Орнелла Муті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Орнелла Муті
Ornella Muti
Ornella Muti 2000.jpg
Орнелла Муті на Каннському кінофестивалі (2000)
Ім'я при народженні: Франческа-Романа Рівеллі
Francesca Romana Rivelli
Народилася 9 березня 1955(1955-03-09) (61 рік)
Рим, Італія
Роки діяльності: 1970—дотепер (як кіноактриса)
Чоловік: Федеріко Факінетті (1988-?) 2 дітей
Алессіо Орано (1975-1981)
Діти: Найке, Кароліна, Андреа
IMDb: ID 0001560
Commons-logo.svg Орнелла Муті
Ornella Muti
у Вікісховищі

Орне́лла Му́ті (англ. Ornella Muti, справжнє ім'я Франческа-Романа Рівеллі, англ. Francesca Romana Rivelli; *9 березня 1955(19550309), Рим) — італійська кіноакторка.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася 9 березня 1955 р. в Римі. Її батько, уродженець Неаполя, був журналістом, мати, за національністю естонка, працювала скульпторкою. Бабуся і дід Орнелли по лінії матері були родом з Санкт-Петербурга.

Акторська кар'єра Орнелли Муті почалася в чотирнадцятирічному віці в Італії, коли вона дебютувала у фільмі перспективного молодого режисера Даміано Даміані, згодом — уславленого майстра італійського політичного детективу. У фільмі про мафію «Найкрасивіша дружина» актриса зіграла юну сицилійку, якій сподобався хлопець із «родини» (його грав актор Алессіо Орано).

Під час зйомок Франческа-Романа Рівеллі взяла собі нове ім'я Орнелла Муті; її власне Даміані вважав надто пересічним для афіші.

1974 р. перший великий успіх актрисі приніс фільм «Народний роман» режисера Маріо Монічеллі.

1976 р. на екрани вийшла картина Марко Феррері «Остання жінка», де Орнелла зіграла в дуеті з Жераром Депардьє. У режисера Феррері Орнелла Муті знялася також у фільмах «Історії звичайного божевілля» (1981) і «Майбутнє — це жінка» (1984).

1984-го на екрани вийшов фільм «Любов Свана» Фолькера Шлондорфа. У цій картині партнерами актриси по знімальному майданчику стали Джеремі Айронз, Фанні Ардан і Ален Делон. Завдяки цим фільмам Орнелла Муті стала символом італійського кінематографу за кордоном, у США і у Франції.

Фільм Майка Годжеса «Флеш Ґордон» (1980), у якому Орнелла Муті зіграла роль розкішної й підступної принцеси Аури, увійшов до списку «100 найкращих фільмів» США.

Серед провідних робіт акторки — комедії з Адріано Челентано «Приборкання норовистого» (1980) і «Шалено закоханий» (1981), а також ролі в картинах режисера й актора Ренато Поццетто «Ніхто не досконалий» (1981) і «Бідний багатій» (1983).

1980 р. на екрани вийшов фільм «Життя прекрасне» радянського режисера Григорія Чухрая, у якому актриса зіграла головну роль.

У кожній країні Орнелла Муті знана за різниими роботами. У СРСР вона стала добре відомою за фільмами з Челентано (фільм «Приборкання норовистого» — рекордсмен кінопрокату 1983 р.), у Німеччині — за фільмами «Вдови» (1998) Шеррі Гормай і «Безстрашний» (1999) режисера Джовінаццо, у Франції — за ролями в картинах «Світські леви» (2000) Фаб'єна Онтеньєна, «Трилогія» (2001) Луки Бельвю і «Веселі та засмаглі — 3» (2005) режисера Патріса Леконта.

Актрису люблять в Іспанії, Бразилії й навіть у Китаї, де 1999-го вона зіграла у фільмі «Вогняна земля» Міґеля Літтіна.

Фільмографія актриси налічує близько сотні картин і кілька десятків серіалів, знятих у різних країнах світу. Її партнерами були такі видатні майстри італійського і світового кіно, як Уго Тоньяцці, Вітторіо Гассман, Альберто Сорді, Мікеле Плачідо, Джеремі Айронс, Мішель Пікколі та багато інших.

У травні 2008 р. на Канському фестивалі Орнелла Муті представила свою першу колекцію ювелірних прикрас.

Після двох невдалих одружень і цивільного шлюбу з лікарем — пластичним хірургом Стефано Пікколо, який тривав до 2008 р., Орнелла зустрічається з підприємцем Фабрісом Керерве. Вона має троє дітей: дві дочки - Найке і Кароліна - і сина Андреа.

Посилання[ред.ред. код]