Управління військової розвідки Ізраїлю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Управління військової розвідки Ізраїлю
אגף המודיעין
Аман.jpg
емблема Управління військової розвідки Ізраїлю
Країна: Ізраїль Ізраїль
Дата заснування: 1948
Юрисдикція: Генеральний штаб Армії оборони Ізраїлю
Штаб-квартира: Тель-Авів
Бюджет: засекречено
Чисельність: засекречено (7 000 службовців у 1996 р.)
Керівництво
генерал-майор Герцль Ха-Леві

Управління військової розвідки Ізраїлю, Аман (івр. אמ"ן‎ від івр. אגף המודיעיןаґа́ф га-модіїн — Управління розвідкою) — спецслужба Ізраїлю, структурний підрозділ Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю, яке здійснює функції центрального органу управління військовою розвідкою в Армії оборони Ізраїлю.

Поряд із Загальною службою безпеки «Шабак» та Зовнішньо-політичною розвідкою «Моссад», що знаходяться у підпорядкуванні цивільних структур держави Ізраїль, «АМАН» є однією з трьох основних ізраїльських спецслужб.

Історія[ред. | ред. код]

Аман сприяв виникненню — «Шай». Коли у 1948 р. «Шай» був скасований, а його персонал перейшов до спецслужби «Шабак», то у 1950 р. головна спецслужба Ізраїлю стала проводити реорганізацію, і в 1953 р. перейменувала спецслужбу на «Аман».

Результатом реорганізації стало зміцнення Департаменту розвідки

  • «Шін Мем 10» (Відділ зовнішньої розвідки і Управління агентурної розвідки — мережа арабських агентів), розширення
  • «Шін Мем 2» (перехоплення) і розвідувального відділу ВПС. Там також було відновлене «Підрозділ 131» (так званий «Єгипетський відділ»).

У 1974 р. закінчена була монополія «Амана» на оцінку розвідки (причиною була невдача до війни Судного дня) — оцінку й аналіз здійснювати почали паралельно з Моссадом.

Управління військової розвідки Ізраїлю (Аман) виокремилося в розвідці і не підлягає будь-якому підрозділу розвідки. На відміну від зарубіжних спецслужб розвідка «Аман» фокусує увагу тільки на отриманні інформації військового характеру, оцінюючи її, а потім визначає потенційну військову загрозу для Ізраїлю. Його аналіз потім передається у вигляді щорічних звітів для потреб уряду і воєначальників. Директор Аману має авторитет і статус зіставний із директором Моссаду і Шін-Бєту. В Амані працювало 7000 службовців на момент 1996 р.. Аман разом з Моссадом і Шін Бєтом складає три основні ізраїльські спецслужби.

Завдання[ред. | ред. код]

Управління розвідки несе відповідальність за попередження загрози війни та інших ворожих і терористичних дій, складання національної розвідувальної оцінки щодо обстановки у військовій й політичній сферах та надання поточних розвідувальних відомостей, а також за упереджувальну (превентивну) розвідку в Армії оборони Ізраїлю[1].

Основними завданнями Управління розвідки є[2]:

  • Попередження загрози війни;
  • попередження ворожих і терористичних дій (на основі принципів поділу повноважень служб розвідувального співтовариства).
  • Надання армії, міністрові оборони, урядові Ізраїлю та іншим офіційним органам розвідувальних даних та розвідувальної оцінки обстановки для наступних цілей:
    • формування оборонної політики;
    • нарощування бойової потужності Армії оборони Ізраїлю;
    • планування операцій та заходів забезпечення безпеки;
    • оперативне застосування сил під час війни, військових операцій та вжиття заходів забезпечення безпеки.
  • Планування збору розвідувальних даних, здійснюваного всіма підрозділами Армії оборони Ізраїлю, що діють у сфері збору інформації, і спрямування розвідувальних даних силам армії і службами розвідувального співтовариства, включаючи:
    • планування та проведення розвідки джерел електромагнітних сигналів;
    • планування та проведення візуальної розвідки (за винятком заходів, що вживаються в цій галузі військово-повітряними і військово-морськими силами, а також сухопутними військами для поточних потреб з'єднань дивізійного складу й підлеглим);
    • планування та проведення агентурної розвідки у країнах-об'єктах розвідки і у терористичних організаціях (на основі принципів поділу повноважень служб розвідувального співтовариства) й отримання відомостей за допомогою допиту військовополонених;
    • планування та проведення розвідки на основі відкритих джерел і отримання відомостей за допомогою вивчення трофейних озброєнь і документації;
    • планування та проведення спеціальних операцій зі збору розвідувальних даних;
    • планування та затвердження проведення аерофоторозвідки (за винятком аерофотознімання, застосовуваної військово-повітряними силами для власних цілей), обробка та аналіз отриманих зображень і визначення пріоритетів у поширенні отриманих відомостей (за винятком сфер відповідальності військово-повітряних сил і військово-морських сил).
  • Обробка, аналіз й оцінка зібраної інформації, формування розвідувальної оцінки обстановки та розвідувальних зведень.
  • Контроль і перевірка процесів роботи підрозділів Армії оборони Ізраїлю, що діють у царині розвідувального аналізу.
  • Несення відповідальності за інформаційну безпеку в Армії оборони Ізраїлю та попереджувальні заходи безпеки.
  • Формування політики здійснення заходів щодо введення противника в оману (дезінформація), підготовка та виконання планів подібних заходів.
  • Планування, розробка та проведення заходів психологічної війни.
  • Визначення інструкцій для діяльності військової цензури.
  • Планування та проведення дій в області картографії, включаючи надання карт, картосхем і картографічних даних всім підрозділам Армії оборони Ізраїлю.
  • Несення виняткової відповідальності за формування політики зовнішніх зносин Армії оборони Ізраїлю у галузі розвідки.
  • Підготовка підрозділів управління до виконання завдань і функцій управління в рамках плану нарощування бойової потужності та бойової підготовки Армії оборони Ізраїлю.
  • Професійна відповідальність за формування розвідувальної доктрини Армії оборони Ізраїлю.

Структура[ред. | ред. код]

На чолі Управління розвідки є керівник Управління (івр. ראש אמ"ן‎, рош ама́н), офіцер у званні генерал-майора (алуф).

В структуру управління входять, крім іншого:

  • Служба розвідки (івр. חיל המודיעין‎, Хейль га-Модіїн) — відповідальна за підготовку і управління персоналом підрозділів військової розвідки, а також за матеріально-технічне забезпечення й виконання інших організаційних завдань. На чолі служби є Головний офіцер розвідки (івр. קמנ"ר‎, камна́р), офіцер у званні бригадного генерала (тат-алуф), що знаходиться в підпорядкуванні керівника управління.
    • У підпорядкуванні Службі розвідки знаходяться, крім іншого, підготовчі установи, включаючи 15-ту навчальну базу — Школа розвідки (івр. בה"ד 15‎, ба́гад хаме́ш-есрє).
  • Відділ розвідувального аналізу (івр. חטיבת המחקר‎, хатіва́т га-мехка́р) — відповідальний за аналіз розвідданих та подання розвідзведень командуванню армії та політичному ешелонові влади. У складі відділу діє також Контрольний департамент (івр. מחלקת הבקרה‎, махле́кет га-бакара́), у відповідальність якого входить критичний аналіз висновків і аналіз зведень відділу.

У цього Управління є в підпорядкуванні підрозділи військової розвідки, що організаційно входять до складу відповідних підрозділів:

Сили військовий (тактичної) розвідки (івр. חיל האיסוף הקרבי‎, хейль га-ісу́ф га-краві, у минулому івр. חיל מודיעין השדה‎, хейль модіїн га-саде́) знаходяться не у віданні Управління розвідки, а у веденні Командування сухопутних військ армії Ізраїлю.

Керівники[ред. | ред. код]

Керівники Управління військової розвідки Ізраїлю
Початок Кінець Ім'я
1 1948 рік 1949 рік полковник Ісер Бєєрі
2 1949 р. 1950 р. полковник Хаїм Херцог
3 1950 р. 1955 р. полковник Біньямін Джиблі
4 1955 р. 1959 р. генерал-майор Йєхошафат Харкабі
5 1959 р. 1962 р. генерал-майор Хаїм Херцог
6 1962 р. 1963 р. генерал-майор Меір Аміт
7 1964 р. 1972 р. генерал-майор Арон Ярів
8 1972 р. 1974 р. генерал-майор Елі Зейра
9 1974 р. 1978 р. генерал-майор Шломо Газіт
10 1979 р. 1983 р. генерал-майор Йехошуа Сагі
11 1983 р. 1985 р. генерал-майор Егуд Барак
12 1986 р. 1991 р. генерал-майор Амнон Липкін-Шахак
13 1991 р. 1995 р. генерал-майор Урі Сагі
14 1995 р. 1998 р. генерал-майор Моше Яалон
15 1998 р. 2002 р. генерал-майор Амос Малка
16 2002 р. 2006 р. генерал-майор Арон Зеєві-Фаркаш
17 2006 р. 22.11.2010 р. генерал-майор Амос Ядлін
18 22.11.2010 р. 22.09.2014 р. генерал-майор Авів Кохаві
19 22.9.2014 р. до нині генерал-майор Герцль Ха-Леві

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вказівка верховного командування № 2.0104 «Управління розвідки», пункт 2.
  2. Вказівка верховного командування № 2.0104 «Управління розвідки», пункт 3.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ian Black, Benny Morris // Mossad, Shin Bet, Aman, Palmyra 1994, ISBN 3-930378-02-7 (англ.)
  • Normam Polmar, Thomas B. Allen // Księga szpiegów. Encyklopedia, Wyd. Magnum, Warszawa 2000, ss. 702. ISBN 83-85852-27-1 (hasło «Aman» na s. 18-19) (пол.)
  • Samuel M. Katz // AMAN. Wywiad wojskowy Izraela, Wyd. Bellona, Oficyna Wydawnicza Rytm, Warszawa 1999, ss. 391. Seria: Kulisy Wywiadu i Kontrwywiadu, ISBN 83-87893-30-7, ISBN 83-11-09013-0 (пол.)
  • Gordon Thomas // Szpiedzy Gideona. Tajna historia Mossadu, Wyd. Magnum, Warszawa 2000, ss. 364. ISBN 83-85852-51-4 (пол.)
  • Guido Knopp // Elita szpiegów, Dom Wydawniczy Bellona, Warszawa 2004, s. 216. Seria: Kulisy Wywiadu i Kontrwywiadu, ISBN 83-11-09826-3 (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]