Коручка чемерникоподібна
Коручка чемерникоподібна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Зозулинцеві (Orchidaceae) |
Підродина: | Epidendroideae |
Рід: | Коручка (Epipactis) |
Вид: | Коручка чемерникоподібна (E. helleborine)
|
Біноміальна назва | |
Epipactis helleborine |
Кору́чка чемерникоподі́бна,[1] коручка широколи́ста,[1][2] коручка морозникови́дна,[2] дре́млик широколи́стий[2] (Epipactis helleborine)[3] — рідкісна багаторічна рослина родини зозулинцеві, занесена до Червоної книги України. Лікарська та декоративна культура.
Обидві українські назви нагадують про характерні морфологічні ознаки, що відрізняють цей вид від інших представників роду: чемерникоподібна вказує на незвичайні зеленкуваті квіти, схожі на квіти чемерника зеленого (у інших коручок квіти переважно тьмяних відтінків); широколиста вказує на великі, добре помітні листки, схожі на листя конвалії або чемериці.
Трав'яниста рослина 20-100 см заввишки, гемікриптофіт. Кореневище коротке. Стебло пряме, добре улиснене. Листки (4-10 штук) яйцеподібної або ланцетної форми, з дуговим жилкуванням.
Суцвіття — густа китиця, що складається з 12-50 зеленкувато-пурпурових або блідо-рожевих квіток. Приквітки ланцетні. Зовнішні листочки оцвітини яйцеподібно-ланцетні, 10-13 мм завдовжки, внутрішні — коротші і ширші. Губа коротша від інших листочків оцвітини. Зав'язь слабко опушена. Плід — видовжена коробочка. Насіння дрібне, пилоподібне, в кожному плоді міститься близько 10 000 насінин.
-
Листя
-
Пуп'янки
-
Суцвіття, яке запилюють мурахи
-
Плоди
Ареал виду широкий, він охоплює помірні та субтропічні зони Європи, Азії та Північної Африки. Це найпоширеніша орхідея Центральної Європи, вона занесена і до Північної Америки, де також прижилася. В Україні цей вид зустрічається у Карпатах, лісовій, лісостеповій зоні, Гірському Криму. В степовій зоні він зростає лише по лісовим острівцям, розкиданим вздовж берегів великих річок. Коручка чемерникоподібна зустрічається у хвойних, мішаних та листяних лісах, в тому числі і вторинних. Цю рослину знаходили навіть на покинутих териконах[4].
Рослина тіньолюбна, надає перевагу помірно зволоженим ґрунтам, багатим на вапно, але не вимоглива до їх родючості — зростає як на добре угноєних, так і на бідних. Кореневище цієї орхідеї утворює мікоризу.
Розмножується насінням і вегетативно (кореневищем). Квітне у червні-вересні. Запилення відбувається за допомогою мух, мурах, жуків, джмелів та ос Vespula vulgaris і Dolichovespula sylvestris. Плодоносить у липні-жовтні. Насіння переноситься вітром на далеку відстань. Відомі гібриди цього виду з коручкою болотною, пурпуровою, дрібнолистою, темно-червоною і булаткою великоквітковою.
Коручка чемерникоподібна занесена до Додатку ІІ Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). За межами України охороняється у Польщі. В Україні охороняється у наступних заповідниках і національних парках: Карпатському, Дунайському, Канівському, Поліському, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, Рівненському, «Мис Мартьян», «Розточчя», «Медобори», Карпатському, Шацькому, Вижницькому, Ужанському, «Синевир», Нобельський та «Святі гори».
Рослина доволі стійка до антропогенного навантаження, на скорочення чисельності впливають переважно зміна середовища та безпосереднє винищення заради букетів.
Коручку чемерникоподібну інколи вирощують як лікарську та декоративну рослину, зокрема в Україні цей вид можна побачити в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка, в ботанічних садах Харківського, Донецького, Чернівецького університетів.
- Epipactis helleborine підв. helleborine
- Epipactis helleborine підв. bithynica (Robatsch) Kreutz — синонім Epipactis bithynica
- Epipactis helleborine підв. degenii (Szentp. & Mónus) Kreutz — синонім Epipactis degenii
- Epipactis helleborine підв. densifolia (W.Hahn, Passin & R.Wegener) Kreutz — синонім Epipactis densifolia
- Epipactis helleborine підв. latina W.Rossi & E.Klein — синонім Epipactis latina (W.Rossi & E.Klein) B.Baumann & H.Baumann
- Epipactis helleborine підв. leutei (Robatsch) Kreutz — синонім Epipactis leutei
- Epipactis helleborine ф. minor R.Engel
- Epipactis helleborine підв. molochina (P.Delforge) Kreutz — синонім Epipactis molochina
- Epipactis helleborine підв. neerlandica (Verm.) Buttler — синоніми Epipactis helleborine підв. renzii (Robatsch) Løjtnant, Epipactis neerlandica, Epipactis renzii
- Epipactis helleborine підв.orbicularis (K.Richt.) E.Klein — синоніми Epipactis distans, Epipactis helleborine підв. distans (Arv.-Touv.) R.Engel & Quentin, Epipactis orbicularis
- Epipactis helleborine підв. schubertiorum (Bartolo, Pulv. & Robatsch) Kreutz — синонім Epipactis schubertiorum
- Epipactis helleborine ф. tangutica (Schltr.) S.C.Chen & G.H.Zhu — синонім Epipactis tangutica
- Epipactis helleborine підв. transcaucasica
- Epipactis helleborine підв. tremolsii (Pau) E.Klein — синоніми Epipactis atropurpurea ф. tremolsii, Epipactis cardina, Epipactis duriensis, Epipactis tremolsii
- Epipactis helleborine ф. youngiana (A.J.Richards & A.F.Porter) Kreutz
- Epipactis × reinekei M. Bayer — гібрид Epipactis helleborine × Epipactis muelleri
- Epipactis × schmalhausenii K. Richt. — гібрид Epipactis atrorubens × Epipactis helleborine[5]
|
|
- ↑ а б Коручка чемерникоподібна [Архівовано 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України
- ↑ а б в Epipactis helleborine // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Epipactis helleborine. W: The Plant List.(англ.)
- ↑ Dariusz L. Szlachetko, Michał Skakuj: Storczyki Polski. Poznań: Wydawnictwo Sorus, 1996.(пол.)
- ↑ Kew World Checklist of Selected Plant Species, Epipactis helleborine.(англ.)
- ↑ Kew World Checklist of Selected Plant Families, Epipactis helleborine subsp. helleborine, synonyms(англ.)
- Коручка чемерникоподібна [Архівовано 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 5 листопада 2014.