трудне кохання L'amore difficile Бруна Серджо Солліма
1963 Урсус на Вогняній землі Ursus nella terra di fuoco Міла Джорджо Сімонеллі
1963 Якийсь дивний тип Uno strano tipo Кармеліна Лучо Фульчі
1963 Чудовий авантюрист Il magnifico avventuriero П'єра Ріккардо Фреда
1963 Пригода в мотелі Avventura al motel епізод Ренато Польселлі
1964 Суперпограбування в Мілані Super rapina a Milano Ванда Адріано Челентано і П'єро Вівареллі
1965 Любов і прощання Un amore e un addio епізод
1971 Історія кохання і кинджала Er più - Storia d'amore e di coltello Роза Турбіне Серджо Корбуччі
1973 Ругантіно Rugantino Розетта Паскуале Феста Кампаніле
1973 Емігрант L'emigrante Розіта Флорес Паскуале Феста Кампаніле
1975 Юппі-Ду Yuppi du Аделаїда Адріано Челентано
1976 Шляхетний венеціанець Culastrisce nobile veneziano Луїза/Надя Флавіо Могеріні
1978 Безумство Джеппо Geppo il folle Джільда Адріано Челентано
1979 Кровний зв'язок Bloodline Донателла Теренс Янг
1980 Господарка готелю La locandiera Мірандоліна Паоло Кавара
1982 Гранд-готель «Ексельсіор» Grand Hotel Excelsior клієнтка Кастеллано і Піполо
1985 Джоан Луй Joan Lui — Ma un giorno nel paese arrivo io di lunedì Тіна Фостер Адріано Челентано

Продюсерка[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

Клаудія Морі на Пісенному фестивалі «Санремо» виконує пісню «Chi non lavora non fa l'amore» (1970 рік)

Платівки у 45 обертів і CD (сингли)[ред. | ред. код]

  • 1964 Non guardarmi/Quello che ti dico (кавер-версія італійською пісні The Locomotion Літл Еви)
  • 1965 Chiù chiù/Morirò (Italian Yank, IY 10001)
  • 1967 La coppia più bella del mondo (дует з Адріано Челентано)/Torno sui miei passi
  • 1967 30 donne del west (дует з Адріано Челентано)/Più forte che puoi (під псевдонимом LEI)
  • 1970 Chi non lavora non fa l'amore/EA
  • 1970 Chi non lavora non fa l'amore/Due nemici innamorati
  • 1970 …e fu subito amore/Signore, tu
  • 1971 Il sognatore/Amarti volerti pensarti
  • 1973 Puppatella/L'amor così si fa
  • 1974 Buonasera dottore/Che scherzo mi fai
  • 1975 Come una cenerentola (дует з Марчелло Мастроянні, саундтрек до фільму «Шляхетний венеціанець»)/La Montagna
  • 1977 Hei, hei…hei!/Sguardo da moglie
  • 1979 Pay, pay, pay (дует з Адріано Челентано)
  • 1982 Non succederà più/Un filo di pazzia (CGD 10373)
  • 1983 No sucederá más (іспаномовна версія Non succederà più)
  • 1983 Il principe/Dal dire al fare
  • 1984 Nata per te
  • 1985 Chiudi la porta/È inutile davvero
  • 1994 Se mi ami
  • 2009 Non succederà più — Deelay remix

Платівки у 33 оберти і CD (альбоми)[ред. | ред. код]

  • 1974 Fuori tempo
  • 1977 È amore
  • 1984 Claudia canta Adriano (перевидано у 1985 році під назвою Chiudi la porta)
  • 1985 Chiudi la porta
  • 1986 Collezione
  • 1994 Claudia Mori e i ragazzi del Clan
  • 2009 CMC — Claudia Mori Collection

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #134466497 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. История любви Адриано Челентано и Клаудии Мори. adme.ru. Процитовано 24 вересня 2016.  (рос.)
  3. Адриано Челентано. Неисправимый романтик и бунтарь Ірина Файт (2013). adview.ru/books Процитовано 10 грудня 2019
  4. Адриано Челентано. italy4.me. Процитовано 21 жовтня 2016.  (рос.)
  5. а б Розалинда Челентано: «Мне не хватало отцовской любви». 7days.ru. Процитовано 21 жовтня 2014.  (рос.)
  6. Rosita Celentano. discogs.com. Процитовано 12 грудня 2016.  (англ.)
  7. Биография Giacomo Celentano (Джакомо Челентано). zakazartistov.com. Процитовано 12 грудня 2016.  (рос.)
  8. Розалинда Челентано: Я всегда чувствую присутствие смерти, она где-то неподалёку. moya-semya.ru (Олег Пєранов). 28 липня 2014. Процитовано 23 жовтня 2016.  (рос.)
  9. Адриано Челентано и Клаудиа Мори. История любви. aif.ru. Наталія Григор'єва. 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.  (рос.)
  10. Адриано Челентано и Орнелла Мути. known.ru. Процитовано 21 жовтня 2014.  (рос.)
  11. Адриано Челентано и Клаудия Мори отметили золотую свадьбу. segodnya.ua. 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.  (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]