Клод Леві-Строс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клод Леві-Строс
фр. Claude Lévi-Strauss
Клод Леві-Строс
Клод Леві-Строс
Дата народження 28 листопада 1908(1908-11-28)
Місце народження Брюссель, Бельгія
Дата смерті 30 жовтня 2009(2009-10-30) (100 років)
Місце смерті Париж, Іль-де-Франс, Франція[1]
Національність єврей
Громадянство Франція Франція
Alma mater Кондорсе, Паризький університет, агреже з філософії[d] і Ліцей Жансон-де-Саї
Мова творів французька мова[2]
Рід діяльності антрополог, етнограф, соціолог і культуролог
Напрямок засновник і творець школи структуралізму в етнології, дослідник і компаративіст систем спорідненості, міфології і фольклору
Magnum opus: «Структурна антропологія» тт.1,2 (1958, 1973)
«Міфологіки», тт.1-4 (19641971)
Нагороди {| style="background:transparent" |
Великий Хрест ордена Почесного легіону
||
Командор ордена «За заслуги» (Франція)
||
Орден Академічних пальм

|}

Орден Мистецтв та літератури
Автограф: Автограф
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Клод Леві́-Строс (інколи трапляється написання прізвища Леві-Стросс; фр. Claude Lévi-Strauss; 28 листопада 1908, Брюссель, Бельгія — 30 жовтня 2009, Париж) — французький антрополог, етнограф, соціолог і культуролог, засновник і творець школи структуралізму в етнології, дослідник і компаративіст систем спорідненості, міфології і фольклору.

Біографія[ред.ред. код]

Клод Леві-Строс народився 28 листопада 1908 року в Брюсселі в родині бельгійського художника.

Вивчав право і філософію в Сорбонні. Також відвідував семінари французького етнографа і соціолога Марселя Мосса (фр. Marcel Mauss').

Після закінчення університету і служби в армії викладав у ліцеї.

У 1935 році разом з дружиною Клод Леві-Строс вирушив до Бразилії, де незабаром став професором університету в Сан-Паулу.

Після завершення 1-го навчального року в університеті Сан-Паулу подружжя Леві-Строс здійснило дослідницьку експедицію вглиб Бразилії до поселень індіанців кадіувеу та бороро. Етнографічну колекцію, зібрану під час поїздки, було показано на виставці в Парижі. Ця експозиція викликала значне зацікавлення, що посприяло Леві-Стросу в отриманні фінансової підтримки для продовження польових досліджень.

Леві-Строс повернувся до Бразилії, де організував нову мандрівку до індіанців намбіквара та тупі-кавахіб, що тривала більше року.

Досвід і свої роздуми щодо поїздок до бразильських індіанців Леві-Строс виклав у науково-популярній книзі «Печальні тропіки» (перше видання вийшло друком у 1955 році, принісши автору популярність; у 1984 році перекладена і видана в СРСР російською).

На початку Другої світової війни у зв'язку з окупацією нацистами Франції Леві-Стросу, єврею за походженням, було небезпечно лишатися в Парижі та у Франції загалом. Деякий час він викладав у ліцеї в Перпіньяні (південь Франції), згодом призначений професором філософії у Політехнічній школі Монпельє, звідки його звільнили із запровадженням расистських обмежень.

Завдяки спеціальній Програмі з порятунку європейських учених, організованої Рокфелером, Леві-Стросу було запропоноване місце викладача в США (1940). У Нью-Йорку він читав лекції з соціології та етнології у вечірньому університеті для дорослих. В Америці вчений спілкувався з багатьма видними фахівцями у сфері лінгвістики, антропології, етнології тощо, в першу чергу, з «батьком» американської антропологічної школи Ф.Боасом.

На початку 1945 року Леві-Строс повернувся до Франції, але незабаром знову вирушив до США, цього разу уже як радник з питань культури французького консульства в Нью-Йорку. На цій посаді вчений перебував до 1947 року. Наступного 1948 року, Леві-Строс повернувся до Парижа, отримав докторський ступінь в Сорбонні за праці «Родинне і соціальне життя індіанців намбіквара» та «Елементарні структури спорідненості».

Наприкінці 1940-х — на початку 1950-х рр. Леві-Строс вів активну наукову і викладацьку діяльність у Франції. Він керував одним із напрямків у Національному центрі наукових досліджень (фр. Centre national de la recherche scientifique, CNRS), одночасно читаючи лекції й обіймаючи посаду заступника директора з питань етнології в паризькому Музеї людини. Також Леві-Строс очолив п'яту секцію Прикладної школи вищих студій (фр. École pratique des hautes études), раніше керовану Марселем Моссом. За його керівництва секцію з релігійних студій перейменували на Секцію порівняльного релігієзнавства неписьменних народів.

У 1952 році на замовлення ЮНЕСКО Леві-Строс написав роботу «Раса та історія», присвячену полікультурності світу й міжкультурним взаєминам.

На початку 1960 року Леві-Строс очолив кафедру соціальної антропології в Колеж де Франс (фр. Collège de France). На базі цього закладу вчений створив Лабораторію соціальної антропології з метою провадження, в тому числі і молодими фахівцями, дослідницької роботи. У Лабораторії велась підготовка дисертацій, організовувались різноманітні заходи, зокрема й експедиції в наукових цілях у найвіддаленіші куточки планети. Незабаром в установі співпрацював інтернаціональний за складом колектив фахівців.

У 1961 році Леві-Строс разом з лінгвістом Емілем Бенвеністом і географом П'єром Гуру заснував французький академічний антропологічний часопис «Людина» (фр. l'Homme), що за концепцією відповідав англомовним Man і American Antropologist.

Клод Леві-Строс, 2005

У 1971 році Леві-Строс закінчив останній (4-й) том найвідомішої своєї праці «Міфологіки» (фр. Mythologiques).

У 1973 році Леві-Строса відзначили найвищою відзнакою інтелектуала Французької Академії наук.

Вчений був почесним членом багатьох наукових товариств по всьому світу, мав почесні наукові звання Оксфордського, Гарвардського і Колумбійського університетів. Леві-Стросса було відзначено низкою національних і міжнародних нагород та премій.

Навіть на пенсії, будучи вже у похилому віці (19902000-ні рр.) Леві-Строс час від часу продовжував публікувати свої рефлексії про мистецтво, музику, поезію, брав участь у різноманітних заходах, конференціях і семінарах тощо.

Клод Леві-Строс помер 30 жовтня 2009 року у Парижі[3].

Концепція структурної антропології[ред.ред. код]

Вивчаючи співвідношення біологічного (природного) і соціального у людській поведінці, Клод Леві-Строс дійшов висновку, що первинним і основним у ній є наявність формальних структур взаємин між людьми — таким чином на поведінку людини найбільший вплив мають символічні форми, традиції і ритуали, прийняті у конкретно цій культурі, так само прийняття певного формального способу спілкування — конкретної мови, що, власне, може визначити суспільні інститути й взаємини у певному соціумі, спроможне, як моделювати і стимулювати їхній розвиток, так і здатне стримувати його, консервуючи певний соціальний рівень суспільства. Водночас учений в жодному разі не відкидає впливу зовнішніх чинників на розвиток соціальних груп.

Важливим постулатом структурної антропології Леві-Строса стало тлумачення міфу й сакрального знання як фундаментального змісту колективної свідомості, підвалини стійких соціальних структур.

Вчений навіть зробив суперечливі пошуки позасоціальної основи суспільного життя, зводячи її до обрахунків і формалізації стереотипів людської поведінки. Безперечною заслугою Клода Леві-Строса є міждисциплінарність досліджень первісного суспільства і мислення доісторичної людини, обробка величезного фактологічного матеріалу й вироблення на його основі теорії первісного мислення як метафоричного сприйняття дійсності на чуттєвому рівні.

Твори[ред.ред. код]

Українське видання «Структурної антропології» Леві-Строса, К., 1997
  • La Vie familiale et sociale des indiens Nambikwara («Родинне і соціальне життя індіанців намбіквара», 1948).
  • Les Structures élémentaires de la parenté («Елементрані структури споріденості», 1949)
  • Race et histoire («Раса та історія», 1952)
  • Tristes tropiques («Печальні тропіки», 1955)
  • Anthropologie structurale («Структурна антропологія», 1958)
  • Le Totemisme aujourdhui («Сьогодення тотемізму», 1962)
  • La Pensée sauvage («Первісне мислення», 1962)
  • Mythologiques I—IV («Міфологіки», 1964, 1966, 1968, 1971)
  • Anthropologie structurale deux («Структурна антропологія-2», 1973)
  • La Voie des masques («Шлях масок», 1972)
  • Paroles donnés (1984)
  • Le Regard éloigne («Погляд звідалля», 1983)
  • La Potière jalouse (1985)
  • De Près et de loin (1988)
  • Histoire de lynx (1991)
  • Regarder, écouter, lire (1993)
  • Saudades du Brasil, (1994)
Переклади українською К. Леві-Строса
  • Леві-Строс К. Структурна антропологія. Пер. з французької Зоя Борисюк. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 1997. — 387 с.
  • Леві-Строс К. Первісне мислення. — К.: Український центр духовної культури, 2000. — 324 с.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Йосипенко С. «Первісне мислення» в творчості Клода Леві-Строса // Первісне мислення, К.: Український Центр духовної культури, 2000, стор. 3-11
  • Философский словарь, М.:Политиздат, 1991 (6-е вид.), стор. 216-17 (рос.)
  • Обличчя людства. Клод Леві-Строс //Світ науки. Травень 1998 р. С. 20-21.