Козацьке (Бобровицький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Козацьке
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Бобровицький район
Рада/громада Бобровицька
Код КОАТУУ 7420683601
Основні дані
Засноване 1587
Населення 601 (20.12.2017)[1]
Площа 4,244 км²
Густота населення 141,61 осіб/км²
Поштовий індекс 17450
Телефонний код +380 4632
Географічні дані
Географічні координати 50°38′03″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 50.63417° пн. ш. 31.64389° сх. д. / 50.63417; 31.64389Координати: 50°38′03″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 50.63417° пн. ш. 31.64389° сх. д. / 50.63417; 31.64389
Середня висота
над рівнем моря
129 м
Водойми Супій
Місцева влада
Адреса ради Чернігівська обл., Бобровицький р-н, с. Козацьке, вул. Леніна, 74
Карта
Козацьке. Карта розташування: Україна
Козацьке
Козацьке
Козацьке. Карта розташування: Чернігівська область
Козацьке
Козацьке

Коза́цьке (Аудіо вимоваопис файлу) — село в Україні, Чернігівській області, Бобровицькому районі.

До складу сільської ради входять села Козацьке, Миколаїв. Територія сільради розташована в південно-східній частині району, межує з землями Білоцерківської, Веприцької, Гаврилівської та Новобиківської сільських рад.

Відстань до районного центру автомобільними шляхами — 30 км, до залізничної станції — 32 км, обласного центру — 130 км. Село розташоване за 7 км від автомобільної дороги Київ-Суми.

Історія[ред.ред. код]

Село було засноване в другій половині XVI ст. на річці Супій.

Кутки села: Башлик, Фенюківка, Сороківка, Харланівка, Нагулівка, Онисечківка, Брід, Поділ, Білі Землі, Заглибівка, озеро-водойма Шарамаха.

Відповідно до «Генерального слідства про маєтності Переяславського полку» проведеного в 1729—1730 р.р. село Козацкое, а також Быковъ із іншими присілками, «населив» (і володів ними) переяславський полковник Леонтій Полуботок до 1695 року. Потім селами володіли наступні переяславські полковники. У Івана Мировича Биківську волость забрав гетьман Мазепа, але «по змѣнѣ» Мазепи 14 листопада 1709 р. на село отримав царську грамоту полковник Степан Томара.[2] 21 листопада 1715 р. наказний полковник переяславський Василь Степанович Томара отримав підтверджувальний універсал гетьмана Скоропадського.

Миколаївська церква зі священиками Іваном Кустовським (1741—1745). У 1781 р. в Козацькому було 2 священика, 34 хати козаків виборних, 58 хат козаків підпомічників та 141 хата посполитих. У 1787  р. в селі Козацькому було 864 душі державних людей.

У селі поширені прізвища Бурзак, Кушта, Ягола, Терещенко, Сорока, Лук'яненко тощо.

Голодомор[ред.ред. код]

Село дуже постраждало в наслідок геноциду українського народу 1932—1933, проведеного урядом СРСР.

Неповний список убитих голодом мешканців села (понад 600 точно задокументованих фактів смертей від терору голодом) міститься у Національній книзі пам'яті жертв голодомору в Україні 1932—1933 років.

Комуністичний режим відмовився порушувати кримінальну справу за фактом масової смерті від голоду мешканців села. Жоден представник КПУ та Комсомолу, причетний до організації терору голодом у Козацькому, не покараний. У післявоєнні часи масові убивства голодом у селі всіляко замовчувалися.

Особистості[ред.ред. код]

У селі народилися:

  • Даміловський Микола Олександрович — український радянський архітектор.
  • Лук'яненко Григорій Костянтинович (нар. 1949 р.) — видатний радянський та український будівельник, автор багатьох винаходів у сфері житлового та промислового будівництва, батько Лук'яненка Костянтина Григоровича (нар. 1973 р.) — видатного українського правознавця, борця за права козацтва та шевченкознавця. Божок. [джерело?]
  • Сандул-Стурдза Яків Тимофійович — лікар кінця 18 — початку 19 століть.

Також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ПАСПОРТ БОБРОВИЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ за 2017 рік
  2. В. Мякотинъ. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Переяславскаго полка (1729—1731 г.). — Харьковъ, 1896. — с. 17-18.

Посилання[ред.ред. код]