Користувач:Thegreatone18/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

долари!

111111111[ред. | ред. код]

Кар’єра[ред. | ред. код]

1991–1997: ранні роботи[ред. | ред. код]

Джолі вирішила професійно зайнятися акторською кар’єрою у віці 16-ти років, але спочатку їй важко було пройти прослуховування, тому що їй часто говорили, що її манера поведінки була «занадто похмурою». Вона з’явилася у п’яти студентських фільмах її брата, які він зняв, коли відвідував кіношколу при університеті Південної Каліфорнії (англ. USC School of Cinema-Television), а також у декількох музичних кліпах, таких як «Stand by My Woman» (1991 рік) Ленні Кравіца, «Alta Marea» (1991 рік) Антонелло Вендітті, «It's About Time» (1993 рік) рок-гурту The Lemonheads і «Rock and Roll Dreams Come Through» (1993 рік) Міта Лоуфа. Вона почала вчитися у свого батька, оскільки помітила його метод спостереження за людьми, щоб стати схожим на них. В той час їхні стосунки були менш напруженими, тому що Джолі розуміла, що вони обоє були «королевами драми».

Джолі розпочала професійну кінокар’єру в 1993 році, коли вона зіграла свою першу головну роль, а саме людиноподібного робота, створеного для корпоративного шпигунства і вбивства, в низькобюджетному науково-фантастичному бойовику «Кіборг 2: Скляна тінь». Вона була настільки розчарована фільмом, що не ходила знову на прослуховування цілий рік. Після другорядної ролі в незалежному фільмі «Без доказів» (1995 рік), вона знялася в своїй першій голлівудській картині «Хакери» (1995 рік). Критик The New York Times Джанет Маслін написала: «Кейт виділяється. Це тому, що вона хмуриться навіть більш роздратовано, ніж [її колега], і є тою рідкісною жінкою-хакером, яка пильно сидить за своєю клавіатурою в прозорому топі.» «Хакери» провалилися в прокаті, але досягнули культового статусу.[1][2][3][4]

Після зйомок в сучасній адаптації «Ромео і Джульєтти» під назвою «Кохання — це все, що тут є» (1996 рік), Джолі з’явилася в дорожньому фільмі «Місяць пустелі» (1996 рік), про який The Hollywood Reporter сказав: «Джолі, акторка, яку дійсно обожнює камера, розкриває комічний стиль і своєрідну відверту сексуальність, яка робить абсолютно правдоподібним те, що персонаж Денні Аєлло кине все лише заради шансу бути з нею.» У фільмі «Помилковий вогонь» (1996 рік) вона зіграла бродягу, яка об'єднує чотирьох дівчат-підлітків проти вчителя, який сексуально домагався їх. Джек Метьюз із Los Angeles Times написав про її гру: «Для розвитку цього персонажа знадобилося багато маячні, але Джолі, приголомшлива дочка Джона Войта, вражає людей своєю манерою, щоб подолати стереотип. Хоча історію розповідає Медді, однак Легс — головний об’єкт і каталізатор.»

У 1997 році Джолі знялася разом із Девідом Духовни у трилері «Зображаючи Бога», дія якого відбувається в злочинному світі Лос-Анджелеса. Фільм погано прийняли критики; Роджер Еберт, критик Chicago Sun-Times, відмітив, що Джолі «знаходить певне тепло в такій ролі, яка зазвичай є жорстокою та агресивною; вона здається надто милою, щоб бути дівчиною [гангстера], і, можливо, так і є.» Її наступна робота — жінки, яка живе біля кордону — у мінісеріалі «Справжні жінки» (1997 рік) телеканалу CBS була ще менш успішною; у своїй статті для The Philadelphia Inquirer, Роберт Штраус описав її як «жахливу, низьковартісну Скарлетт О'Гару», яка покладається на «скрегіт зубів і надмірно надуті губи.» Джолі також знялася в музичному кліпі «Anybody Seen My Baby?» рок-гурту The Rolling Stones в ролі стриптизерки, яка йде посеред виступу, щоби блукати Нью-Йорком.

1998–2000: прорив[ред. | ред. код]

Кар’єрні перспективи Джолі почали покращуватися після того, як вона виграла премію «Золотий глобус» за її гру у фільмі «Джордж Воллес» (1997 рік) телеканалу TNT, в якому розповідається про життя губернатора-сегрегаціоніста штату Алабама і кандидата в президенти Джорджа Воллеса, якого зіграв Гері Сініз. Джолі зіграла другу дружину Воллеса — Корнелію, і на думку Лі Вінфрі з The Philadelphia Inquirer, її гра є яскравим моментом фільму. «Джордж Воллес» був дуже добре прийнятий критиками і виграв різні нагороди, зокрема, премію «Золотий глобус» за найкращий мінісеріал або телефільм. За цю роботу Джолі також номінували на премію «Еммі».[5]

Перший успіх прийшов до Джолі після того, як вона зіграла супермодель Джію Каранджі у фільмі «Джіа» (1998 рік) телеканалу HBO. Фільм розповідає про руйнування життя і кар’єри Каранджі через героїнову залежність, її занепад і смерть внаслідок СНІДу в середині 1980-х років. Ванесса Венс із Reel.com ретроспективно відмітила: «Джолі отримала широке визнання за роль головної героїні Джії, і легко зрозуміти чому. Джолі безжалісна в її образі — через наповнення його зухвалістю, чарівністю і відчаєм — і її роль в цьому фільмі цілком ймовірно є найпрекраснішою катастрофою, яку коли-небудь знімали.» Другий рік поспіль Джолі виграла премію «Золотий глобус» і була номінована на премію «Еммі».[5] Також вона виграла свою першу премію Гільдії кіноакторів США.[6]

Джолі віддавала перевагу залишатися в образі в перервах між зйомками у багатьох своїх ранніх фільмах, через що заробила репутацію акторки зі складним характером. Під час зйомок «Джії» вона сказала своєму чоловіку, Джонні Лі Міллеру, що не зможе дзвонити йому. «Я сказала йому: „Я самотня; я помираю; я лесбіянка; я не побачу тебе декілька тижнів.“» Після завершення зйомок «Джії» вона ненадовго залишила свою професію, тому що почувалася так, наче їй «більше не було чого дати.» Вона розійшлася з Міллером і переїхала в Нью-Йорк, де відвідувала вечірні заняття в Нью-Йоркському університеті, в якому вивчала режисуру і сценарій. Натхненна виграшем премії «Золотий глобус» за «Джорджа Воллеса» і позитивними відгуками критиків про «Джію», Джолі відновила свою кар’єру.

Після раніше знятого гангстерського фільму «Пекельна кухня» (1998 рік), Джолі повернулася на екрани у фільмі «Мінливості кохання» (1998 рік), до акторського складу якого також увійшли Шон Коннері, Джилліан Андерсон і Раян Філліпп. Фільм отримав здебільшого позитивні відгуки,[7] а за свою роботу Джолі виграла нагороду Національної ради кінокритиків США в категорії «Прорив року».[8]

У 1999 році Джолі, разом із Джоном К'юсаком, Біллі Бобом Торнтоном і Кейт Бланшетт, знялася в драмедії «Керуючи польотами». Фільм отримав змішані відгуки від критиків,[9] які особливо розкритикували героїню Джолі — привабливу дружину героя Торнтона; у своїй статті для The Washington Post Дессон Гау описав її як «абсолютно безглузде творіння сценариста вільної жінки, яка ридає над помираючими гібісками, носить багато бірюзових перснів і стає справді самотньою, коли Расселл проводить цілі ночі вдалині від дому.» Після цього Джолі зналася разом із Дензелом Вашингтоном у фільмі «Влада страху» (1999 рік), де зіграла офіцерку поліції, яка неохоче допомагає персонажу Вашингтона — детективу з тетраплегією — вистежувати серійного убивцю. Хоча фільм у прокаті виручив 151,5 мільйона доларів у всьому світі при кошторисі у 73 мільйони доларів, але критики його розкритикували. Террі Лоусон із Detroit Free Press дійшов висновку: «Джолі, на яку завжди мило дивитися, просто і, на превеликий жаль, є непідходящою для цієї ролі.»

«Джолі вривається в сучасне кіно, наче шалений волелюбний дух, немов оскаженіла гармата, яка якимось чином примудряється завжди бити в ціль.»

— критик Chicago Sun-Times Роджер Еберт про гру Джолі у фільмі «Перерване життя» (1999 рік)

Після цього Джолі виконала другорядну роль соціопатки у фільмі «Перерване життя» (1999 рік) — адаптації однойменного роману Сюзанни Кейсен. Хоча Вайнона Райдер сподівалася, що ця робота стане для неї поверненням як виконавиці головних ролей, фільм натомість ознаменував остаточний прорив Джолі до Голлівуду. Вона втретє виграла премію «Золотий глобус», вдруге — премію Гільдії кіноакторів США, а також здобула премію «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану. У своїй статті для Variety Емануель Леві відмітив: «Джолі чудова в ролі яскравої, безвідповідальної дівчини, яка виявляється є набагато кориснішою в реабілітації Сюзанни, ніж лікарі.»

У 2000 році Джолі знялася у своєму першому літньому блокбастері — «Викрасти за 60 секунд» — який на той момент став її найкасовішим фільмом, заробивши 237,2 мільйонів доларів у всьому світі. Вона зіграла невелику роль дівчини-механіка, колишньої подруги викрадача автомобілів, роль якого виконав Ніколас Кейдж; критик The Washington Post Стівен Гантер написав: «Все, що вона робить в цьому фільмі, це стоїть, вгамовується, моделює ці м'ясисті, пульсуючі м’язові трубочки, які так зухвало гніздяться навколо її зубів.» Після цього Джолі пояснила, що фільм був приємним полегшенням після її емоційно вимогливої ролі у фільмі «Перерване життя».[10]

2001–2004: широке визнання[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що Джолі високо цінувалася за свої акторські можливості, вона рідко знімалася у фільмах, які привертали увагу широкої аудиторії, але «Лара Крофт: Розкрадачка гробниць» (2001 рік) зробила її міжнародною суперзіркою.[11] Для фільму, екранізації популярної серії відеоігор «Tomb Raider», було необхідно, щоб вона оволоділа англійським акцентом і пройшла інтенсивне навчання бойовим мистецтвам, щоб зіграти археологиню та шукачку пригод Лару Крофт.[12][13] Хоча фільм отримав здебільшого негативні відгуки, Джолі загалом похвалили за її фізичну форму;[14] Джон Андерсон із Newsday написав: «Джолі робить головну героїню віртуальною іконою жіночої компетентності і крутості.» Фільм став міжнародним хітом, заробивши 274,7 мільйонів доларів у всьому світі, і створив їй світову репутацію зірки бойовиків.[12]

Джолі у грудні 2004 року на кельнській прем'єрі фільму «Александр»

Після цього Джолі знялася разом із Антоніо Бандерасом у ролі його нареченої за листуванням в еротичному трилері «Спокуса» (2001 рік) — першому із серії фільмів, який погано прийняли критики та глядачі.[15] Критик The New York Times Елвіс Мітчелл поставив під сумнів рішення Джолі знятися в «еротичній маячні» після того, як вона здобула премію «Оскар». Романтична комедія «Життя чи щось таке» (2002 рік), хоча й така ж неуспішна, ознаменувала незвичний вибір Джолі. Аллен Барра із вебсайту Salon розцінив її амбіційного персонажа-репортера як рідкісну спробу зіграти роль звичайної жінки, відмітивиши, що її гра «безуспішна до сцени, де вона бешкетує і очолює групу страйкуючих працівників громадського транспорту у співі „Satisfaction“.» Незважаючи на відсутність успіху фільмів за її участі в прокаті, Джолі залишалася затребуваною акторкою; у 2002 році вона закріпилася серед найбільш високооплачуваних акторок Голлівуду, заробляючи по 10-15 мільйонів доларів за фільм упродовж наступних п’яти років.

Джолі знову зіграла роль Лари Крофт у фільмі «Лара Крофт: Розкрадачка гробниць — Колиска життя» (2003 рік), який не став настільки прибутковим як оригінал, заробивши 156,5 мільйонів доларів у міжнародному прокаті. Також вона знялася у музичному кліпі «Did My Time» гурту Korn, який використали для просування сиквела. Її наступним фільмом стала романтична драма «За межею» (2003 рік), де вона зіграла світську даму, яка приєднується до лікаря, роль якого виконав Клайв Овен. Попри те, що фільм провалився у прокаті,[16] він є першим з декількох натхненних проектів в яких Джолі взяла участь, щоб привернути увагу до гуманітарних проблем. «За межею» отримав негативні відгуки критиків;[17] Кеннет Туран із Los Angeles Times визнав здатність Джолі «привносити енергетику і правдоподібність у ролі», але написав, що «невизначеність гібридного персонажа, погано написаної картонної особи у сповненому мух жорстокому світі, повністю перемагає її.»

У 2004 році було випущено чотири фільми за участю Джолі. Спершу вона знялася у трилері «Забираючи життя», де зіграла профайлера ФБР, яку викликали допомогти правоохоронним органам Монреаля вистежити серійного убивцю. Фільм отримав негативні відгуки;[18] критик The Hollywood Reporter Кірк Ганікатт написав: «Джолі грає роль, яка однозначно викликає відчуття того, що вона раніше вже це робила, але акторка додає неповторну нотку хвилювання і гламуру.» Джолі з’явилася у ролі капітана Королівських ВМС у фільмі «Небесний капітан і світ майбутнього» — науково-фантастичній пригодницькій стрічці, повністю знятій з акторами на фоні синього хромакею, а також озвучила її перший сімейний фільм, мультфільм «Підводна братва» від студії DreamWorks Animation. Її наступну роботу, другорядну роль Королеви Олімпіади у фільмі Олівера Стоуна «Александр», який розповідає про життя Александра Великого, зустріли неоднозначно, особливо через її слов’янський акцент. Комерційно фільм провалився в Північній Америці (Стоун пояснив це незадоволенням зображання бісексуальності Александра), але був успішним на міжнародному рівні, зібравши 167,3 мільйонів доларів.

2005–2010: Сформована акторка[ред. | ред. код]

У 2005 році Джолі повернулася до великого касового успіху, знявшись в комедійному бойовику «Містер і місіс Сміт» разом із Бредом Піттом, де вони зіграли роль втомленої подружньої пари, яка дізналася, що вони обидва є секретними вбивцями. Хоча фільм отримав змішані відгуки, але загалом його похвалили за хімію між двома акторами; критик Star Tribune Колін Коверт відмітив: «Поки сам сюжет здається непродуманим, кінокартину рятує комунікабельна чарівність, нестримна енергія і термоядерна хімія на екрані між головними акторами». Касові збори фільму у всьому світі склали 478,2 мільйонів доларів, що дозволило картині посісти сьоме місце серед найкасовіших фільмів того року і залишатися найуспішнішим фільмом Джолі за касовими зборами упродовж наступного десятиліття.

Після другорядної ролі знехтуваної дружини офіцера ЦРУ у фільмі Роберта де Ніро «Хибна спокуса» (2006 рік), Джолі виконала роль Маріан Перл у біографічній драмі «Її серце» (2007 рік). Оснований на однойменних мемуарах Перл, фільм розповідає про викрадення і вбивство її чоловіка, журналіста The Wall Street Journal Денієла Перла, в Пакистані. Хоча Перл, яка сама є змішаної раси, особисто обрала Джолі на роль, кастинг викликав критику щодо раси і звинувачення в блекфейсі[en]. Зрештою гру Джолі похвалили; Рей Беннетт з The Hollywood Reporter описав її як «добре продуману і зворушливу», зіграну «з повагою і чітким розумінням складного акценту». Вона отримала номінації на «Золотий глобус» і премію Гільдії кіноакторів США. Також Джолі зіграла роль матері Гренделя в фентезі-бойовику «Беовульф» (2007 рік), створеного за допомогою технології захоплення руху. Фільм добре сприйняли критики, також він став комерційно успішним, заробивши 196,4 мільйонів доларів у всьому світі.

У 2008 році Джолі визнали найвисокооплачуванішою акторкою Голлівуду, оскільки вона заробляла по 15 мільйонів доларів за фільм. У той час як інші акторки були змушені піти на зниження заробітної плати в останні роки, Джолі вважалася привабливою для кіноаудиторії, що дозволяло їй вимагати близько 20 мільйонів доларів плюс відсоток. Вона знялася разом із Джеймсом Мак-Евойом і Морганом Фріменом в бойовику «Особливо небезпечний» (2008 рік), який став міжнародно успішним, заробивши 342,5 мільйонів доларів у всьому світі. Картина отримала загалом позитивні відгуки; кінокритик The New York Times Манола Даргіс відмітила, що Джолі «ідеально вибрали на роль супер-страшної, здавалося б, аморальної вбивці», додавши, що «вона зображає своєрідного дисциплінарного персонажа, який може поставити знервованих хлопчиків всіх років на коліна або, принаймні, посадити на їхні місця в кінотеатрі».

Наступним фільмом, де Джолі зіграла головну роль, стала драма Клінта Іствуда «Підміна» (2008 рік). Частково основана на Вайнвілльських вбивствах, картина розповідає про Крістін Коллінз, яка возз’єдналася зі своїм викраденим сином у 1928 році в Лос-Анджелесі, однак зрозуміла, що насправді хлопчик є самозванцем. Критик Chicago Tribune Майкл Філліпс зауважив: «Джолі справді сяє в затишші перед бурею, сцени, коли один зарозумілий, наділений владою чоловік, за другим принижує її на свій страх і ризик». Її номінували на премії «Золотий глобус», Гільдії кіноакторів, БАФТА та «Оскар» за найкращу жіночу роль. Також Джолі озвучила Тигрицю в мультфільмі «Панда Кунг-Фу» (2008 рік) від студії DreamWorks Animation — першій картині у великій сімейній франшизі, — повторивши цю роль в сиквелах «Панда Кунг-Фу 2» (2011 рік) і «Панда Кунг-Фу 3» (2016 рік).

Після смерті Маршелін Бертран в 2007 році, Джолі знялася у меншій кількості фільмів, пояснивши через декілька років, що вона стала акторкою тому, що цього хотіла її матір. Першою за два роки картиною для Джолі став трилер «Солт» 2010 року, в якому вона зіграла агентку ЦРУ, яка в бігах через те, що її звинуватили в тому, що вона є агенткою КДБ. Хоча спершу написаний як чоловічий персонаж, якого повинен був зіграти Том Круз, зрештою агента Солта зробили жінкою після того, як Columbia Pictures затвердила Джолі на роль. «Солт» став міжнародним успіхом, заробивши в прокаті 293,5 мільйонів доларів. Фільм отримав загалом позитивні відгуки, а гру Джолі похвалили критики; Вільям Томас із Empire відзначив: «Коли справа доходить до продажу неймовірних, божевільних, смертельно небезпечних витівок, Джолі немає рівних у бізнесі, що стосується бойовиків».

церемонії (розмір таблиць при потребі змінюй!)[ред. | ред. код]

Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль у комедійному серіалі[ред. | ред. код]

Joaquin Phoenix, Outstanding Performance by a Male Actor in a Leading Role in a Motion Picture winner

Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль у комедійному серіалі[ред. | ред. код]

Joaquin Phoenix, Outstanding Performance by a Male Actor in a Leading Role in a Motion Picture winner
Акторка Роль Серіал Мережа
Гелен Гант Джеймі Бакман «Без розуму від тебе» NBC
Кендіс Берген Мерфі Браун «Мерфі Браун» CBS
Еллен Дедженерес Еллен Морган «Еллен» ABC
Джулія Луї-Дрейфус Елейн Бенес «Сайнфелд» NBC
Розанна Барр Розанна Коннер «Розанна» ABC

Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль у комедійному серіалі[ред. | ред. код]

Joaquin Phoenix, Outstanding Performance by a Male Actor in a Leading Role in a Motion Picture winner
Акторка Роль Серіал Мережа
Гелен Гант Джеймі Бакман «Без розуму від тебе» NBC
Кендіс Берген Мерфі Браун «Мерфі Браун» CBS
Еллен Дедженерес Еллен Морган «Еллен» ABC
Джулія Луї-Дрейфус Елейн Бенес «Сайнфелд» NBC
Розанна Барр Розанна Коннер «Розанна» ABC

Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль у комедійному серіалі[ред. | ред. код]

Joaquin Phoenix, Outstanding Performance by a Male Actor in a Leading Role in a Motion Picture winner
Акторка Роль Серіал Мережа
Гелен Гант Джеймі Бакман «Без розуму від тебе» NBC
Кендіс Берген Мерфі Браун «Мерфі Браун» CBS
Еллен Дедженерес Еллен Морган «Еллен» ABC
Джулія Луї-Дрейфус Елейн Бенес «Сайнфелд» NBC
Розанна Барр Розанна Коннер «Розанна» ABC

Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль у комедійному серіалі[ред. | ред. код]

Joaquin Phoenix, Outstanding Performance by a Male Actor in a Leading Role in a Motion Picture winner
Акторка Роль Серіал Мережа
Гелен Гант Джеймі Бакман «Без розуму від тебе» NBC
Кендіс Берген Мерфі Браун «Мерфі Браун» CBS
Еллен Дедженерес Еллен Морган «Еллен» ABC
Джулія Луї-Дрейфус Елейн Бенес «Сайнфелд» NBC
Розанна Барр Розанна Коннер «Розанна» ABC

Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль у комедійному серіалі[ред. | ред. код]

Joaquin Phoenix, Outstanding Performance by a Male Actor in a Leading Role in a Motion Picture winner
Серіал учасники акторського складу мережа
Гелен Гант «Без розуму від тебе» NBC
Кендіс Берген «Мерфі Браун», Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген CBS
Еллен Дедженерес «Еллен» ABC
Джулія Луї-Дрейфус «Сайнфелд» NBC
Розанна Барр «Розанна» ABC

Коментарі і примітки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Tobias, Scott (12 квітня 2012). Hackers may have been of its time, but it was also ahead of it. The A.V. Club. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  2. ↑ Davis, Jake (16 листопада 2018). Real Hackers Tell Us Why They Love the Movie 'Hackers'. www.vice.com. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  3. ↑ Ungerleider, Neal (12 листопада 2015). What It Was Like To Attend “Hacker High” When They Filmed “Hackers” At My High School. Fast Company. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  4. ↑ Paulas, Rick (15 вересня 2015). 'Hackers' Director: Rollerblading Didn't Hold Up, But the Rest of the Movie Does. www.vice.com. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  5. ↑ а б Angelina Jolie: Awards & Nominations. www.emmys.com. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  6. ↑ The 5th Annual Screen Actors Guild Awards. www.sagawards.org. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  7. ↑ Playing by Heart on Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  8. ↑ Breakthrough Performance Actress. nationalboardofreview.org. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  9. ↑ Pushing Tin on Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  10. ↑ Angelina Jolie: Hollywood's Child. www.cbsnews.com. 7 червня 2000. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  11. ↑ Angelina Jolie 'angry at Megan Fox being lined up for Tomb Raider'. Дейлі телеграф. 24 червня 2009. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  12. ↑ а б Johnson, Zach (16 березня 2018). Bra Padding, Drug Testing and Risk Taking: How Angelina Jolie's Tomb Raider Was Made. www.eonline.com. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  13. ↑ Angelina Jolie's accent trouble. www.chinadaily.com.cn. 26 червня 2008. Процитовано 19 серпня 2020.(англ.)
  14. ↑ Lara Croft: Tomb Raider (2001). Rotten Tomatoes. Процитовано 23 червня 2020.(англ.)
  15. ↑ Original Sin (2001). Rotten Tomatoes. Процитовано 23 червня 2020.(англ.)
  16. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Angelina Jolie Movie Box Office Results не вказано текст
  17. ↑ Beyond Borders (2003). Rotten Tomatoes. Процитовано 23 червня 2020.(англ.)
  18. ↑ Taking Lives (2004). Rotten Tomatoes. Процитовано 23 червня 2020.(англ.)
Серіал учасники акторського складу мережа
Гелен Гант «Без розуму від тебе» NBC
Кендіс Берген «Мерфі Браун», Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген, Кендіс Берген CBS
Еллен Дедженерес «Еллен» ABC
Джулія Луї-Дрейфус «Сайнфелд» NBC
Розанна Барр «Розанна» ABC
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Thegreatone18/Чернетка&oldid=39526426