Королиця звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Королиця звичайна
Chrysanthemum leucanthemum.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Королиця (Leucanthemum)
Вид: Королиця звичайна
Біноміальна назва
Leucanthemum vulgare
Lam., 1779
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Leucanthemum vulgare
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Leucanthemum vulgare
EOL logo.svg EOL: 840889
IPNI: 230103-1
ITIS logo.svg ITIS: 37903
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 99072

Короли́ця звича́йна (Leucanthemum vulgare Lam., Leucanthemum ircutianum DC.; Chrysanthemum leucanthemum) — рослина родини Айстрових.


Походження назви[ред. | ред. код]

Українська назва, можливо, зумовлена короноподібною формою квітки[1].

Латинська назва роду Leucanthemum походить від дав.-гр. λευκός («білий») і ἄνθος («квітка»), тобто «біла квітка». Видова назва vulgare означає «звичайна».

Народні назви — неві́стка, невістки́, невістулька, невістульки[2][3]. Пов'язані з білим кольором пелюсток квіток, схожих на вбрання нареченої («невісти»)[4].

Часто цю рослину неправильно називають ромашкою, від якої вона відрізняється цілісними листками (у ромашки листки перистоскладні).

Ботанічні характеристики[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина висотою 30—60 см, здебільшого з одним кошиком. Листки прості, довгасті, по краю зарубчасто-зубчасті. Кошики великі — 3—6 см у діаметрі. Язичкові квітки білі, трубчасті — жовті. Сім'янки без чубка.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Цвіте з травня до кінця літа. Білі язичкові квітки — маточкові, добре помітні комахам; трубчасті — двостатеві, в них пиляки дозрівають раніше від маточок. Пиляки зростаються своїми краями і утворюють трубочку, через яку проходить стовпчик маточки, виносячи приймочку над тичинками. Ростовий стовпчик, досягнувши пиляків, виштовхує з них дозрілий пилок, який переноситься комахами на квітки з дозрілими приймочками. На ніч і в дощову погоду кошики закриваються, захищаючи пилок від намокання.

Королиця має сплячі бруньки, які розвиваються при пошкодженні рослини. Якщо ранньою весною зрізати стебло королиці під корінь, то з пазух прикореневих листків розвинеться кілька нових пагонів — цього ніколи не буває за нормальних умов розвитку.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Росте на луках, схилах, галявинах, уздовж доріг по всій Україні[5].

Практичне використання[ред. | ред. код]

Декоративна рослина, яка широко культивується[5].

У харчуванні[ред. | ред. код]

Навесні молоді розеткові листки та стебла вживають для салатів. Смак салатів пряний, гострий, збуджувальний. Молоді пуп'янки, які ще не розпустилися, використовують як каперси.[6]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. Невістка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Невістульки // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  5. а б Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф.  Ботаніка. Вищі рослини. — Київ, Фітосоціоцентр. 2001. ст. 351
  6. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.42