Підрозділ 8200
| יחידה 8200 | |
|---|---|
| Країна: | |
| Дата заснування: | 1952 |
| Юрисдикція: | Управління військової розвідки Ізраїлю |
| Штаб-квартира: | розв'язка «Глілот» |
| Бюджет: | засекречено |
| Чисельність: | засекречено (декілька тисяч осіб) |
| Керівництво | |
| бригадний генерал (ім'я засекречено) | |
| | |
Підрозділ 8200 (івр. יחידה 8200) — ізраїльський підрозділ радіоелектронної розвідки, що входить до Управління військової розвідки («Аман») Армії оборони Ізраїлю, що займається, крім іншого, збором і декодуванням радіоелектронної інформації, та іншими операціями. Є одним з найбільших таких підрозділів в світі. У військових публікаціях відомо як «англ. Central Collection Unit of the Intelligence Corps».
«Підрозділ 8200» був створений в 1952 році. Спочатку він розміщувалося в Яффі, як технічна база використовувалися закуплені післявоєнні надлишки американського військового обладнання. Перша назва — це «Розвідувальний підрозділ № 2», потім — «№ 515», а до війни Судного дня — «№ 848». У 1954 р. він був переведений в район транспортної розв'язки «Глілот»[1][2].

«Підрозділ 8200» є найбільшим підрозділом в Армії оборони Ізраїлю (АОІ), що має в своєму складі кількох тисяч військовослужбовців.[3] За виконуваними функціями даний підрозділ зіставний з Агентством національної безпеки США. Адміністративно він є підрозділом «Управління військової розвідки», що входить в «Службу військової розвідки» (Аман). Його командир має звання бригадного генерала, ім'я його тримається в секреті. Імовірно, це Йосі Саріель - британське видання Guardian опублікувало історію, згідно з якою командир підрозділу 8200 випадково розкрив свою особистість[4].
Складовою частиною «Підрозділу 8200» є «База радіоелектронної розвідки» (англ. Urim SIGINT Base), Розташована в Негеві поблизу кібуцу «Урім» на відстані в 30 км від міста Беер-Шева[5][6]. У березні 2004 року комісія, що розслідувала результати діяльності органів розвідки за підсумками війни в Іраку рекомендувала вивести базу радіоелектронної розвідки з підпорядкування АОІ і перетворити її в громадянську службу, як це зроблено в інших західних країнах, однак ця пропозиція досі реалізованою не була.
| Керівники Підрозділу 8200 | |||||
| № | Початок | Кінець | Ім'я | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | — рік | до 1952 р. | Мордехай Альмог | засновник «Підрозділу 8200» | |
| 2 | 1952 р. | 1957 р. | Аврам Елоні | ||
| 3 | 1957 р. | 1959 р. | Пері Авінадав | ||
| 4 | 1959 р. | 1961 р. | Аврам Елоні | ||
| 5 | 1961 р. | 1966 р. | Реувен Блум | ||
| 6 | 1966 р. | 1969 р. | Аврам Елоні | ||
| 7 | 1969 р. | 1972 р. | Шломо Інбар | пізніше — офіцер зв'язку та електронної розвідки, глава Міноборони та військовий аташе у Вашингтоні | |
| 8 | 1972 р. | 1976 р. | Йоель Бен Порат | полковник, командир підрозділу війни «Йом Кіпур» | |
| 9 | 1976 р. | 1978 р. | Лев Бентов | генерал | |
| 10 | 1978 р. | 1980 р. | Моті Дор-Он | генерал | |
| 11 | 1980 р. | 1984 р. | Рувім Ярдор | генерал | |
| 12 | 1984 р. | 1990 р. | Елі Бар | генерал | |
| 13 | 1990 р. | 1993 р. | Арон Зеєві-Фаркаш | генерал, пізніше — голова військової розвідки | |
| 14 | 1993 р. | 1997 р. | Ханан Гефен | генерал | |
| 15 | 1997 р. | 2002 р. | Пінхас Бухаріс | генерал, пізніше — директор Міністерства Оборони | |
| 16 | 2002 р. | 2005 р. | Яір Коен | генерал | |
| 17 | 2005 р. | 2009 р. | Даніель Харарі | генерал | |
| 18 | 2009 р. | 2013 р. | Надав Зефір | генерал, нагороджений медаллю начальника штабу «Сайерет маткаль» | |
- ↑ Unit 8200: In the Beginning, Amir Kidon, 01 September 2008 [Архівовано 6 лютого 2009 у Wayback Machine.], сайт «dover.idf.il» (англ.)
- ↑
Структура военной разведки АМАН. По состоянию на начало войны Судного дня. WarOnline. Архів оригіналу за 12.06.2010. Процитовано 8.12.2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2010-06-12? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor (посилання) (рос.) - ↑ IDF Record Book 2010. Bamahane (івр.) (3052): 83. 8 вересня 2010.
- ↑ Davies, Harry; McKernan, Bethan (5 квітня 2024). Top Israeli spy chief exposes his true identity in online security lapse. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 24 квітня 2024.
- ↑ Israel's omniscient ears, Le Monde Diplomatique, 2010 September [Архівовано 11 вересня 2010 у Wayback Machine.] Le Monde Diplomatique
- «Israel's Urim Base in the Negev Desert is among the most important and powerful intelligence gathering sites in the world. Yet, until now, its eavesdropping has gone entirely unmentioned…»
- ↑ Секретная миссия подразделения 8200: говорите, мы слушаем, 5/09/2010[недоступне посилання з квітня 2019] MIGnews