Котоване (археологічна пам'ятка)
| Котоване | |
|---|---|
| Країна |
 Україна |
| Регіон | Дрогобицький район, Львівська область |
| Населений пункт | Котоване |
| Тип | поселення |
| Історія | |
| Періоди | неоліт, енеоліт |
| Археологічна культура | Культура лінійно-стрічкової кераміки |
| Дослідження | |
| Дослідники | Володимир Кобільник, Ярослав Пастернак, Ігор Свєшніков, Леонід Мацкевий, Володимир Козак |
| Артефакти | Два житла типу напівземлянок, багато кам'яних і керамічних виробів |
| Місце збереження матеріалів | Львівський історичний музей |
  Котоване | |
 | |
Котоване — комплекс пам'яток історії і культури первісної людини, датований неолітом і енеолітом, а також поселень давньоруського часу.
Розташування і датування[ред. | ред. код]
Розташований в околицях села Котоване Дрогобицького району Львівської області.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Найбільш дослідженим є поселення доби неоліту культури лінійно-стрічкової кераміки (Котоване I — урочища Запуст і Дубина). Під час розкопок 1942 археологічною експедицією Львівського історичного музею під керівництвом Ярослава Пастернака тут зафіксовано два житла типу напівземлянок, знайдено багато кам'яних і керамічних виробів. Це були одні з перших повністю досліджених жител культури лінійно-стрічкової кераміки на західноукраїнських теренах.
Перше поселення розміщене в урочищі Запуст на захід і північний захід від села на невисокому пагорбі за 2 км від річки Бистриці. Довжина поселення становила 1 км, ширина — 200—300 м. Довжина першого житла становила 9,8 м, ширина — 0,7-2,8 м, глибина — 0,42-1,20 м від сучасної поверхні. У напівземлянці — три господарські ями. Другу напівземлянку виявлено на відстані приблизно 7,5 м на південний схід від першої. Розміри її — 4,0-1,0-1,68 м. На відстані 1 км на північ від урочища Запуст в урочищі Дубина, Я. Пастернак дослідив ще одне поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Зібраний тут матеріал складається лише з фрагментів глиняного посуду, які не відрізняються від кераміки, знайденої в урочищі Запуст.
Історія досліджень[ред. | ред. код]
Пам'ятка вивчалася Володимиром Кобільником, Ярославом Пастернаком, Ігорем Свєшніковим, Леонідом Мацкевим, Володимиром Козаком та іншими.
Література[ред. | ред. код]
- Пастернак Я. До проблеми поширення й хронології лінійно-стрічкової кераміки в Європі. Авґсбург, 1948;
- Свешников И. К. Культура линейно-ленточной керамики на территории Верхнего Поднестровья и Западной Волыни. «Советская археология», 1954, т. 20;
- Пассек Т. С., Черныш Е. К. Памятники культуры линейно-ленточной керамики на территории СССР. М.—Л., 1963; Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский период). К., 1990.
Джерела[ред. | ред. код]
- Л. Г. Мацкевий. Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон — Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2008. — 568 с.: іл. [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Олена Ленартович. Керамічний комплекс поселення культури лінійно-стрічкової кераміки Котоване I / Археологічні дослідження Львівського університету — Випуск 13. — С. 71-91
- Ярослав Пастернак. Археологічні розкопи на Бойківщині
| ||||||||||||||