Котоване (археологічна пам'ятка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Котоване
49°26′35″ пн. ш. 23°20′34″ сх. д. / 49.44306° пн. ш. 23.34278° сх. д. / 49.44306; 23.34278Координати: 49°26′35″ пн. ш. 23°20′34″ сх. д. / 49.44306° пн. ш. 23.34278° сх. д. / 49.44306; 23.34278
Тип: поселення
Доба: неоліт, енеоліт
Країна: Україна Україна
Регіон: Дрогобицький район, Львівська область
Населений пункт: Котоване
Археологічна культура: Культура лінійно-стрічкової кераміки
Артефакти: Два житла типу напівземлянок, багато кам'яних і керамічних виробів
Дослідники: Володимир Кобільник, Ярослав Пастернак, Ігор Свєшніков, Леонід Мацкевий, Володимир Козак
Місце збереження матеріалів: Львівський історичний музей
Котоване. Карта розташування: Україна
Котоване
Котоване

Котоване  — комплекс пам'яток історії і культури первісної людини, датований неолітом і енеолітом, а також поселень давньоруського часу.

Розташування і датування[ред. | ред. код]

Розташований в околицях села Котоване Дрогобицького району Львівської області.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Найбільш дослідженим є поселення доби неоліту культури лінійно-стрічкової кераміки (Котоване I — урочища Запуст і Дубина). Під час розкопок 1942 археологічною експедицією Львівського історичного музею під керівництвом Ярослава Пастернака тут зафіксовано два житла типу напівземлянок, знайдено багато кам'яних і керамічних виробів. Це були одні з перших повністю досліджених жител культури лінійно-стрічкової кераміки на західноукраїнських теренах.

Перше поселення розміщене в урочищі Запуст на захід і північний захід від села на невисокому пагорбі за 2 км від річки Бистриці. Довжина поселення становила 1 км, ширина — 200—300 м. Довжина першого житла становила 9,8 м, ширина — 0,7-2,8 м, глибина — 0,42-1,20 м від сучасної поверхні. У напівземлянці — три господарські ями. Другу напівземлянку виявлено на відстані приблизно 7,5 м на південний схід від першої. Розміри її — 4,0-1,0-1,68 м. На відстані 1 км на північ від урочища Запуст в урочищі Дубина, Я. Пастернак дослідив ще одне поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Зібраний тут матеріал складається лише з фрагментів глиняного посуду, які не відрізняються від кераміки, знайденої в урочищі Запуст.

Історія досліджень[ред. | ред. код]

Пам'ятка вивчалася Володимиром Кобільником, Ярославом Пастернаком, Ігорем Свєшніковим, Леонідом Мацкевим, Володимиром Козаком та іншими.

Література[ред. | ред. код]

  • Пастернак Я. До проблеми поширення й хронології лінійно-стрічкової кераміки в Європі. Авґсбург, 1948;
  • Свешников И. К. Культура линейно-ленточной керамики на территории Верхнего Поднестровья и Западной Волыни. «Советская археология», 1954, т. 20;
  • Пассек Т. С., Черныш Е. К. Памятники культуры линейно-ленточной керамики на территории СССР. М.—Л., 1963; Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский период). К., 1990.

Джерела[ред. | ред. код]